Рішення № 106884085, 21.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року Справа № 160/10305/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування Висновку по результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-18-015105-а від 29.06.2022р., -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2022р. (згідно відомостей Укрпошта Експрес) Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби та просить:

- визнати протиправним і скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 29.06.2022р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-18-015105-а.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вищевказаний Висновок відповідача є незаконним та є таким, що ґрунтується на суб`єктивних висновках посадової особи контролюючого органу, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення у сфері публічних закупівель є неконкретизованим і не відповідає вимогам чинного законодавства України через те, що при його прийнятті відповідачем не було враховано, що, надаючи пояснення на запит відповідача 15.06.2022р., позивач не допускав порушення строків надання пояснень, а навпаки, такі пояснення були надані ним оперативно у межах строку, встановленого ч.5 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-УШ (далі Закон №922) з урахуванням вихідних та святкових (неробочих) днів, а також виходячи з того, що 24.02.2022р. в Україні був введений воєнний стан через збройну агресію рф проти України та установлення простою у роботі Дніпровської міської ради за розпорядженням міського голови №2-24/2-рс від 24.02.2022р., оспорюваний Висновок не містить конкретних заходів до виконання, тобто, не є конкретизованим в частині, зокрема, вимоги «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та притягнути до відповідальності осіб, якими допущені вказані порушення», що є недотриманням відповідачем вимог пунктів 2,3 розділу Ш наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» №552 від 08.09.2020р. та, на думку позивача, узгоджується і з правовими висновками Верховного Суду, у ряді його постановах, які наведені у позові. З огляду на викладене, позивач вважає оспорюваний Висновок формальним та суб`єктивним (а.с.1-6).

Ухвалою суду від 23.08.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 22.08.2022р. відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.40).

На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, 10.08.2022р. на адресу суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю посилаючись на те, що на підставі наказу відповідача від 07.06.2022р. №162 про здійснення моніторингу закупівель відповідачем було здійснено моніторинг процедури закупівлі: «Реконструкція спортивно-оздоровчого комплексу Комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей №142 ім. П`єра де Кубертена» Дніпровської міської ради за адресою: вул. Бєляєва, буд. 2, м. Дніпро» Коригування» (ДК 021:2015:45454000-4 Реконструкція» проведеної позивачем, предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесенні змін до договору. Під час здійснення вказаного моніторингу, відповідач 09.06.2022р. звернувся через електронну систему закупівель до позивача як замовника щодо отримання інформації з приводу розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення очікуваної вартості, на вказаний запит позивач повинен був надати письмові пояснення у електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого запиту згідно до ч.5 ст.8 Закону №922, однак, Замовником такі пояснення було надано лише 15.06.2022р., тобто, з порушенням (перевищенням) строку, визначеного у ч.5 статті 8 Закону №922, при цьому, вказує на те, що тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів, передбачена приписами ст.ст.53, 65, 67, 71-73 КЗпП України не застосовується у період дії воєнного стану згідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», тому вважає, що 13.06.2022р. святковий день «Трійця» був робочим днем. Окрім того, відповідач вказує і на те, що, зазначаючи у оспорюваному Висновку щодо усунення виявлених порушень шляхом здійснення заходів, направлених на недопущення встановлених порушень у подальшому, шляхом, зокрема, притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, що відповідає вимогам ч.7 ст.8 Закону №922 та є конкретизацією визначення способу усунення виявленого порушення, що неодноразово констатував Верховний Суд у його численних постановах, які наведені у відзиві на позов (а.с.45-50).

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, дана адміністративна справи вирішується 21.10.2022р., тобто у межах строку, визначеного ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради як Замовником закупівлі на автоматизованому майданчику ДП «Прозоро» smarttender.biz було розміщено оголошення UA-2021-11-18-015105-а щодо закупівлі «Реконструкція спортивно-оздоровчого комплексу Комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей №142 ім. П`єра де Кубертена» Дніпровської міської ради за адресою: вул. Бєляєва, 2 м. Дніпро». Коригування, 1566168 UAH, 45454000-4, ДК021,1, роботи» очікуваною вартістю 1566168,00 грн. та відповідна Тендерна документація з додатками також була оприлюднена на відповідному веб-порталі уповноваженого органу, що підтверджується копіями документів, наявними в матеріалах справи та не оспорюється учасниками справи.

