Ухвала суду № 10688118, 19.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

19.03.10                                                                                 Справа № 22/18б.

Суддя М.Ю. Ковалінас, при секретарі Добродзій Є.В.,

розглянувши матеріали справи за заявою

кредитора - Державної податкової інспекції в м. Лисичанську

Луганської області

до боржника - Приватного підприємства «Універсал», м. Лисичанськ

Луганської області

Про банкрутство

В присутності представників сторін:

від кредитора - Леонова З.Є., дов. №248/10 від 13.01.10.;                    

від боржника - не прибули (явка обов’язкова).

          Обставини справи: банкрутство, підготовче засідання, розгляд заяви кредитора про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі за текстом - Закон).

          Сторони та учасники провадження у справі своєчасно та належним чином повідомлені судом про час і місце проведення даного засідання суду (ухвала від 05.03.10.).

          Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши представника кредитора, суд

в с т а н о в и в :

За заявою від 27.02.10. №2393/10 кредитора –ДПІ в м. Лисичанську Луганської області, ухвалою від 05.03.10., господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №22/18б про банкрутство боржника –Приватного підприємства «Універсал», м. Лисичанськ Луганської області, за нормами ст. 52 Закону, у зв’язку з відсутністю останнього за місцем його знаходження та несплатою у встановлений Законом строк податкової заборгованості до бюджету в розмірі 17474грн. 65коп.

В обґрунтування своїх вимог за згаданою заявою, кредитор посилається на те, що боржник –ПП «Універсал» за юридичною адресою: м. Лисичанськ Луганської області, пр-т Леніна, буд. 157, не знаходиться, що підтверджується: довідкою кредитора ДПІ у м. Лисичанську від 14.12.09. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, актом перевірки ДПІ у м. Лисичанську від 10.02.10., довідкою Лисичанської міської санепідстанції від 05.10.09. №1/1303.

Ухвалою від 05.03. 10. (п.4 резолютивної частини) судом зобов’язано кредитора надати суду оригінали документів, які додані до його заяви у копіях – для їх огляду у засіданні суду, у тому числі докази внесення відомостей про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням згідно ст. ст. 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців; надати належні докази, що підтверджують наявність ознак боржника, як відсутнього, згідно з Законом, станом на день подання заяви, зокрема: докази неможливості встановити місцезнаходження боржника або докази розшуку його фактичного місцезнаходження, письмові пояснення осіб, які мешкають за місцем його реєстрації, про місцезнаходження останнього на даний час або докази припинення боржником фінансово-господарської діяльності: докази тривалого (більше року) неподання боржником у встановленому законом порядку звітності до податкового органу (належним чином оформлений висновок ДПІ про дату останнього надання боржником звітності до органів державної податкової служби); докази відсутності руху коштів на його рахунках; письмові відомості щодо всіх банківських установ, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника; та інші відомості та документи.

Як з’ясовано під час розгляду справи у даному засіданні, ініціюючим кредитором в порушення вимог Закону та суду у повному обсязі не представлено документів, витребуваних ухвалою від 05.03.10., вимоги зазначеної ухвали кредитором виконано частково.

          Також й боржник відзиву на заяву кредитора не надав, вимоги суду викладені в п. 5 резолютивної частини ухвали від 05.03.10. не виконав, у засідання суду не з’явився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі №22/18б підлягає припиненню з огляду на наступне.

За змістом ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі усіх обставин справи у їх сукупності, керуючись Законом.

          Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

          Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, але кредитором не виконано та не доведено наявності ознак відсутності юридичної особи боржника за місцем його знаходження (юридичною адресою).

          Відповідно до ч.4 ст.11 Закону в підготовчому засіданні суддя оцінює надані за заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника документи.

Основне завдання підготовчого засідання у процедурі, передбаченій ст.52 Закону, підлягає у з‘ясуванні ознак відсутності боржника та припинення ним підприємницької діяльності, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

За змістом ч.1 ст.52 Закону, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника може бути порушено у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, підставою для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути наявність як будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і їх сукупності.

