Рішення № 10688577, 29.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.10 Справа № 6/99

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Віна Лівадії”, м. Ялта Автономної Республіки Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Біловоське Луганської області

про стягнення 9 454 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Горбатих Ю.А., дов. від 01.02.10;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9 454 грн. 00 коп., в т.ч. основний борг 6873 грн. 34 коп., пеня 851 грн. 51 коп., штраф 687 грн. 33 коп., інфляційні нарахування 830 грн. 32 коп., 3% річних 211 грн. 55 коп. Разом з цим, представником позивача подано заяву від 15.04.10 про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, за якою позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 8699 грн. 83 коп., в тому числі: борг 6373 грн. 34 коп., пеня 726 грн. 84 коп., штраф 687 грн. 33 коп., інфляційні 698 грн. 25 коп., 3% річних 214 грн. 07 коп. Також, позивачем до суду надані докази направлення відповідачу вказаної заяви. Приймаючи до уваги викладене та положення ст. 22 ГПК України, суд приймає до розгляду подану заяву позивача про зменшення позовних вимог, у звязку з чим позовними вимогами слід вважати: стягнути з відповідача 8699 грн. 83 коп., в тому числі: борг 6373 грн. 34 коп., пеня 726 грн. 84 коп., штраф 687 грн. 33 коп., інфляційні 698 грн. 25 коп., 3% річних 214 грн. 07 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву та заяву про зменшення позовних вимог до суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, що є і адресою мешкання фізичної особи-підприємця, у звязку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. В той же час, відповідно до повідомлення вручення поштового відправлення, ухвала суду від 01.04.10 була відповідачем отримана.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

18.12.2008 р. між сторонами у справі був підписаний договір поставки товару № 281/6, за умовами якого ТОВ «Віна Лівадії»- «Постачальник»(позивач у справі) зобовязується поставити і передати у власність, а ФОП ОСОБА_1 - «Покупець»(відповідач у справі) зобовязується прийняти і оплатити відповідний товар.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв певний товар, який останній в повній мірі не оплатив, у звязку з чим залишилась заборгованість на суму 6373 грн. 34 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 214 грн. 07 коп., інфляційні в сумі 698 грн. 25 коп., нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України. Окрім цього, позивачем нараховані пеня відповідно до п. 5.2 договору в сумі 726 грн. 84 коп. і штраф в сумі 687 грн. 33 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 18.12.08 між сторонами у справі було укладено договір на поставку товару. За умовами вказаного договору відповідач постачає відповідачу певний товар, а останній приймає та оплачує його на умовах договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору за видатковими накладними (арк. справи 13-18), за довіреністю на отримання товару (арк. справи 13) поставив відповідачу відповідний товар на загальну суму 22 567 грн. 31 коп., який відповідач оплатив частково, у звязку з чим залишилась заборгованість у сумі 6 373 грн. 34 коп.

Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Згідно п.5.1 договору оплата здійснюється із розстрочкою платежу на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Також з метою отримання вартості поставленого товару позивач направляв відповідачу претензію від 08.09.09, яка останнім була залишена без задоволення.

Відповідачем вказаний факт не спростований.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості, яка є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи.

Відповідач доказів оплати зазначеної суми не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 6 373 грн. 34 коп. слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з березня 2009 по листопад 2010 в сумі 698 грн. 25 коп. і 3% річних за період з 22.02.09 по 18.03.2010 в сумі 214 грн. 07 коп. слід зазначити наступне. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки нарахував правомірно, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 726 грн. 84 коп. за період з 22.02.09 по 16.10.09 та штрафу в сумі 687 грн. 33 коп. слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення 5.1 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 5.2 сторони визначили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості та пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Виходячи з наведеного слід вказати, що позивачем правомірно нараховані вказані суми штрафу та пені.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.

В той же час, слід звернути увагу позивача, що у випадку зменшення позовних вимог судові витрати в цій частині не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», АРК, м. Ялта, вулю. Жовтнева, б. 8, кв.32, код 32362063 (поштова адреса м. Луганськ, Лутугинський проїзд, 3а), основний борг в сумі 6 373 грн. 34 коп., пеню в сумі 726 грн. 84 коп., штраф в сумі 687 грн. 33 коп., інфляційні нарахування в сумі 698 грн. 25 коп., 3% річних в сумі 214 грн. 07 коп. , витрати по оплаті держмита у сумі 93 грн. 86 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у сумі 217 грн. 17 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 30.04.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько