Рішення № 106890929, 21.10.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2022 р. Справа № 922/802/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання: Гаврильєві О. В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад (вх. № 11489 від 07.10.2022) про винесення додаткового рішення, подану по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад (адреса: 04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 27/29; код ЄДРПОУ: 14315134) до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (адреса: 63501, Харківська обл., м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор; код ЄДРПОУ: 08305644) про стягнення 2315891,92 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Науково-технічний комплекс Електронприлад (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (далі - відповідач) 2315891,92 грн, з яких: 1764556,08 грн. - сума заборгованості, 272218,78 грн. - пені, 123518,93 грн. - штрафу, 133223,98 грн. - інфляційних втрат, 22374,15 грн. - 3% річних.

Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у вигляді 34738,38 грн судового збору та 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а також зазначити у рішенні суду про нарахування заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2022 у справі № 922/802/22 позовні вимоги задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача на користь позивача 1764556,08 грн. заборгованості, 143658,54 грн. пені, 123518,93 грн. штрафу, 133223,98 грн. інфляційних втрат, 22374,15 грн. 3% річних та 32809,97 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 11489 від 07.10.2022), в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2022 призначено заяву позивача (вх. № 11489 від 07.10.2022) до розгляду у судовому засіданні на 21.10.2022.

На судове засідання 21.10.2022 сторони своїх уповноважених представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про розгляд заяви, судом засобами поштового зв`язку на їх юридичні адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вказаної вище ухвали від 11.10.2022.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо їх повідомлення про розгляд заяви.

Враховуючи викладене, а також те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а останні в процесі її розгляду не були позбавлені права, зокрема, на подання відповідних пояснень та доказів в їх обґрунтування, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 11489 від 07.10.2022), суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, між Публічним акціонерним товариством Науково-технічний комплекс Електронприлад, як замовником, та адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем, як виконавцем, існує договір № 19/01-21-4626/21 від 19.01.2021, відповідно до умов якого виконавець, за завданням замовника, надає йому обумовлені договором юридичні послуги.

Згідно з п. 1.2. договору, безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об`єм та особливості оплати визначаються сторонами в додатках (додаткових угодах) до цього договору, які є його невід`ємними частинами.

У зв`язку з необхідністю звернення Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад до суду з позовом у даній справі, останній з метою надання юридичного захисту в рамках існуючого договору про надання правничої допомоги № 19/01-21-4626/21 від 19.01.2021 уклав з адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем додаткову угоду № 40 від 22.04.2022 (далі за текстом додаткова угода).

Згідно з п. 1 додаткової угоди виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу, що полягає в представленні інтересів замовника у Господарському суді Харківської області щодо стягнення заборгованості за договором на поставку продукції № 327/21 від 01.03.2021 з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 08305644), а саме:

попереднє опрацювання матеріалів. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Формування правової позиції;

підготовка та подання позовної заяви;

ознайомлення з матеріалами справи;

підготовка відповіді на відзив (за потреби);

підготовка письмових пояснень, клопотань та інших документів правового характеру;

участь у судових засіданнях.

Кінцевий обсяг наданих послуг визначається в акті прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. п. 3-4 додаткової угоди сторони дійшли згоди відповідно до п. 6.2 договору визначити розмір винагороди за цією додатковою угодою № 40 в розмірі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.).

Винагорода сплачується замовником без виставлення виконавцем рахунку.

Згідно з актом прийому-передачі № 1 від 05.10.2022 наданих послуг до додаткової угоди № 40 від 22.04.2022 до договору № 19/01-21-4626/21 про надання правничої допомоги від 19.01.2021, адвокат Вербицьким Ярославом Володимировичем, з метою стягнення з відповідачів заборгованості в межах даної справи, надано позивачу наступні послуги правової допомоги:

1)попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, підготовка та направлення позовної заяви з додатками відповідачу та до суду 20000,00 грн (10 год.);

2)підготовка та направлення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 25.07.2022 1500,00 грн (45 хв.);

3)підготовка та направлення клопотання про розгляд справи без участі позивача від 01.08.2022 1500,00 грн (45 хв.);

4)підготовка та направлення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 07.09.2022 1500,00 грн (45 хв.);

5)підготовка та направлення клопотання про розгляд справи без участі позивача від 12.09.2022 1500,00 грн (45 хв.);

6)підготовка та направлення заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката та винесення додаткового рішення по справі 4000,00 грн (2 год.).

З посиланням на зазначені договір та акт позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд констатує, що відповідачі в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надали суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, розглядаючи заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1-2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому, ч. 3 названої статті також передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

Дослідивши наданий суду акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 05.10.2022, суд зазначає що в ньому вказано перелік послуг, які стосуються обраного адвокатом порядку ведення справи в суді та, зокрема, своєї присутності або відсутності в судовому засіданні, тобто не можуть вважатися дійсно необхідними при наданні правової допомоги в межах даної справи. До таких послуг відносяться підготовка та направлення клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції; підготовка та направлення клопотань про розгляд справи без участі позивача на загальну суму 6000 грн.

Крім того, врахувавши характер спору у даній справі, ступінь її складності, фактичну відсутність заперечень з боку відповідача стосовно суми стягнення, суму заявленого позову, розмір частково задоволених судом позовних вимог, витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним щодо останнього.

Враховуючи викладені обставини, при розподілі судових витрат суд вважає справедливим і співрозмірним зменшений на 6000 грн. розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу від заявлених до стягнення, тобто в розмірі 24000 грн.

Суд також враховує, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим враховуючи, що позов у даній справі було задоволено частково, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає на відповідача 22667,70 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з вказаного вище розміру витрат на професійну правничу допомогу що підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти додаткове рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад (вх. № 11489 від 07.10.2022) задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (адреса: 63501, Харківська обл., м. Чугуїв, Мікрорайон Авіатор; код ЄДРПОУ: 08305644) на користь Публічного акціонерного товариства Науково-технічний комплекс Електронприлад (адреса: 04116, м. Київ, вул. Богдана Гаврилишина, буд. 27/29; код ЄДРПОУ: 14315134) 22667,70 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.І. Байбак