07.06.2022р. згідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016р. №23, відповідачем було прийнято наказ №162 «Про початок моніторингу закупівель» відповідно до переліку якого була включена, зокрема, і закупівля позивача унікальний номер якої UA-2021-11-18-015105-а, що підтверджується копіями наведеного наказу та змістом оспорюваного Висновку, що не оспорюється сторонами (а.с.52-54).

За результатами проведеного моніторингу відповідачем 28.06.2022р. було складено та підписано Висновок за №294, який оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 29.06.2022р. з інформацією про порушення позивачем ч.5 ст.8 Закону №922, а саме:

- на запит відповідача від 09.06.2022р., позивачем (Замовником закупівлі) надано пояснення через електронну систему закупівель лише 15.06.2022р., тобто, з порушенням (перевищенням) строку, визначеного у частині п`ятій статті 8 Закону №922;

- на усунення вказаного порушення відповідач зобов`язав здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с.8-10,53-55).

Зазначений Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-18-015105-а від 28.06.2022р. за №294, оприлюднений у електронній системі закупівель 29.06.2022р. є предметом спору у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступного.

За приписами ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року №2939-ХІІ (далі Закон №2939) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-УІІІ (далі Закон № 922).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 9 ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 Закону №922 визначено, що замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

У відповідності до вимог ст.8 Закону №922 передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У відповідності до вимог ч.5 ст.8 Закону №922 установлено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Отже, із аналізу вищенаведених приписів можна дійти висновку, що саме органи державного фінансового контролю та його міжрегіональні територіальні органи, яким у даному випадку є відповідач, наділені повноваженнями щодо проведення моніторингу процедури закупівель, які проводяться органами державної влади та органами місцевого самоврядування та які є розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів.

При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа фінансового контролю має право через електронну систему закупівель звернутися до замовника процедури закупівлі із запитом про надання інформації щодо предмета закупівлі, а, позивач, як замовник закупівлі, в свою чергу, має обов`язок надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через таку електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту.

Так, як встановлено судом із наданих учасниками справи копії документів, на підставі наказу відповідача №162 від 07.06.2022р. посадовими особами відповідача було проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-11-18-015105-а, замовником якої є позивач, що підтверджується змістом копії наказу та змістом оспорюваного Висновку (а.с.52-55).

У ході проведення вказаного моніторингу процедури закупівлі, у електронній системі закупівель, посадова особа відповідача звернулася до позивача із запитом про надання пояснень щодо предмету закупівлі 09.06.2022р. о 13:12:25, що підтверджується копією інформації, наявної у відповідній електронній системі закупівель (а.с.35).

Відповідні пояснення на вищевказаний запит відповідача у електронній системі закупівель були надані позивачем 15.06.2022р. о 15:41:16 (а.с.35).

Зазначені обставини (надання на запит відповідача позивачем письмових пояснень у електронній системі закупівель лише 15.06.2022р.) було обрані відповідачем підставами для висновків про порушення позивачем, як замовником закупівлі, приписів ч.5 ст.8 Закону №922, а саме: надання пояснень на запит відповідача з перевищенням трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту у електронній системі закупівель, що підтверджується змістом оспорюваного Висновку (а.с.9-10, 53-55).

Так, дійсно, судом установлено, що 09.06.2022р. за календарем був четвергом, 10.06.2022р. п`ятниця (перший робочий день для надання пояснень позивачем), 11.06.2022р. та 12.06.2022р. були вихідними днями (субота, неділя), 13.06.2022р. був понеділок (Трійця), проте, цей день не був святковим, а був робочим (другий робочий день для надання пояснень позивачем), з урахуванням того, що у період дії воєнного стану не застосовується приписи ч.3 ст.67 КЗпП України, а 14.06.2022р. був вівторком, тобто, третім робочим днем для надання позивачем пояснень на запит відповідача у електронній системі закупівель.

Згідно графіку роботи позивача субота, неділя - 11.06.2022р. та 12.06.2022р. є вихідними днями (а.с.74).

Таким чином, на запит відповідача від 09.06.2022р. позивачем повинні були бути надані у електронній системі закупівель письмові пояснення 14.06.2022р., фактично були надані 15.06.2022р., що є недотриманням позивачем, строку, встановленого ч.5 ст.8 Закону №922.

Разом з тим, надаючи правову оцінку вказаним вище обставинам недотримання позивачем, строку, встановленого ч.5 ст.8 Закону №922, а саме: надання позивачем письмових пояснень у електронній системі закупівель на запит відповідача 15.06.2022р., замість 14.06.2022р., суд приходить до висновку, що такі недоліки є не суттєвими та фактично не призвели до порушення строків оприлюднення оспорюваного Висновку, тому визнання відповідачем таких не суттєвих недоліків як порушення вимог законодавства у сфері процедури закупівлі та складання оспорюваного Висновку з цих підстав фактично є проявом формалізму з боку суб`єкта владних повноважень.

