Ухвала суду № 106884136, 21.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 жовтня 2022 рокуСправа №160/11324/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали адміністративної справи № 160/11324/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2022 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 00004698 від 23.12.2021, та постанову серії ВМ № 00005819 від 05.01.2022, винесені відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області щодо адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000, 00 грн. з ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11324/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.

При детальній перевірці наданих позивачем документів встановлено, що предметом даної справи є правомірність постанов про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яке має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України ВМ № 00004698 від 23.12.2021, ВМ № 00005819 від 05.01.2022, якими встановлено порушення норм п.22.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Так, відповідно до п.п.1-2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже, вказаною нормою передбачається право фізичної особи звернутися до адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку її місцем проживання (перебування, знаходження) або до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, у тому випадку, якщо оскаржувані індивідуальні акти, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень прийняті (вчинені, допущені) стосовно цієї конкретної фізичної особи.

Водночас ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України розмежовано предметну юрисдикцію між місцевими загальними як адміністративними судами та окружними адміністративними судами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 3 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З огляду на викладене, а саме, що предметом позову є скасування постанов суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, суд робить висновок, що дана справа предметно не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та має розглядатися місцевим загальним судом як адміністративним, з урахуванням вимог територіальної підсудності, встановленої ст.ст.25-26 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з тим, що загальними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено вирішення питання про повернення позовної заяви позивачу для звернення до належного суду чи передачу справи до належного адміністративного суду у разі встановлення, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, застосувати аналогію закону щодо передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у разі порушення територіальної юрисдикції (підсудності) відповідно до п.3 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу п.2 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно п.3 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, за змістом ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання щодо передачі адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду можливо як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Розгляд цієї справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом по суті, в силу вимог ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від змісту прийнятого рішення суду, призведе до порушення прав учасників справи, оскільки порушення правил предметної юрисдикції (підсудності) є безумовною підставою для скасування рішення суду із закриттям провадження.

Відтак, розгляд справи належним судом відповідає принципу ефективності провадження як механізму судового захисту.

Враховуючи те, що адміністративна справа №160/11324/22 не належить до предметної юрисдикції (підсудності) Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також з метою забезпечення прав позивача, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для передачі адміністративної справи на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за місцем реєстрації позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Керуючись ст.ст.4,5,20, 25, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу № 160/11324/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов передати на розгляд до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (вулиця Коробова, 6, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська