Рішення № 1068820, 10.10.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2007 р.

Справа № 17/175-07-5945

За позовом: Сільськогосподарського кооперативу „Віктрія”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр”

про стягнення 20954,54 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача: Арнаут А.Г. –повірений;

Від відповідачів: не з’явилися;

СУТЬ СПОРУ: СК „Вікторія” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ „Кедр” 20 954, 54 грн. –заборгованості по укладеному договору, з яких 19 160,55 грн. –основного боргу, 1376,67 грн. –інфляційних витрат, 417,32 грн. –3% річних.

Відповідач ТОВ „Кедр” в засідання суду з’явився, надав письмові заперечення на позов, в яких заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між СК „Вікторія” та ТОВ „Кедр” було укладено договір від 08.08.2006р., відповідно до п.1.1 якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти на умовах даного договору шерсть.

У відповідності до п. 2.1 укладеного договору, ціна відвантаженого товару договірна, а розрахунки здійснюються у 100 % розмірі.

Так на виконання умов укладеного договору відповідач 26.09.2006р. через Мельниченко Р.С. отримав товар визначений у договорі, а саме шерсть чотирьох видів, а саме „кросебред” –2190 кг. на суму 8211,15 грн., „кросстип” –2179,5 кг. на суму 7266,05 грн., „свалкі” –491 кг. на суму 327,50 грн.; „базова” –389,5 кг. на суму 162,42 грн., а всього на суму 19 160,55 грн. про що свідчить довіреність на отримання товару серії ЯЗЗ №585219 від 26.09.2006р. та приймально-передавальна декларація від 26.09.2006р.

Позивач взяті на себе зобов’язання у укладеному договору виконав у повному обсязі, а саме передав товар визначений договором.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по укладеному договору в частині оплати вартості прийнятого товару не виконав, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість у сумі 19160,55грн.

При цьому позивач відповідно до вимог ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань інфляційні втрати, які згідно представленого розрахунку становлять 1376,67 грн. та 3% річних у розмірі 417,32 грн.

Зазначені обставини спонукали СК „Вікторія” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід. №7391 від 09.07.2007р.) про стягнення з ТОВ „Кедр” 20 954, 54 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2007р. порушено провадження у справі №17/175-07-5945 за позовом сільськогосподарського кооперативу „Вікторія” до товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр” про стягнення 20 954, 54 грн.

26.09.2007р. до суду з заявою про уточнення позовних вимог звернувся позивач, в якій просить суд стягнути з відповідача 19160,55 грн. –основного боргу, 114,41 грн. –інфляційних втрат, 266,14 грн. –3 % річних, посилаючись на обставини викладені у заяві.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивач на виконання укладеного договору відвантажив, а відповідач прийняв товар обумовлений договором та визначений в накладній №4064 від 26.09.2006р. на загальну суму 19160,55 грн.

Відповідач в порушення умов укладеного договору взяті на себе зобов’язання по оплаті за переданий йому товар не виконав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку, що по своїй правовій природі укладений між сторонами договір являється договором поставки, оскільки його предметом є поставка шерсті.

Вимогами п.1 ст. 715 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, пунктом 2 зазначеної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За таких обставин керуючись вимогами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до п. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не впливає із договору або актів цивільного законодавства.

19.03.2007р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №29, в якої позивач вимагав у строк до 10.04.2007р. оплатити вартість товару, який було передано відповідачу згідно умов укладеного договору.

Відповідач вказану претензію отримав 23.03.2007р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Таким чином останнім днем здійснення відповідачем оплати за поставлений йому по договору товар, з урахуванням вимог п. 2 ст. 530 ЦК України, є 10.04.2007р. Однак відповідач у цей строк вимоги заявлені у надісланій йому претензії не виконав, заборгованість не погасив.

У відповідності до вимог п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, дослідивши наданий позивачем уточнений розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок про нарахування відповідача інфляційних втрат у розмірі 114,41 грн. та 3% річних у розмірі 266,14 грн., обґрунтований та розрахований у відповідності до вимог діючого законодавства за термін з 10.04.2007р..

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку ТОВ „Грін Плюс” умов договору поставки №1/014 від 01.01.2006р., та вимог діючого законодавства, у зв’язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову у повному обсязі з урахуванням наданих уточнень.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.11, 204, 525, 526, 530, 599, 625, 629, 655, 715, суд дійшов висновку, що позовні вимоги СК „Вікторія” підлягають задоволенню, з товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр” слід стягнути на користь позивача 19 160,55грн. –основного боргу, 114,41 грн. –інфляційних втрат, 266,14 грн. –3% річних.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кедр” /68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. В. Тура, 13, р/р26008301538012 в ОЦО ПІБ м. Одеси, МФО 328135, код 31887620/ на користь сільськогосподарського кооперативу „Вікторія” /68645, Одеська область, Ізмаїльська район, с. Утконосівка, вул. Леніна, 30а, р/р 2600031901 в ФАБ „Південний”, м. Ізмаїл, МФО 328890, код 03769439/ 19 160 грн. 55 коп. /дев’ятнадцять тисяч сто шістдесят грн. 55 коп./ - основного боргу; 114 грн. 41 коп. /сто чотирнадцять грн. 41 коп./ - інфляційних втрат; 266 грн. 14 коп. /двісті шістдесят шість грн. 14 коп./ - 3% річних; 198 грн. 54 коп. /сто дев’яносто вісім грн. 54 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Рішення підписано 15.10.2007р.

Суддя Зуєва Л.Є.