При цьому, слід зазначити, що у відповідності до вимог п.14 ч.1 ст.1 Закону №922 встановлено, що моніторинг процедури закупівлі це аналіз з дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що моніторингу підлягає дотримання законодавства замовником процедури закупівлі під час проведення такої закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом дії такого договору (внесення змін до договору та інше), в той же час, питання своєчасності надання позивачем (замовником) письмових пояснень на запит відповідача, уже після проведення процедури закупівлі, не є метою моніторингу процедури закупівлі, таких вимог наведені приписи п.14 ч.1 ст.1 Закону №922 не містять, а відповідно, такі питання (несвоєчасності надання пояснень позивачем на запит відповідача) не можуть охоплюватися моніторингом процедури закупівлі, а отже, і не можуть бути обрані відповідачем підставами для висновків про порушення замовником законодавства у сфері закупівлі саме під час проведення процедури закупівлі.

Окрім того, як вбачається і зі змісту дослідженого судом оспорюваного Висновку, предметом моніторингу даної процедури закупівлі були такі питання, а саме: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору (п.1 Констатуючої частини Висновку) та за результатами розгляду вищезазначених питань відповідачем порушень не встановлено (п.2 Констатуючої частини Висновку) (а.с.9-10, 54-55).

Таким чином, із наведеного можна дійти висновку, що питання своєчасності (протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту у електронній системі закупівель) надання позивачем пояснень на запит відповідача, предметом моніторингу процедури закупівлі не були, а відповідно, встановивши такі порушення, відповідач вийшов за межі предмета моніторингу процедури закупівлі, що є порушенням відповідачем приписів п.14 ч.1 ст.1 та ст.8 Закону №922.

Також судом враховується і те, що 24.02.2022р. через збройну агресію рф проти України, на всій території України був ведений воєнний стан згідно Указу Президента України №64/2022, який був продовжений та триває і на момент розгляду даної справи, у зв`язку із чим розпорядженням Дніпровського міського голови від 24.02.2022р. №2-24/2-рс був установлений простій у роботі Дніпровської міської ради та його виконавчих органів, що зумовлений загрозою життю та здоров`ю працівників, дозволено у разі технічної можливості організувати дистанційний режим роботи (у разі необхідності) п.4.2 розпорядження, що підтверджується змістом копії наведеного розпорядження (а.с.12-13).

Так, згідно зі змісту наявної у справі та дослідженої судом копії Табелю обліку робочого часу за червень 2022р. Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради судом було встановлено, що робочі дні 10.06.2022р., 13.06.2022р., 14.06.2022р. та 15.06.2022р. відображені як простої у роботі (а.с.77-78).

З урахуванням наведеного, зазначені встановлені судом обставини (надання письмових пояснень у електронній системі закупівель позивачем на запит відповідача замість 14.06.2022р., 15.06.2022р.) визнаються судом поважними причинами, а також їх можна віднести і до форс-мажорних обставин, які не залежали від волі працівників позивача, оскільки постійно (з лютого по жовтень 2022р.) на території Дніпропетровської області та міста Дніпра кожного дня систематично лунають сигнали повітряних сирен, які можуть тривати більше 2-х годин, декілька разів на день та в цей час життя і здоров`я людей, недоторканість і їх безпека є найважливішою соціальною цінністю виходячи з приписів статті 3 Конституції України.

За викладених обставин, проаналізувавши вищенаведені встановлені судом обставини із аналізом чинного законодавства у сфері публічних закупівель у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оспорюваний Висновок, у якому встановлені порушення позивачем строків надання письмових пояснень на запит відповідача, які визначені ч.5 ст.8 Закону №922, є таким, що прийнятий без дотримання п.14 ч.1 ст.1, ст.8 Закону №922 з урахуванням того, що в частині питань що підлягали моніторингу процедури закупівлі, порушень відповідачем не встановлено (п.2 оспорюваного Висновку), а встановлення порушення позивачем строків надання пояснень на запит відповідача, визначених у ч.5 ст.8 Закону №922 не було предметом моніторингу (таких доказів ні наказ, ні оспорюваний Висновок не містять), оскільки у ході проведення моніторингу підлягають аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель тільки під час проведення процедури закупівлі замовником за п.14 ч.1 ст.1 Закону №922, в той же час, надання письмових пояснень позивачем відповідачу відбулося уже після проведення такої закупівлі 15.06.2022р.), тому дії посадової особи відповідача щодо встановлення у ході проведення моніторингу процедури закупівлі таких несуттєвих недоліків, як порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель (надання позивачем пояснень на запит відповідача 15.06.2022р. замість 14.06.2022р.) є такими, що вчинені із порушенням приписів п.14 ч.1 ст.1 та ст.8 Закону №922, а також і є проявом формалізму з боку суб`єкта владних повноважень, а отже, такий оспорюваний Висновок відповідача порушує права та інтереси позивача, у зв`язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Також є таким, що не відповідає вимогам законодавства та є не конкретизованим і оспорюваний Висновок відповідача в частині зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель шляхом обраним відповідачем, а саме: «здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому», з огляду на те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виходячи з приписів ст.19 Конституції України має право до спонукання суб`єктів господарювання до усунення саме виявлених порушень, а не тих, які можливо можуть бути вчинені у майбутньому (подальшому) таких повноважень ні відповідач, ні його посадові особи не мають.

Так, «у межах повноважень» означає, що орган державної влади, його посадова особа (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень згідно правила: «дозволено лише те, що передбачено Законом».

«У спосіб» означає, що орган державної влади (суб`єкт владних повноважень) зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії та повинен обирати лише визначені Законом засоби.

Зазначені критерії є вимогами для органу державної влади (його посадової особи), який приймає рішення або вчиняє дії, недотримання яких несе встановлену законом відповідальність.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обрання посадовою особою відповідача способу (заходу) усунення виявлених порушень на майбутнє (у подальшому) є недотриманням вимог ст.19 Конституції України та може бути наслідком притягнення такої посадової особи до відповідальності у встановленому законом порядку.

З огляду на те, що судом встановлено протиправність оспорюваного Висновку, зобов`язання щодо усунення порушень шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення (вимоги п.3 оспорюваного Висновку), як похідні позовні вимоги, від основної позовної вимоги (визнання протиправним та скасування Висновку) також підлягають визнанню судом протиправними та скасуванню.

В той же час, у наведеній частині позовних вимог аргументи позивача з приводу того, що вказані вимоги у частині зобов`язання усунути порушення шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення є неконкретизованими, не чіткими, не визначеними, не беруться судом до уваги, оскільки, у даному випадку, суб`єктом владних повноважень (відповідачем) у пункті 3 оспорюваного Висновку було визначено конкретний спосіб (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для усунення виявленого порушення, що відповідає основним функціям органу державного фінансового контролю, які перелічені у ст.8 Закону №2939, зокрема, і шляхом притягнення до відповідальності винних осіб.

З огляду на викладене, не підлягають застосуванню у даних правовідносинах правові позиції Верховного Суду, викладені у його постановах від 10.12.2019р. №160/9513/18, від 11.06.2020р. №160/6502/19, від 21.01.2021р. у справах №400/4458/19, №480/3179/19 та інших, оскільки досліджений судом їх зміст свідчить про те, що вони прийняті не у подібних відносинах (у наведених у них правовідносинах суб`єктом владних повноважень не було визначено варіанту поведінки замовника для усунення виявлених порушень), тоді як у даній справі відповідач такий варіант поведінки замовника визначив (шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення), а, відповідно, висновки викладені у наведених постановах Верховного Суду не підлягають застосування за правилами, встановленими ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч.1 та ч.4 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у відзиві на позов та доданими до нього копіями документів не доведено належними, достатніми і допустимими доказами правомірність і законність прийняття оспорюваного Висновку з урахуванням встановлених судом обставин, аналізу вищенаведених чинних норм законодавства, які не спростовані відповідачем будь-якими іншими доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваного Висновку, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний оскаржуваний висновок прийнятий не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з порушенням вимог п.14 ч.1 ст.1, ст.8 Закону №922, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що є порушенням вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу.

Отже, відповідачем при прийнятті оскаржуваного Висновку були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасуванню такого спірного Висновку.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Північного офісу Держаудитслужби на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно платіжного доручення №11953 від 30.06.2022р. (а.с.7).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування Висновку по результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-18-015105-а від 29.06.2022р. задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Північного офісу Держаудитслужби від 28.06.2022р. №294 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-18-015105-а, оприлюднений у електронній системі закупівель 29.06.2022р.

Стягнути з бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 18, код ЄДРПОУ 40479560) на користь Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40506248) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн. 00 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва