Рішення № 10688129, 19.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.10                                                                                 Справа № 19/271

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Донснабтехсервис”, м.Красний Лиман Донецької області

до Відкритого акціонерного товариства „Луганський енергозавод”, м.Луганськ

про стягнення 66634 грн. 42 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача –Федосєєва Т.Ю., довіреність № 3 від 04.01.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 52000 грн., пеню у розмірі 6180,30 грн., інфляційних нарахувань у сумі 7555,10 грн. та 3% річних у розмірі 1730,39 грн.

Розпорядженням заступника голови господарського суду –в.о. голови суду від 19.11.2009, у зв'язку з виходом судді Косенко Т.В. з відпустки, справу № 19/271, що призначена до розгляду суддею Шеліхіною Р.М., передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.01.2010 строк розгляду справи продовжено на 2 місяці, на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за спільною заявою сторін.

У судових засіданнях 20.11.2009, 04.12.2009, 02.02.2010, 25.02.2010, 18.03.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

04.12.2009 відповідач надав суду заперечення на позовну заяву № б/н від 04.12.2009, де вимоги позивача відхилив у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.

Після судового засідання 04.12.2009 позивач через канцелярію суду здав заяву про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 26.10.2009, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 52000 грн., пеню у розмірі 47089,83 грн., інфляційні нарахування у розмірі 8023,10 та 3% річних у сумі 1902,49 грн.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні 18.12.2009, було встановлено, що вона не суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим судом прийнято зменшення позовних вимог. Тобто справа № 19/271 розглядається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 02.02.2010 позивач підтримав позовні вимоги та надав пояснення № б/н від 26.10.2009, в якому заперечує проти доводів відповідача, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що суперечать обставинам справи.

          Відповідач в своїх додаткових поясненнях № б/н від 26.02.2010, які надав суду 26.02.2010 через канцелярію суду, визначив правову природу укладеного договору та, посилаючись на Положення щодо документального забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зазначив правильність складання актів.

          Позивач в судовому засіданні 18.03.2010 подав заяву, якою, у зв'язку зі зміною адреси, просить надсилати кореспонденцію за адресою: 84404, Донецька область, м.Красний Лиман, вул.Ленінградська, б.136.

          Дана заява розглянута судом та підлягає задоволенню.

Також позивач надав пояснення № б/н від 18.03.2010, де теж визначив правову природу договору та зазначив, що ним повністю та належним чином виконані умови укладеного договору.

В цьому ж судовому засіданні позивач подав суду ще одне пояснення, в якому пояснив, що нарахування пені на заборгованість, що виникла у зв'язку з відмовою відшкодування затрат по транспортуванню верстата з зони ремонту до замовника зроблено помилково.

В судовому засіданні 19.03.2010 представник відповідача підтримав свої заперечення щодо заявлених вимог.

Представник позивача не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні 19.03.2010, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить його власноручний підпис на бланку запису про оголошення перерви від 18.03.2010.

Неприбуття позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донснабтехсервис” (позивач, підрядник) та Відкрите акціонерне товариства „Луганський енергозавод” (відповідач, замовник) 02.07.2008 був укладений договір № 08/08 (далі –договір) з протоколом розбіжностей до нього, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати зі своїх матеріалів, власними або залученими силами та засобами, протягом 45 днів з моменту початку ремонту, роботи по капітальному ремонту токарно-гвинторізного верстата моделі 165 у кількості 1 шт. Замовник зобов'язується створити підряднику необхідні роботи для виконання робіт, прийняти їх результат й уплатити обумовлену договором ціну.

Відповідно до п.1.2 договору ремонт верстатного обладнання здійснюється на території підрядника.

На виконання умов договору відповідач згідно товарно-транспортної накладної від 24.07.2008 (а.с.94), видаткової накладної № 251 від 24.07.2008 (а.с.95) та акту приймання токарно-гвинторізного верстата моделі 165 (а.с.113) здійснив доставку верстата на територію підрядника для здійснення ремонту.

У розділі 2 "Ціна договору" сторони домовились, що за виконану роботу по ремонту верстатного обладнання замовник здійснює підряднику оплату у розмірі 95000,00 грн., з урахуванням НДС (20%) 15833,33 грн. (п.2.1).

Після укладення договору замовник протягом 3-х банківських днів виплачує підрядникові передплату у розмірі 50% від вартості виконаних робіт (п.2.2).

На виконання цього пункту договору відповідач перерахував на рахунок позивача 45000 грн.

Остаточний платіж (50%) замовник виплачує підрядникові протягом 3-х банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт на території замовника.

Після виконання пусконалагоджувальних робіт на території замовника оформляється Акт приймання-передачі виконаних робіт. Здача-приймання верстатного обладнання здійснюється при перевірці робіт вузлів та апаратури верстата на холостому ходу та під навантаженням протягом однієї зміни. При задовільній роботі верстата протягом однієї зміни, ремонт верстата вважається закінченим й його приймання в експлуатацію повинно бути оформлено прийомо-здаточним актом (п.4.2).

Згідно до ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як вбачається з умов зазначених пунктів договору підтвердженням належного виконання робіт з капітального ремонту верстата є два акти: Акт приймання-передачі виконаних робіт (пусконалагоджувальних робіт) та прийомо-здаточний акт (приймання в експлуатацію верстата).

У підтвердження виконання зазначеного пункту договору позивач в позовній заяві посилається на акт № 3 від 12.09.2008 (а.с.31), яким комісія відповідача у складі 3-х осіб здійснила приймання з ремонту токарного верстата моделі 165 (пусконалагоджувальні роботи).

Після роботи верстата протягом однієї зміни сторони підписали акт приймання-передачі обладнання з ремонту № б/н від 15.09.2008 (а.с.101) (приймання в експлуатацію верстата).

Наданою суду довідкою № 19/1814 від 17.12.2009 відповідач підтвердив, що згідно кваліфікації, посадових інструкцій, особи, які підписали акти приймання виконаних робіт, мають право приймати участь в прийманні й установці обладнання у складі комісії, складеної за наказом (розпорядженням) голови правління Відкритого акціонерного товариства "Луганський енергозавод" Язева А.А. та виключно у цих випадках підписують акт як особи, які приймали участь у його складанні.

З вище наведеного надані акти не можуть бути оцінені судом, як належні докази виконання робіт, оскільки вони не відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та позивачем не надано доказів у підтвердження повноважень осіб, які підписали ці акти.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.837 цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до п.3.1.2 договору підрядник зобов'язується після проведення робіт гарантувати відповідність якості виконаних робіт технічній документації (ТЗ та ТУ), відсутність дефектів та відповідність верстатного обладнання для нормальної експлуатації.

Працівник позивача Сокол В.О., що підтвердив позивач листом № 806 від 18.12.2009 (а.с.98), в графіку сервісного обслуговування станка моделі 165 робітниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервіс" здійснив запис від 23.09.2008 про неможливість здійснення налагоджувальних робіт та перевірки станка на норми точності (а.с.131), що взагалі суперечить викладеним в зазначених актах фактам.

Згідно п.4.3 договору замовник протягом 3-х банківських днів з дня закінчення випробувань верстата зобов'язаний підписати або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Дана відмова може бути направлена факсом, поштою або нарочно. У даному випадку час на його доставку не включається до строку підписання або відмови від приймання виконаних робіт.

Як вбачається з норм ст.857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідач звернувся до позивача з листом № 23-1958 від 02.10.2008, в якому повідомив про відсутність на підприємстві затвердженого директором акту приймання-передачі верстата, виклав недоліки виконаної роботи та зазначив про непридатність верстата моделі 165 заводський № 4059 до експлуатації (а.с.148).

Позивач в свою чергу надіслав на адресу відповідача претензії № 34 від 23.01.2009 (а.с.16, 18), яка отримана позивачем 03.02.2009, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 174528 та № 682 від 15.10.2009 (а.с.12-13), яка отримана відповідачем 19.10.2009, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 1438209.

Посилання позивача на висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Укрстанмаш" № 02-16/09-08 від 16.09.2008 (а.с.93), у якості експертної оцінки, судом не оцінюється, оскільки зазначений висновок зроблений з власної ініціативи позивача.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50000,00 грн.

