Постанова № 10689035, 29.07.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2010 року                               Справа № 22/22-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Ясир Л.О.,

секретар судового засідання: Клименко Ю.І.

за участю представників сторін:

представник позивача Бойко Н.Л.

представники відповідачів-1,2 у судове засідання не з”явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Енакієвський коксохімпром”, м.Енакієве

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.10р.

у справі № 22/22-10

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2: Закритого акціонерного товариства "Енакієвський коксохімпром" м. Енакієве

про стягнення 1424 грн. 83 коп.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось з позовом ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ та Закритого акціонерного товариства "Енакієвський коксохімпром" м. Енакієве про стягнення 1424 грн. 83 коп. Позивач просить стягнути 1424 грн. 83 коп. шкоди від нестачі коксу доменного за залізничними накладними №51692065, №51691932, №51691926. Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані посиланням позивача на ст.ст.110, 113, 114, 129, 130, 131, 134 Статуту залізниць України та ст.ст.920, 924, 925 ЦК України, ст.306, 314, 315 ГК України. Позовні вимоги до відповідача-2 обґрунтовані посиланням на ст.ст.24, 32, 105 Статуту залізниць України (а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2010р. (суддя - Пуппо Л.Д.) стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 1424 грн. 83 коп. основної суми, 102 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові до першого відповідача відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2010р., відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення майнової шкоди у розмірі 1424,83 грн. по відношенню до відповідача-2 відмовити. Вказує, що рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 27.07.2010р. представник відповідача-2 просить рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог, представник позивача та представник відповідача-1 заперечують проти апеляційної скарги, просять рішення суду залишити без змін. По справі оголошувалась перерва до 29.07.2010р.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів” за договором №ДУК-03/09-10-р від 22.12.2008р. отримав від постачальника –Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” по залізничним накладним №№51692065, 51691932, 51691926 коксовий горішок.

Видача вантажу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, про що складено комерційні акти АА№018865/58 від 28.06.2009р., АА №018856/49 від 23.06.2009р., АА №018857/50 від 23.06.2009р. Докази оплати продукції позивачем надані до справи.

Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані посиланням позивача на ст.ст.110, 113, 114, 129, 130, 131, 134 Статуту залізниць України та ст.ст.920, 924, 925 ЦК України, ст.306, 314, 315 ГК України. Позовні вимоги до відповідача-2 обґрунтовані посиланням на ст.ст.24, 32, 105 Статуту залізниць України.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

          Як вбачається з комерційного акту АА№018865/58 від 28.06.2009р. вантаж прибув за вагою меншою ніж зазначено в документах на 1000 кг, які в вагоні не могли вміститися. Навантаження у вагоні рівномірне, правильне з “шапкою” вище бортів на 30-50 см. Слідів втрати вантажу не виявлено, люки, двері вагону щільно зачинені, витікання вантажу не було.

          Згідно до комерційного акту АА №018856/49 від 23.06.2009р. недостача у вагоні № 65950016 склала 1 000 кг., яка у вагоні вміститися не могла. Навантаження правильне, рівномірне з “шапкою” вище рівня бортів на 30-50 см. Слідів втрати вантажу не виявлено.

          У комерційному акті АА №018857/50 від 23.06.2009р. вказано, що у вагоні №65943987 нестача склала 1 100 кг, яка у вагоні вміститься не міг. Навантаження правильне, рівномірне з шапкою 30-50 см.. Слідів втрати вантажу не виявлено, люки, двері вагону закриті, витікання вантажу не було.

Таким чином, в задоволенні позову до перевізника (відповідача-1) судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено.

Позовні вимоги до відповідача-2, який є відправником продукції, обґрунтовані посиланням на ст.ст.24, 32, 105 Статуту залізниць України, як підстави відповідальності за порушення зобов’язань.

Крім того правовідносини між господарюючими суб’єктами відповідно до змісту ст.7 Господарського кодексу України регулюються Конституцією України, Господарським кодексом України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативно-правовим актами. До таких актів, відносяться і акти державних міністерств і відомств України, таким чином, ТУУ 322-00190443-120-97 “Кокосовий горішок” –зареєстрований Держстандартом України 27.10.1997р. №100/005781 с подальшими змінами і доповненнями, де розділ 4 вказує на те, що приймання доменного коксу здійснюється згідно ГСТУ 322-12-2-94 “Кокс кам’яновугільний, пеківний і термоантрацит. Правила приймання”, затверджених наказом Міністерства промисловості України від 26.12.1994 року №10-960 є для сторін договору обов’язковим для застосування при прийманні продукції по кількості.

Пунктом 4.3 ГСТУ 322-12-2-94 передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен здійснюватись за ГСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з вагонів.

Показник масової долі загальної вологи, що встановлений споживачем, використовують для визначення сухої маси при надходженні партії коксу.

Методика контрольної перевірки маси партії коксу, що надходить до споживача (в перерахунку на суху речовину), наведена в додатку А до ГСТУ 322-12-2-94, згідно якого масу коксу (нетто) визначають за різницею маси завантаженого составу (брутто) визначеної зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів - тари, вказаної на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у коксі при надходженні партії відбирають та готують пробу за ГСТУ 22083.

Пунктом А.З додатку А до ГСТУ 322-12-2-94 наведена формула, за якою розраховується маса сухої речовини надходження партії, пунктом А.5 - формула, за якою визначається величина розхожості маси сухої речовини коксу, розрахованої за документом про якість та результату контрольної перевірки її у споживача.

Пунктом 4.3. ГСТУ 322-12-2-94 також передбачено, що допускається використовувати для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масову долю загальної вологи, визначеною у постачальника та вказану в документі про якість. Тобто, посилаючись на п. 4.3 ГСТУ 322-12-2-94, у випадку виявлення нестачі продукції споживач повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної вологи коксу-продукції, розрахувати масу сухої речовини або надати обґрунтований розрахунок нестачі продукції згідно з актом приймання продукції за кількістю.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази проведення такої перевірки, а також належного розрахунку нестачі кожної партії спірної продукції позивачем не надано.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог, заявлених до відповідача-2 ЗАТ ”Єнакієвський коксохімпром” також відсутні в зв’язку з тим, що позивачем не доведено розмір недостачі, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню в зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієво, Донецька область –задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2010 року у справі №22/22-10 –скасувати в частині стягнення з відповідача-2 закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” 1424 грн. 83 коп. –вартість майнової шкоди, 102 грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові відмовити в повному обсязі.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази по справі

          Головуючий І.М. Герасименко

Судді В.В. Прудніков

Л.О. Ясир

Постанову підписано “_02_” __08___2010р.