В підтвердження факту відсутності юридичної особи - боржника за адресою її місцезнаходження кредитор посилається на довідку ДПІ у м. Лисичанську від 14.12.09. про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, акти перевірки від 24.04.07., від 10.02.10. та від 15.03.10., складені посадовими особами ДПІ у м. Лисичанську, довідки Лисичанської міської санепідстанції від 05.10.09. №1/1303 та від 16.03.10. №1/492, а також на довідку Центру поштового зв’язку Луганської дирекції УДППЗ «Укрпошта»від 15.03.10. №28-121, тощо.

          Проте, як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 22.05.07 №21/19-06-518, акт обстеження місцезнаходження підприємства за юридичною адресою, не може визнаватися належним доказом відсутності підприємства за місцем знаходження.

          Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»відомості про відсутність юридичної особи за її місцеперебуванням повинні міститися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, ст. 18 цього Закону передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, як зазначено у згаданій Постанові ВСУ, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

При цьому, суду надані довідки Державного реєстратора виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на 10.03.2010 за №5421829 та на 15.03.2010 за №5479031, з яких вбачається, що у ЄДР відсутні записи про внесення до ЄДР відомостей про відсутність юридичної особи боржника - Приватного підприємства «Універсал», м. Лисичанськ Луганської області, пр-т Леніна, буд. 157, ідентифікаційний код 25358501, за її місцезнаходженням, тобто кредитором на виконання вимог суду та Закону не доведено належним чином ознак відсутності боржника.

До того ж, кредитором за супровідним листом від 17.03.10. №3102/10 надано до суду висновок ДПІ у м. Лисичанську Луганської області, від 16.03.10. б/н, з якого вбачається, що боржник - ПП «Універсал», надав останню податкову звітність до податкового органу - 01.02.2010р., а також, згідно довідки від 11.03.10. вих. №618-1146 Філії ВАТ КБ «Надра»ЛРУ, м. Луганськ, станом на 11.03.10. на рахунку боржника ПП «Універсал»залишок коштів складає 0,92грн. й протягом квітня –листопада 2009р. по рахунку боржника відбувався рух коштів.

Вищенаведені факти суперечать наявності ознак відсутнього боржника.

          У разі, якщо у підготовчому засіданні судом буде встановлено, що на момент подання кредитором заяви були відсутні ознаки, передбачені положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порушена справа про банкрутство підлягає припиненню (Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.04. №04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), відсутність ознак неплатоспроможності боржника виключає обґрунтованість самого провадження у справі про банкрутство.

З огляду на викладене й враховуючи правову позицію, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 03.11.04 №24/384, згідно якої неподання, на день проведення підготовчого засідання, доказів, що підтверджують ознаки неплатоспроможності боржника (у даній справі це докази наявності ознак відсутнього боржника), має наслідком припинення провадження у справі, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі №22/18б про банкрутство боржника - Приватного підприємства «Універсал», м. Лисичанськ Луганської області, з підстав зазначених у п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, але в подальшому кредитор не позбавлений права повторного звернення до суду з відповідною заявою щодо банкрутства боржника, за умови дотримання приписів ст. ст. 1, 7, 52 Закону щодо доведення наявності ознак відсутності та неплатоспроможності боржника.

Відповідно до ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 05.03.10., скасовується.

Питання про відшкодування судових витрат, пов'язаних зі сплатою держмита та інформаційно-технічного обслуговування судового процесу, не вирішується оскільки кредитор звільнений від їх сплати згідно з чинним законодавством України.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 12, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 1 ст. 80, ст. ст. 86 - 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1.Провадження у справі № 22/18б про банкрутство боржника – Приватного підприємства «Універсал», м. Лисичанськ Луганської області, - припинити.

2.Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 05.03.10.

3.Дану ухвалу надіслати: кредитору - ДПІ в м. Лисичанську Луганської області; боржнику –ПП «Універсал», м. Лисичанськ Луганської області; ВДВС Лисичанського міського управління юстиції Луганської області; Державному реєстратору виконавчого комітету Лисичанської міської ради Луганської області; Луганському обласному відділу з питань банкрутства.

Суддя                                                                                 М.Ю. Ковалінас