За вказаних обставин, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За необґрунтованістю основних вимог щодо стягнення боргу в сумі 50000,00 грн. до задоволення не підлягають й заявлені вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань в цій частині.

Відносно транспортування верстата з ремонтної зони вбачається наступне.

Умовами договору (п.3.3.2) передбачено, що замовник зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів з моменту перерахування передплати (згідно п.2.2 договору) своїми силами та за свій рахунок здійснити доставку устаткування в ремонтну зону та по закінченню ремонту вивезти обладнання, при умові перерахування оплати (згідно п.2.3 договору).

Сторони у розділі 4 "Порядок здачі-приймання робіт" обумовили, що по закінченню ремонту підрядник засобами факсимільного або телефонного зв'язку повідомляє замовнику про готовність обладнання. Передача станкового обладнання замовнику після ремонту здійснюється згідно Акту приймання обладнання з ремонтної зони (п.4.1).

Згідно з умовами договору позивач листом № 209 від 28.08.2008 повідомив відповідачу, що роботи по капітальному ремонту станка виконані та запропонував доставити станок своїми силами з наступним відшкодуванням транспортних витрат (а.с.96).

          Відповідач у відповідь на надану пропозицію 02.09.2008 надав лист з погодженням на транспортування станка автотранспортом позивача та гарантував оплату наданих послуг (а.с.97).

          Тобто сторони здійснили окремий правочин, оскільки відповідно до ч.1 ст.181 господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Для відшкодування автотранспортних послуг по доставці верстата 09.10.2008 позивач на адресу відповідача надіслав вимогу про оплату наданих послуг (а.с.25), рахунок-фактура № СФ-0000029 від 07.10.2008 на суму 2000,00 грн. (а.с.26), рахунок № 83 від 05.09.2008, акт виконаних робіт по наданню транспортних послуг від 05.09.2008 (а.с.27) платіжне доручення № 118 від 05.09.2008 та виписку з особового рахунку від 05.09.2008 (а.с.28). Зазначені документи відповідач отримав 20.10.2008, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 9814800 (а.с.24).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач у передбачений законом термін оплату отриманих послуг не здійснив.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Отже позивачем правомірно нараховані 3% річних від суми заборгованості, та інфляційні нарахування, але при розрахунку позивач допустився помилки при здійсненні розрахунку, оскільки згідно ст. 530 Цивільного кодексу України прострочення виконання цього зобов'язання виникло з 28.10.2008, оскільки вимога отримана 20.10.2008.

Тобто сума 3% річних за період з 28.10.2008 по 03.12.2009 (402 дні) буде складати 66,08 грн.

Відповідно листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" для визначення індексу за любий період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Згідно наданих рекомендацій розрахунок інфляційних витрат за період з 28.10.2008 по 03.12.2009 буде такий:

Листопад 2008 -101,5%

Грудень 2008 –102,1%

Січень 2009 –102,9%

Лютий 2009 –101,5%

Березень 2009 –101,4%

Квітень –100,9%

Травень 2009 –100,5%

Червень 2009 –101,1%

Липень 2009 –99,9%

Серпень –99,8%

Вересень –100,8%

Жовтень –100,9%

Листопад –101,1%

2000х101,5%х102,1%х102,9%х101,5%х101,4%х100,9%х100,5%х101,1%х99,9%х99,8%х100,8%х100,9%х101,1%-2000=307,00 грн.

В решті позовних вимог слід відмовити.

За вказаних обставин вимоги позивача задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем державне мито в сумі 00 грн. 34 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 19.03.2010 за згодою представника відповідача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Луганський енергозавод" м.Луганськ, вул.Руднєва, б.56, код 00178695 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервіс", Донецька область, м.Красний Лиман, вул.Ленінградська, б.136, код 35718234 заборгованість у сумі 2000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 66 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 307 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 23 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 08 грн. 30 коп., видати наказ.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснабтехсервіс", Донецька область, м.Красний Лиман, вул. Ленінградська, б.136, код 35718234 зайве сплачене за платіжним дорученням № 648 від 28.10.2009 державне мито в сумі 00 грн. 34 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 24.03.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко