Рішення № 10687903, 28.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 р. Справа № 14/84

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТзОВ "Станіславська торгова компанія"

вул.Івасюка, 62, м.Івано-Франківськ, 76000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит"

вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Долинської міської ради

пр. Незалежності, 5, м.Долина, Івано-Франківська область, 77500

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:           Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної           держадміністрації

пр. Незалежності, 5, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

про стягнення 1 278 225,61 грн., з яких: 485 076 грн .- отриманих відповідачем за договором купівлі - продажу; 466 158,04 грн.- інфляційні; 76 469,24 грн. -3% річних;

250 522,33 грн. - проценти за користування чужими коштами

за участю представників сторін:

від позивача: Мартинюк М.В.- юрист, (довіреність № 3 від 20.01.10);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Непіп Х.І. (довіреність № 259/10 від 10.02.10);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Гнатишин О.І.- головний спеціаліст (довіреність № 121/01-09/18 від 27.07.10);

від відповідача не з"явились

встановив:

ухвалою суду від 15.07.10 залучено до участі у справі :

- в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит";

- в якості третьої особи, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві та поясненнях (вх.№6004 від 20.07.10), при цьому вказує на:

-недійсність договору купівлі-продажу приміщення магазину №40 «Овочі-Фрукти» за адресою м.Долина, вул. С.Бандери,2від 01.03.05;

-те, що розрахунок між сторонами здійснено в повному обсязі, а саме: позивач перерахував кошти в сумі 485 076,00грн. на розрахунковий рахунок відповідача (підтверджує платіжними дорученнями);

- постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.08, що набрала законної сили та залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.03.09 у справі №А-15/115-13/195, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.03.05; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.04; визнано право власності за ВАТ «Укрнафта» на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 «Овочі-Фрукти»розташованого по вул. С.Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської обл.;

-ст.216 Цивільного кодексу України, якою встановлено правові наслідки недійсності правочину.

Відповідач в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 07.07.10, 15.07.10 та 22.07.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

Проте, до суду надійшло клопотання (факсограма вх.№173 від 28.07.10; вх.№6231 від 28.07.10), в котрому відповідач просить відкласти розгляд справи, в зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника .

Суд відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 Господарський процесуальний кодекс України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. 6

За наведених обставин та в силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №15788006 від 09.07.10, №15941380 від 16.07.10 та №б/н від 26.07.10.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,           Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації надала суду відзив на позовну заяву (вх. №6236 від 28.07.10), в котрому зазначає, що порушень при укладенні спірного договору зі сторони управління не було. Укладаючи даний договір управління діяло в інтересах і по дорученню відповідача, і кошти від відчуження магазину перераховані Долинській міській раді.          

          Долинською міською радою Івано-Франківської області прийнято рішення, а саме:

-№843-22/2004 від 14.12.04 «Про прийнятгя в комунальну власність приміщення магазину №40 по вул. С.Бандери, №2 в м. Долина.;

-№844-22/2004 від 14.12.04 «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Долина, які підлягають приватизації в 2005 році».

          Як наслідок, 01.03.05, між Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації та ТОВ «Станіславська торгова компанія» укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину №40 «Овочі-Фрукти» за адресою м.Долина, вул. С.Бандери, який посвідчений нотаріусом Долинської міської державної нотаріальної контори Белей Е.І. та зареєстровано в реєстрі за реєстровим №Д-73.

          Відповідно до п.п.1.1 вказаного вище договору, продавець (Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації) зобов'язався передати у власність покупця (ТОВ «Станіславська торгова компанія») продане шляхом викупу приміщення магазину №40 «Овочі-Фрукти», площею 2063,8 кв.м., за адресою: Івано-Франківська обл., м.Долина, вул.С.Бандери, 2, а покупець (ТОВ «Станіславська торгова компанія») - прийняти вказаний об'єкт приватизації та сплатити за нього кошти на умовах та в терміни, визначені даним Договором.

          На виконання вищезазначеного договору, 02.03.05 між сторонами Управлінням економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації та ТОВ «Станіславська торгова компанія»складено акт прийому-передачі, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв продане 01.03.05 шляхом викупу приміщення магазину № 40 в м. Долина, вул. С. Бандери, 2, заг. площею 2063,8 м2, вартістю 485 076,00грн.

          Відповідно до п.2.1 договору, покупець зобов"язаний сплатити за придбаний об"єкт приватизації на рахунок продавця кошти в сумі 485 076,00грн. протягом 30 календарних днів з дня нотаріального посвідчення цього договору.

          Розрахунок між сторонами здійснено в повному обсязі, а саме: покупцем перераховано кошти в сумі 485 076,00грн. на розрахунковий рахунок продавця. Даний факт підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.

          Пунктом 1.2 договору встановлено, що приміщення належить територіальній громаді м. Долина на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Долинською міською радою 15.12.04, зареєстроване в Івано-Франківським ОБТІ в книзі № 31 за № 348, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ за № 5866590 від 15.12.04 за № 9074642.

          Продавець гарантував, що об'єкт приватизації не входить до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, під арештом не знаходиться, судових справ щодо нього немає (п.8.1 договору).

          Проте, 05.04.06 постановою Вищого адміністративного суду України, яка набрала законної сили, у справі №А-15/79 за позовом ВАТ «Укрнафта»в особі його Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» до Долинської міської ради визнано недійсними рішення Долинської міської ради №843-22/2004 від 14.12.04 «Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину №40 по вул. С.Бандери, 2 в м. Долина» та №844-22/2004 від 14.12.04 «Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Долина, які підлягають приватизації в 2005 році»;

-постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.08, що набрала законної сили та залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.03.09 у справі №А-15/115-13/195, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01.03.05; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.04; визнано право власності за ВАТ «Укрнафта» на нерухоме майно-приміщення магазину № 40 «Овочі-Фрукти»розташованого по вул. С.Бандери, 2 у м. Долина Івано-Франківської обл.;

-15.03.10 постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі

№2а-6240/08/0970 визнано нечинним свідоцтво про право власності від 11.07.07 на приміщення магазину №40 «Овочі-фрукти», розташованого у м.Долина, по вул.С.Бандери,2 видане Долинською міською радою ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» та скасовано запис від 11.07.07 про реєстрацію Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації права власності на нерухоме майно -приміщення магазину №40 «Овочі-фрукти», розміщеного у м.Долина, по вул. С.Бандери, 2 за ТОВ «Торгова мережа «Фаворит».

          26.11.09 господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення у справі №9/32, яке набрало законної сили та залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.03.10 та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.10 про звільнення ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит» приміщення магазину №40 «Овочі-Фрукти», розташованого по вул. С. Бандери, буд.2 в м. Долина, Івано-Франківської області площею 2063,8 кв.м та повернути його позивачу, ВАТ «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз».

          На виконання рішення суду ВАТ «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» видано наказ №562 від 24.03.10, який пред'явлено до виконання у ВДВС Долинського РУЮ.

          ТзОВ «Станіславська торгова компанія» внесено до статутного фонду ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит» об'єкт нерухомості - магазин № 40 «Овочі-фрукти», про що відповідно Івано-Франківським ОБТІ було видано ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит» свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.07.07. Даний факт підтверджується протоколом №06/4 від 30.05.06 зборів засновників ТОВ «ТМ «Фаворит» та свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 11.07.07.

          ТзОВ «Торгова мережа «Фаворит» після витребування приміщення магазину з його володіння звернулося до ТзОВ «Станіславська торгова компанія» з претензією №33/06 від 07.06.10 із вимогою відшкодувати вартість приміщення.

          29.01.09 ТзОВ «Станіславська торгова компанія» надіслало лист-вимогу №0012 до Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації про повернення коштів отриманих згідно договору купівлі-продажу від 01.03.05.

          Управління економіки, промисловості і власності Долинської районної держадміністрації надало лист-відповідь №77/02-24 від 09.02.09 яким повідомлено, що укладаючи договір купівлі-продажу управління економіки діяло в інтересах і по дорученню Долинської міської ради, тому кошти отримані управлінням економіки райдержадміністрації від відчуження магазину №40 «Овочі-фрукти» перераховані власнику об'єкта - Долинській міській раді.

          Позивач наголошує, що Долинська міська рада зобов'язана повернути ТОВ «Станіславська торгова компанія»кошти які вона одержала за недійсним правочином від 01.03.05 в сумі 485 076,00грн.та відшкодувати втрати які позивач зазнав в результаті процесу інфляції, 3% річних та проценти за користування чужими грошовими коштами.

          Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про часткове задоволення позову і виходить з наступного.

          Приписами ст.15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

          Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України № 38 від 28.01.2005 р. «Про затвердження переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ВАТ «Укрнафта»», у вказаний перелік включено приміщення магазину № 40 «Овочі-Фрукти», розташованого по вул. С. Бандери, 2 , м. Долина, Івано-Франківська область, площею 2 063, 8 кв. м вартістю 483 936 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.12.2004 р. Долинською міською радою прийнято рішення № 843-22/2004 «Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. С. Бандери, 2 в м. Долина»та наступним рішенням № 844-22/2004 від 14.12.2004 р. «Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації у 2005 році»вказане приміщення включено в перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Долини, які підлягають приватизації у 2005 році.

01.03.2005 р. між Управлінням економіки, промисловості та власності Долинської районної державної адміністрації за дорученням Долинської міської ради та ТзОВ «Станіславська торгова компанія»укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину № 40 «Овочі-Фрукти»вартістю 485 076 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2006 р. визнано недійсними рішення Долинської міської ради № 843-22/2004 від 14.12.2004 р. «Про прийняття в комунальну власність приміщення магазину № 40 по вул. С. Бандери, 2 в м. Долина»та № 844-22/2004 від 14.12.2004 р. «Про перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Долина, які підлягають приватизації у 2005 році».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі № А-15/115-13/195 від 18.11.2008 р. визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного приміщення магазину від 01.03.2005 р., укладений між Управлінням економіки, промисловості та власності Долинської райдержадміністрації та ТзОВ «Станіславська торгова компанія», визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004 р.; визнано право власності за ВАТ «Укрнафта»на приміщення магазину № 40 «Овочі-Фрукти», розташованого по вул. С. Бандери, 2 у м. Долина, Івано-Франківська область.

Так, за ВАТ «Укрнафта»Івано-Франківським ОБТІ зареєстровано право власності на будівлю, що підтверджується витягом з реєстрації права власності на нерухоме майно (№ 348 в книзі 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, спірне приміщення знаходиться у власності ВАТ «Укрнафта»та перебуває на балансі НГВУ «Долинанафтогаз»та вищевказаними судовими рішеннями встановлено неправомірність відчуження міською радою спірного майна, а, отже, і неправомірність його набуття ТзОВ «Станіславська торгова компанія». Крім цього, встановлено право власності позивача на вказане майно.

За таких обставин, передача спірного майна відбулася в момент, коли особа не мала права його відчужувати.

          Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

          Статтею 203 Цивільного кодесу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

          Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

          Частина 1 ст. 658 ЦК України встановлює, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Нормою ст.216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст.1 214 Цивільного кодексу України).

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1 048 Цивільного кодексу України).

Отже вимоги позивача про стягнення з Долинської міської ради 485 076,00грн. отриманих за договором купівлі продажу від 01.03.05 та стягнення з відповідача 250 522,33грн. процентів за користування чужими коштами є правомірними та підлягають до задоволення.

          Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 466 158,04 грн.- інфляційних втрат, 76 469,24 грн. - 3% річних суд вважає за правильне задоволити частково.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк, протягом якого здійснювалось нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних повинен обчислюватись з моменту настання зобов"язання з повернення коштів. Таке право у позивача виникло після набрання законної сили рішення суду у справі

№А-15/115-13/195 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 01.03.05, а саме з 24.03.09. Таким чином, термін прострочення становить 468 днів (з 24.03.09 по 05.07.10).

Аналізуючи неведене вище, сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 57 794,92грн. та 18 658,81грн. - сума річних, в решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до пункту й статті 71 Бюджетного кодексу України, кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, надходять до бюджету розвитку місцевого бюджету. Отже, стягнення зазначених коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.08

№ 609, здійснюється з рахунків бюджету розвитку місцевого бюджету.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача: 485 076,00грн.- отриманих відповідачем за договором купівлі - продажу, 250 522,33грн. - проценти за користування чужими коштами, 57 794,92грн. інфляційних втрат, 18 658,81грн. - річних, в решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.124 Конституції України, ст.ст.15,215,216,321,536,658,1048,1214, Цивільного кодексу України, ст.ст.27,33,35,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Долинської міської ради з рахунку бюджету розвитку міського бюджету м.Долина Івано-Франківської області (Івано-Франківська обл., Долинський р-н., м.Долина, пр.Незалежності,3, код 04054317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія", М.Івано-Франківськ, вул.Івасюка,62 (код 32873692)

485 076,00грн. (чотириста вісімдесят п"ять тисяч сімдесят шість гривень 00коп.) - отриманих відповідачем за договором купівлі - продажу, 250 522,33грн. (двісті п"ятдесят тисяч п"ятсот двадцять дві гривні 33коп.) - проценти за користування чужими коштами, 57 794,92грн. (п"ятдесят сім тисяч сімсот дев"яносто чотири гривні 92коп.) інфляційних втрат, 18 658,81грн. (вісімнадцять тисяч шістсот п"ятдесят вісім гривень 81коп.)- річних, 12 782,26грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 26коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 30.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 30.07.10