Рішення № 1068760, 10.10.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2007 р.

Справа № 22-17-9-1/305-05-8639

За позовом: Одеської залізниці

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС”

3-тя особа відповідача: Управління УМВС України на Одеській залізниці;

3-тя особа відповідача: Приморська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської ради

Про розірвання договору.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Шинкаренко Ю.В. –представник за довіреністю №409 від 15.09.2005 р.

Від відповідача: не з’явилися;

Від третіх осіб відповідача: не з’явилися;

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2005р. порушено провадження у справі №1/305-05-8639 за позовом Одеської залізниці до ТОВ “ЗАРС” про визнання договору про часткову участь у будівництві житла від 10.09.2003р. №10/09 (рег. №ОД/НФ-03-1418-НЮ від 11.09.2003р.) розірваним.

Заявами від 24.10.2005р. за вх.№18869, від 25.10.2005р. за вх.№18909 позивач уточнив позовні вимоги і просив суд розірвати договір про часткову участь у будівництві житла від 10.09.2003р. №10/09 (рег.№ОД/НФ-03-1418-НЮ від 11.09.2003р.), який укладений між Одеською залізницею і ТОВ “ЗАРС”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2006р. (суддя Зуєва Л.Є.) з посиленням на ч.1 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. (судді: Журавльов О.О., Тофан В.М., Михайлов М.В.) ухвалу господарського суду Одеської області від 30.10.2006 р. скасовано, а справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2007р. вищезазначену справу суддею Торчинською Л.О. було прийнято до провадження з присвоєнням №22-17-9-1/305-05-8639.

До Одеського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС”, 23.01.2007 р. Одеським апеляційним господарським судом було здійснено запит по справі №22-17-9-1/305-05-8639, у зв’язку з чим, ухвалою суду від 23.01.2007 р. провадження у справі зупинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2007 р. касаційну скаргу ТОВ “ЗАРС” залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 серпня 2007 р. провадження у справі №22-17-9-1/305-05-8639 поновлено та призначено розгляд справи на “21” вересня 2007р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21 вересня 2007 р. розгляд справи перенесено на “10” жовтня 2007 р. у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників відповідача та третіх осіб. Проте, у судове засідання, яке відбулося “10” жовтня 2007 р. представники відповідача та третіх осіб не з’явилися.

Враховуючи викладене і зважаючи на те, що відповідач і треті особи не надали письмового клопотання про відкладення розгляду справи, позивач заявив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача та третіх осіб та враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання та на підставі ст. 75 ГПК України, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши наявні матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позову по суті, встановив:

Між Одеською залізницею та товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАРС” було укладено договір про дольову участь в будівництві житла від 10.09.2003 р. (рег. №ОД/НФ-03-1418-НЮ від 11.09.2003 р.).

Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ “ЗАРС” зобов’язалося здійснити у другому кварталі 2004 року будівництво та здачу державній комісії будинку №3 (будівельний №5) по Цегельному провулку в м. Одесі, та передати у власність Одеській залізниці трьох кімнатну квартиру №27, площею 153,98 кв.м. у цьому будинку, а Одеська залізниця зобов’язалося сплатити вартість квартири у розмірі 886654 гривень (до 20.10.2003 р. 70% та до 01.01.2004 р. 100% вартість).

На виконання умов договору залізниця здійснила наступні платежі ТОВ “ЗАРС” у рахунок вартості квартири:

01.10.2003 р. - 100000грн. (платіжне доручення №5436); 02.10.2003 р. –100000грн. (платіжне доручення №5439); 03.10.2003р. –100000грн. (платіжне доручення №5487); 10.10.2003р. –50000грн. (платіжне доручення №5665); 13.10.2003р. - 50000грн. (платіжне доручення №5693); 14.10.2003р. –50000 (платіжне доручення №5737); 16.10.2003р. –70700грн. (платіжне доручення №5780); 17.10.2003р. –100000грн. (платіжне доручення №5808); 30.06.2005р. –265954грн. (платіжне доручення №3637). Всього 886654грн.

Позивач звертався до відповідача листом від 29.07.2005р. №7/724 та просив передати у власність Одеській залізниці вищезазначену квартиру. Відповідач повідомив листом від 08.08.2005р. №75, що передати квартиру №27 по Цегельному провулку №3 у власність залізниці не може у зв’язку з тим, що зазначений будинок не зданий в експлуатацію та повідомив, що планує виконати свої зобов’язання лише у першому кварталі 2006р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, надав відзив на позов якому зазначає, що відповідно до умов договору Одеській залізниці належали майнові права вимагати передачі квартири №27 у 8-ми поверховому 3-х секційному житловому будинку по провулку Цегельному, 3 в м. Одесі загальною площею 153,98кв.м. після здачі державній комісії житлового будинку до експлуатації, а набуття права власності на квартиру здійснюється відповідно після здачі державній комісії житлового будинку до експлуатації, передачі та оформлення на неї прав.

