Рішення № 106891327, 21.10.2022, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2022 року Справа № 608/108/22

Номер провадження2-а/608/37/2022

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови ГАБ № 924554 по справі про адміністративне правопорушення, --

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови ГАБ № 924554 по справі про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві позивач вказав, що 01.01.2022 року працівником Чортківського РВП в Тернопільській області було складено постанову ГАБ N924554 на ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності та накладено на нього

адміністративного стягнення у вигляді 850 гривень за ст. 183 КУпАП. В даній постанові вказано, що о 18 год. 03 хв. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик служб та самої поліції.

ОСОБА_1 вважає дану постанову незаконною, так як 01.01.2022 року о 18 год. 03 хв. він звернувся до органу поліції у зв`язку із тим, що не знав про місце перебування своєї дитини, оскільки дружина не сповістила його про це. Здійснюючи виклики поліції, був впевнений, що відносно нього вчинялися неправомірні дії та усвідомлював, що діяв правомірно й повідомляв правдиву інформацію. Тому вважає, що виклик спеціальних служб був правдивий, не було жодного умислу чи завідомо неправдивого виклику, стосовно нього вчинялися протиправні дії та працівник поліції повинен був посприяти у з`ясуванні обставин справи. Дії, вчинені працівником поліції, є протиправними і незаконними, оскаржувана постанова є протиправною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з порушенням законодавства, тому позивач просить скасувати постанову ГАБ N 924554 по справі про адміністративне правопорушення від 01.01.2022 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді 850 гривень за ст. 183 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У відзивах Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, які надійшли відповідно в січні та травні 2022 року, відповідач зазначили, що відповідно до постанови серії ГАБ № 924554 поліцейського СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Стратія Р. М. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в АДРЕСА_1, 01.01.2022 року близько 18:03 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції, зателефонувавши на спецлінію „102", та повідомив про те, що дружина ОСОБА_2 , із якою він на даний час перебуває на стадії розлучення, 31.12.2021 року забрала їх спільну дитину та відмовляється повертати, однак насправді такого не було. Як вбачається зі змісту рапорту оперативного чергового Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Мильничука І. С. 01.01.2022 року дійсно гр. ОСОБА_1 (тел. НОМЕР_1 ) зателефонував на спецлінію «102» та повідомив, що його дружина, із якою він на даний час в процесі розлучення, ОСОБА_2 31.12.2021 року забрала їх спільну дитину та відмовляється повертати. В ході спілкування працівника Чортківського РВП із позивачем стало відомо, що будь-яких протиправних дій стосовно нього дружина не вчиняла, а він, в свою чергу, перебуваючи в АДРЕСА_1, в телефонному режимі спілкувався із нею протягом дня. В подальшому коли дружина ОСОБА_2 перестала відповідати на його телефонні дзвінки, ОСОБА_1 викликав поліцію через те, що на його думку перебуваючи в АДРЕСА_1 він хотів поїхати в с. Шманьківці Чортківського району, де проживає дружина із дитиною, щоб відвідати їх, але не міг дізнатися, чи вони вже знаходяться за місцем проживання. Після з`ясування всіх обставин справи працівником Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області відносно позивача було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення, ознайомлено позивача із даною постановою та вручено копію під підпис. В ході складання постанови від позивача ОСОБА_1 зауважень та клопотань не надходило. За таких обставин його було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, постанова щодо нього є обґрунтованою та законною, а тому просять відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Квятковський Д. В. в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява про слухання справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів - Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явилися, у відзивах на позов просили слухати справу за відсутності представника ГУНП в Тернопільській області.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до позовної заяви позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ст. 2 вищезазначеного Кодексу завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що 01 січня 2022 року поліцейський Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції Стратій Р. М. виніс постанову ГАБ № 924554 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, за те, що 01 січня 2022 року о 18 год. 03 хв. він здійснив завідомо неправдивий виклик служб та самої поліції.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим поясненням сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідачами не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до вимог ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Поліцією в своїй діяльності застосовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання ПДР.

Згідно із п. п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 01 січня 2022 року вбачається, що у ній відсутня інформація про будь-яку фіксацію правопорушення.

В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис немає, отже доказів скоєння правопорушення не має.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові №428/2769/17 від 24.01.2019 року.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачами до суду належних та допустимих доказів правомірності винесення спірної постанови, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу, не надано, суд, приходить до висновку про необґрунтованість її винесення, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

При цьому суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню до належного відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Чортківський районний відділ поліції ГУНП в Тернопільській області є територіальним підрозділом Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та не має статусу юридичної особи, а тому є неналежним відповідачем, в зв`язку з чим позовні вимоги до цього відповідача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 183, 245, 251, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задовольнити.

Скасувати постанову ГАБ № 924554 по справі про адміністративне правопорушення від 01 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відмовити за безпідставністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про скасування постанови ГАБ № 924554 по справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: В. І. Парфенюк