Рішення № 10687809, 03.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 серпня 2010 р.           Справа 5/93-10

за позовом:Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 04713033)

до:Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли" (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницької області, 24321, код ЄДРПОУ 00294020)

про стягнення 6049,96 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача: Державне територально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця", Язвінська Л.М., довіреність № 2192-НЮ від 30.07.10 р.

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли" про стягнення за договором № ПЗ/МЧ-1-095120/НЮ від 22.01.2009 року 6049,96 грн., з яких 5381,52 грн. - основний борг, 535,93 грн. - пеня, 505,85 грн. - інфляційні втрати, 162,59 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 14.06.2010 р. порушено провадження у справі №5/93-10 та призначено її до розгляду в засіданні на 03.08.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 14.06.2010 року документів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи №5/93-10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20074323, яке міститься в матеріалах справи.

При цьому, 03.08.2010 року відповідачем було надіслано до суду телеграму про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв"язку із відсутністю представника.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Положення ст. 28 ГПК України не позбавляють права керівника Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли" направити до суду іншого довіреного представника з відповідними повноваженнями для представництва його інтересів в суді, або самому з"явитись в судове засідання, однак цього зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини.

22 січня 2009 року між Державним територіально - галузевим об'єднанням "Південно - Західна залізниця" (дистанція) та Відкритим акціонерним товариством "Ладижинський завод селікатної цегли" (замовник) укладено договір № ПЗ/МЧ-1-095120/НЮ на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, за умовами якого замовник доручає, а дистанція зобов"язується виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи на станції Київ - Дніпровський Південно-Західної залізниці.

Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця" свої зобов'язання згідно даного договору виконало, здійснивши обумовлені договором навантажувально-розвантажувальні роботи на загальну суму 5381,52 грн., доказом чого є наряди № 007406 від 12.02.2009 року, № 007413 від 13.02.2009 року, № 007414 від 13.02.2009 року, № 007415 від 16.02.2009 року.

Відповідно до вимог п. 5.2. договору замовник зобов"язаний провести попередню оплату в розмірі 100% від вартості робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок дистанції не пізніше ніж за 1 календарний день до дня початку виконання робіт згідно п. 1.1 договору.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, оплату за виконані позивачем роботи не здійснив.

Отже, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед Державним територіально - галузевим об'єднанням "Південно - Західна залізниця", становить 5381,52 грн.

Згідно з пунктом 6.2 договору за прострочення внесення платежів за виконані роботи замовник сплачує на користь дистанції пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

З огляду на це, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 535,93 грн. - пені за період з 01.02.09 р. по 13.01.2010 р.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Таким чином , сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, становить 505,85 грн. за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2009 р.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних за період з 01.02.09 р. по 13.01.2010 р. в сумі 162,59 грн.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь 5381,52 грн. - боргу, 535,93 грн. - пені, 505,85 грн. - інфляційних втрат, 162,59 грн. - 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд вбачає, що заяву подано обґрунтовано.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка, порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідачу на умовах договору № ПЗ/МЧ-1-095120/НЮ від 22.01.2009 року позивачем були надані послуги по виконанню навантажувально-розвантажувальних робіт на станції Київ - Дніпровський Південно-Західної залізниці на суму 5381,52 грн., доказом чого є наряди № 007406 від 12.02.2009 року, № 007413 від 13.02.2009 року, № 007414 від 13.02.2009 року, № 007415 від 16.02.2009 року.

За виконані роботи відповідач повинен був провести оплату не пізніше ніж за 1 календарний день до дня початку виконання робіт згідно п. 1.1 договору.

Станом на 11.06.2010 р. відповідач взагалі не здійснював розрахунків з позивачем за виконані роботи, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 5381,52 грн.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором він є боржником, що прострочив.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків за виконані роботи в сумі 5381,52 грн. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 5381,52 грн. основного боргу на підставі ст. 11,530 ЦК України слід задоволити.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 535,93 грн. - пені за період з 01.02.09 р. по 13.01.2010 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за прострочення внесення платежів за виконані роботи замовник сплачує на користь дистанції пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Дослідивши розрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені судом встановлено, що вона нарахована з порушенням норм чинного законодавства, а саме без врахування вимог ст. 232 ГК України, відповідно до ч. 6 якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд вважає, що пеня має нараховуватись наступним чином:

1) облікова ставка НБУ з 11.06.2009 року по 14.06.2009 року - 12%

5381,52 грн.*12% / 365* 3 дня = 5,30 грн.;

2) облікова ставка НБУ з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року - 11%

5381,52 грн.*11% / 365* 57 днів = 92,44 грн.;

3) облікова ставка НБУ з 12.08.2009 року по 11.12.2009 року - 10,25%

5381,52 грн.*10,25% / 365* 92 дня = 139,03 грн.

Пеня - 239,77 грн. * 2 = 479,54 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 479,54 грн.

Судом встановлено, що позивачем, крім суми основного боргу заявлено до стягнення з відповідача також 505,85 грн. - інфляційних втрат за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2009 р. та 162,59 грн. - 3% річних за період з 01.02.09 р. по 13.01.2010 р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дослідивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що вони нараховані вірно та без порушення норм чинного законодавства. Тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 505,85 грн. - інфляційних втрат за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2009 р. та 162,59 грн. - 3% річних за період з 01.02.09 р. по 13.01.2010 р. слід задоволити.

Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні за згодою позивача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

          Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (код ЄДРПОУ 00294020, адреса: вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька область, 24321, р/р 260013293, ОД "Райффайзен Банк Аваль", м. Вінниця, МФО 302247) на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (код ЄДРПОУ 04713033, адреса: вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, р/р 26004105486 в АБ "Експресбанк" м. Київ, МФО 322959) 5381,52 грн. боргу, 479,54 грн. пені, 162,59 грн. - 3 % річних та 505,85 грн. інфляційних втрат, 101,12 грн. витрат на державне мито, 233,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову 56,39 грн. пені в задовольненні відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 04713033)

3 - відповідачу (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницької області, 24321, код ЄДРПОУ 00294020)