Рішення № 10688172, 29.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.10                                                                                 Справа № 6/60

За позовом

Приватного малого підприємства “МІФ”, м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства “Науково-виробничий центр “Трансмаш”, м. Луганськ

про стягнення 39160 грн. 00 коп. та зобов’язання вчинити дії

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача - директор Ковтун І.П., паспорт серії ЕК № 804583 від 02.04.1998 року;

від відповідача - Чумас Г.Г., дов. № 1399 від 24.05.07;

В судовому засіданні 15.03.10 було оголошено перерву до 29.03.2010

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги: стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 39 160 грн. 00 коп., в тому числі: пеня - 35310 грн. 00 коп., штраф –3850 грн. 00 коп., та зобов’язати відповідача виконати договір № 2310772 від 31.07.07 і передати технічну документацію на: регулятор напруги стартер-генератора РНТ6-1, блок пожежної сигналізації і управління БПСУ-1, блок резисторів БР.

          Відповідач за відзивом на позовну заяву від 15.03.10 проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що позивачем пропущені строки позовної давності для звернення до суду із вимогами щодо стягнення штрафних санкцій. Разом з цим, відповідач вказує на те, що грошові кошти у сумі 55000 грн. 00 коп. від позивача отримані та не повернуті, роботи за договором не виконані.

Позивач надав до суду заперечення на відзив відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

. в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір, за умовами якого відповідач зобов’язався розробити технічну документацію та передати її позивачу, а останній –прийняти її та оплатити на умовах 100% передплати. На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачу кошти у сумі 55 000 грн. 00 коп., але відповідач роботи передбачені договором не виконав, у зв’язку з чим позивач, відповідно до п.4.4 договору нарахував штрафні санкції та звернувся до суду із даним позовом.           Відповідач з позовом не погодився та просить застосувати строк позовної давності.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

31.07.2007 між сторонами у справі було укладено договір № 2310772, за умовами якого «Виконавець»- відповідач у справі зобов’язується розробити комплекс технічної документації, а «Замовник» - прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно пункту 2.1 договору ціна робіт складає 55000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.2 договору розрахунки здійснюються позивачем шляхом 100% передплати.

Згідно п. 3.1 договору передача технічної документації відповідно до додатку №1 до договору оформлюється актом приймання-передачі.

Разом з цим, сторони визначили, що строк дії договору з дня його підписання до 31.12.2007.

Крім цього, згідно п. 8.2 договору визначено, що у випадку несвоєчасного здійснення авансових платежів, строки виконання корегуються на час затримки перерахування коштів.

Як свідчать положення договору, сторонами не був визначений певний строк перерахування коштів та строк виконання робіт і передачі їх «Замовнику».

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено та визнано сторонами у справі, що позивач, згідно платіжного доручення № 351 від 27.12.2007 перерахував відповідачу кошти передплати у сумі 55000 грн. 00 коп.

Вказані кошти були отримані відповідачем, але роботи, передбачені договором, не виконані.

У зв’язку з чим, позивач направив відповідачу лист від 15.01.2008 з проханням виконати роботи, передбачені договором. В той же час, відповідач надав позивачу відповідь про те, що у зв’язку із затримкою перерахування коштів з боку позивача, він втратив інтерес до договору і кошти передплати будуть повернуті.

Як свідчать матеріли справи та визнано сторонами, кошти позивачу не повернуті.

Оскільки відповідач роботи за договором не виконав, позивач нарахував останньому штрафні санкції у вигляді пені та штрафу у сумах 35310 грн. 00 коп. і 3850 грн. 00 коп. відповідно з посиланням на п. 4.4. договору.

Згідно п. 4.4 договору за порушення строків виконання зобов’язань за договором з повинної сторони стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості невиконаних зобов’язань, за якими припущена прострочка виконання за кожен день прострочки, а за прострочку вище 30 діб додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Позивачем штрафні санкції нараховані за прострочку у 642 діб з 27.05.2008 по 27.11.2009.

Відповідач вказує на те, що строк позовної давності щодо стягнення пені позивачем пропущений.

З огляду на це слід вказати, що за умовами договору не передбачений певний строк виконання робіт та перерахування коштів.

          Як свідчать матеріали справи та розрахунок позивача, останній дізнався про порушення свого права щодо отримання результатів оплачених робіт за договором № 2310772 27.05.2008, і з саме з цього періоду позивач нарахував штрафні санкції.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.           А відповідно до ст. 258 ЦК України видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, позовна давність в один рік застосовується про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 24.02.2010, тобто частково за межами передбаченого законом строку.

Так, строк для пред’явлення до стягнення штрафних санкцій за період з 27.05.2008 по 24.02.2009 на момент звернення до суду вже сплинув.

В той же час, як було вказано вище, умовами договору не передбачений певний строк виконання відповідачем зобов’язань, тому і не можна вважати прострочку з 27.05.2008 по 27.11.2009.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Щодо вимог про зобов’язання виконати умови договору слід визначити наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено факт укладання договору між сторонами. Також матеріалами справи та доводами сторін підтверджено, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу кошти передплати у сумі 55000 грн. 00 коп., які останній отримав, але роботи передбачені договором не виконав.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, слід зазначити, що відповідач зобов’язаний виконати умови договору та передбачені ним роботи, які вже були оплачені.           Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково та зобов’язати відповідача виконати договір № 2310772 від 31.07.07 і передати технічну документацію на: регулятор напруги стартер-генератора РНТ6-1, блок пожежної сигналізації і управління БПСУ-1, блок резисторів БР. У задоволенні решти вимог відмовити.

Судові витрати у вигляді витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн.00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Трансмаш», м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 127а, код 30009065, виконати на користь Приватного малого підприємства «Міф», м. Луганськ, кв. Комарова, б. 6а, код 13381660, договір № 2310772 від 31.07.2007 і передати технічну документацію на: регулятор напруги стартер-генератора РНТ6-1, блок пожежної сигналізації і управління БПСУ-1, блок резисторів БР.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Трансмаш», м. Луганськ вул. Фрунзе, б. 127а, код 30009065, на користь Приватного малого підприємства «Міф», м. Луганськ, кв. Комарова, б. 6а, код 13381660, витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн.00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення - 31.03.2010.

Суддя Т.А.Василенко