Відповідач зазначив, що Одеською залізницею до виникнення права власності на квартиру здійснено розпорядження своїми майновими правами на квартиру. Постановою керівництва Одеської залізниці і президії Дорпрофсожу від 21.06.2005р. №Н-6/249а/П-51/954 квартиру було передано Управлінню МВС України на Одеській залізниці для передачі її робітникам, потребуючим поліпшення житлових умов.

Відповідач вважає, що за договором про дольову участь в будівництві житла була здійснена заміна кредитора шляхом передання своїх прав іншій особі. Тому, Одеській залізниці не належать майнові права вимагати передачі квартири, у зв’язку з цим і вимоги розірвати договір про дольову участь в будівництві житла №10/09, оскільки майнові вимоги на квартиру були відчуженні і в результаті чого з’явився новий власник квартири.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підставі.

10.09.2003 р. сторонами було укладено договір про дольову участь в будівництві житла відповідно до п.1.1. якого предметом дійсного договору є участь сторін в будівництві трьохкімнатної квартири №27, на другому поверсі загальною площею 153,98 кв.м. в будинку №5 за адресою: Цегельний провулок, №3 у м. Одесі.

Відповідно до п.1.2. термін здачі будинку у другому кварталі 2004 р., а п.1.3. цього ж договору передбачено, що квартира передається Одеській залізниці після здачі будинку Державній комісії.

Пунктом 2.1.5. договору від 10.09.2003р. встановлено, що протягом одного календарного місяця з моменту здачі будинку в експлуатацію підготувати документи, необхідні для передачі права власності залізниці на вищевказану залізницю, і передати їх до відповідної організації для видачі свідоцтва на права власності Одеській залізниці.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставі своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за договором про дольову участь в будівництві житла була здійснена заміна кредитора шляхом передання своїх прав іншій особі.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу якій би підтверджував здійснення заміни кредитори за договором про дольову участь в будівництві житла, зокрема доказів щодо здійснення позивачем правочину направленого на відчуження права власності (долі у будівництві) іншій особі.. Крім того, відповідачем не враховані положення ст. 513 ЦК України відповідно до яких правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Враховуючи, що правочин між сторонами виник на підставі договору, таким чином, при заміні кредитора між залізницею та новим кредитором повинен бути укладений договір у простій в письмовій формі.

Окрім усього відповідач у запереченні зазначає, що своїми діями залізниця розпорядилася своїми майновими правами на користь Момота В.Д. та членів його сім’ї у кількості шістьох чоловіків.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, з приводу необґрунтованості за наступними підставами:

21.06.2005р. постановою №П-51/954 спільного засідання керівництва Одеської залізниці і президії Дорпрофсожу трьохкімнатну квартиру загальною площею 153,98 кв.м. за адресою: м. Одеса, Цегельний провулок, №3 надано Управлінню МВС України на Одеській залізниці для її розподілу працівникам, потребуючим поліпшення житлових умов.

21.07.2005р. постановою №П-52/1114 спільного засідання керівництва Одеської залізниці і президії Дорпрофсожу відмінено постанову керівництва Одеської залізниці і президії Дорпрофсожу №П-51/954 про надання Управлінню МВС України на Одеській залізниці трьохкімнатної квартири.

Незважаючи нате, що залізниця відмінила свою постанову про розподіл житла 22.07.2005р., протоколом спільного засідання керівництва житлово-побутової комісії ЛУ Управління МВС на Одеській залізниці квартира №27 була надана Момату В.Д. та членам його сім’ї в кількості шістьох чоловіків.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що Одеська залізниця мала намір передати квартиру ЛУ Управлінню МВС на Одеській залізниці лише після того, як вона набуде права власності на вищезазначене майно, тому спільне рішення керівництва залізниці і Дорпрофсожу не породжує ніяких правових підстав передачі квартири ЛУ Управління МВС на Одеській залізниці до виникнення у самої залізниці права власності на цю квартиру.

Необхідно відзначити, що відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, із наявних матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов’язаний виконати свої зобов’язання щодо передачі квартири залізниці у другому кварталі 2004року.

Проте, відповідачем не було надано доказів які б підтверджували наявність підтверджуючі передачі квартири Позивачу, за адресою: Цегельний провулок, №3 у м. Одесі.

Відповідно до ч.1, ч.3 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

При укладенні договору Одеська залізниця, розрахувавшись за договором мала намір отримати у другому кварталі 2004 року майно, але враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договорам, Позивач у зв’язку з порушенням Відповідачем виконання зобов’язань втратив інтерес у прийнятті виконання договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи докази у справі, їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської залізниці про розірвання договору укладеного між сторонами підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтвердженні належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44,49,75,82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір про дольову участь в будівництві житла №10/09 від 10.09.2003р. (рег. №ОД/НФ-03-1418-НЮ від 11.09.2003р.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" (вул. Довженка, 2, м. Одеса, р/р № 31117106500008 в Управління держказначейства в Одеській області МФО 828011, код ЄДРПОУ 23212460) на користь Одеської залізниці (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012, р/р № 26003000001 в ОФ АБ "Експрес-Банк" МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) державне мито 85 /вісімдесят п’ять грн./ та послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 118 /сто вісімнадцять грн./

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя Торчинська Л.О.