Рішення № 10688849, 30.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2009 р. Справа № 29/363-09 вх. № 5957/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гур’янов С.Б. за довіреністю; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водомер", м. Харків до Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ВОДОМЕР» право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: місто Харків, вул. Автогенній, 12 Г: адміністративну будівлю літ. «А-1», загальною площею 160,9 кв. м., в т.ч. основною 55,1 кв. м.; склад літ. «Д» загальною площею 210,6 кв. м., сарай літ. «Б» площею 12,5 кв. м.; сарай літ. «В» площею 30,1 кв. м., електрошітову літ.«Ж» площею 6,3 кв. м., пост охорони літ. «З» площею 3,1 кв. м..

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте 30.07.2009р. подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що у відповідності з «Порядком вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом», затвердженим рішенням сесії Харківської міської ради № 90/04 від 23.06.2004р. необхідно надати технічний висновок спеціалізованої проектної організації, яка має відповідний дозвіл щодо відповідності стану будівельних конструкцій державним будівельним нормам та правилам з обов’язковим зазначенням відсотку готовності об’єкту та можливості подальшої експлуатації. Просить суд розглядати справу без його участі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, встановив, що за договором № 01/07/102 від 17.07.2003р. та акту приймання – передачі майна №1 від 21.07.20003р. до позивача перейшло право власності на недобудовану, готовністю 90 відсотків нежитлову цегляну споруду загальною площею 28,6 кв. м., недобудований, готовністю 45 відсотків металевий ангар площею 216 кв.м. по вул. Автогенній,12 в м. Харкові.

Рішенням XVIII сесії XVIV скликання Харківської міської ради від 24.12.2003р. № 276/03 позивачу надана в оренду строком до 25.06.2022р. земельна ділянка для експлуатації та обслуговування складського приміщення з твердим асфальтовим покриттям та під’їзної колії по вул. Автогенній 12 у Фрунзенському районі м. Харкова загальною площею 2582,7 кв. м. Рішенням XXXIII сесія IV скликання Харківської міської ради від 22.02.2005р. № 23/05 позивачу для будівництва (реконструкції) та експлуатації адміністративно-складських приміщень та стоянки службового автотранспорту надані суміжні земельні ділянки площею 749,9 кв.м. та 1175,0 кв.м.

У 2008-2009р.р. у зв’язку з виробничою необхідністю ним здійснена реконструкція даних нежитлових приміщень, побудовані господарські споруди, в результаті чого за даними інвентаризації від 13.05.2009р. КП «Харківське міськ БТІ» площа адміністративно-складського приміщення склала 160,9 кв. м., складу - 210,6 кв. м., побудовані сараї площею 12,5 кв. м. та 30,1 кв. м., електрошітова площею 6,3 кв. м., пост охорони площею 3,1 кв. м.. Роботи були проведені господарським способом за рахунок коштів позивач і у березні 2009р. були повністю закінчені.

При зверненні позивача до КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за реєстрацією за ним права власності на реконструйоване майно була проведена поточна технічна інвентаризація, здійснені роботи визнанні самочинними, а у видачі правовстановлюючого документа відмовлено у зв’язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. Висновком ТОВ «Харківреконстукція» (державна ліцензія серія АА № 75360) щодо стану конструкцій нежитлових будівель літ. «А-1», «Б», «В», «Д», «Ж», «З», розташованих за адресою вул. Автогенна 12 Г в м. Харкові та можливості його подальшої експлуатації встановлено, що всі основні будівельні конструкції не мають деформацій, знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають вимогам міцності та стійкості, придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Будівельна готовність об’єкту складає сто відсотків.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст.317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном – це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь - який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду.

Право розпорядження – це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно п.2 ст. 328 Цивільного кодексу України, праов власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі з моменту завершення будівництва (створення майна), а якщо право власності підлягає державній реєстрації - з моменту її здійснення.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, а у відповідності до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п.10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту № 7/5 від 07.02.2002р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1 статті 49 Господарсько процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч.2 статті 49 Господарсько процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Приймаючи до уваги, що позивач у позовній заяві не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд в вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід залиити за позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 6,8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316,317, 376, 386 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ВОДОМЕР» (код 24669601, місто Харків, вул. Танкопія 9/2, кв.43) право власності на: адміністративну будівлю літ. «А-1», загальною площею 160,9 кв.м., сарай літ.«Б» площею 12,5 кв.м.; сарай літ. «В» площею 30,1 кв.м., склад літ. «Д» площею 210,6 кв.м., електрошітову літ.«Ж» площею 6,3 кв.м., пост охорони літ.«З» площею 3,1 кв.м., що розташовані за адресою: місто Харків, вул. Автогенна 12 Г.

Суддя