Рішення № 10688752, 04.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

04.08.10                                                                                           Справа№ 29/94

За позовом:           Приватного підприємства «Берта Плюс», м. Львів,

до відповідача:Приватного підприємства «Компанії «АРТ- БІЗ», м. Львів,

про: cтягнення 2’731, 41 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Антоненко В.А. –дов. від 30.06.2010 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Берта Плюс»до Приватного підприємства «Компанії «АРТ- БІЗ» про cтягнення 2’731,41грн. Ухвалою від 06.07.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.08.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №5198 від 11.02.2009р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1’900,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 426,99 грн. –20% річних, 192,40 грн. інфляційних збитків, 212,02 грн. пені.

В судове засідання 04.08.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 04.08.2010 р. представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №4845384 від 10.07.2010 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір №5198 від 11.02.2009р. (надалі –Договір). За умовами цього Договору продавець (позивач у справі) зобов’язується передати у власність покупця (відповідач у справі) продукти харчування в асортименті відповідно до попередньої продавцем пропозиції та/або Прайс-листа, а продавець зобов’язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1’900,00 грн., про що свідчать товарно-транспортні накладні (знаходяться в матеріалах).

Відповідач прийняв товар, про що свідчить підпис його представника на товарно –транспортних накладних завірений печаткою відповідача.

Всупереч умовам Договору відповідач повного розрахунку за поставлений товар не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 1’900,00 грн., не погасив, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1.7.1 Договору визначено, що покупець зобов’язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту прийняття цього товару. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1’900,00 грн. –заборгованості, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, п. 1.7.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплатити покупцем 20% річних за користування чужим коштам від простроченої оплати за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 426,99 грн. –20% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 192,40 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п. 4.2. Договору, за порушення (прострочення зобов’язання) зобов’язань за п. 1.7.1 Договору, покупець повинен сплатити продавцеві неустойки (пеню) в розмірі 0,2 % від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення). За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 212,02 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Компанії «АРТ - БІЗ»(юридична адреса: вул. Вернадського, 6/31, м. Львів, 79049; фактична адреса: вул. Трильовського, 29А; код ЄДРПОУ 35897653) на користь Приватного підприємства «Берта Плюс»(адреса: вул. Б.Хмельницького, 212 корп. 2, м. Львів, 79037, код ЄДРПОУ 20857760) 1’900,00 грн. –заборгованості, 426,99 грн. –20% річних, 192,40 грн. –інфляційних збитків, 212,02 грн. –пені, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя