Рішення № 1068692, 30.11.2006, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2006 Справа № 10/224

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», м. Одеса

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрський цукровий комбінат», Полтавська область, м. Карлівка.

Про стягнення 371674,03 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Романов В.М., представник за довіреністю від 10.01.2006 року, № 24/06-02;

Від відповідача: Дем’янов В.А., представник за довіреністю від 01.07.2006 року.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію, яка утворилась на підставі договору про постачання теплової енергії у вигляді пари на давальницькому паливі № ПД-06-01 від 09.02.2006 року, укладеного між сторонами по справі, у розмірі 371674,03 грн., з яких: 337645,20 грн. - основна заборгованість; 18433,95 грн. –пеня; 12622,91 грн. –сума збитків з застосуванням індексу інфляції; 2971,97 грн. –три проценти річних.

Справа прийнята до розгляду суддею Пушко І.І. на підставі ухвали про зміну складу суду від 15.11.2006р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судовому засіданні проти позову заперечує.

Позивач підтримав позовні вимоги та просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 371674,03 грн., подав суду пояснення з розгорнутим розрахунком стягуваної суми.

Вступна та резолютивна частина рішення за згодою представників сторін була оголошена в судовому засіданні 30.11.2006р., а його повний текст підписано 04.12.2006р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановив:

09.02.2006р. між позивачем (енергопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір про постачання теплової енергії у вигляді пари на давальницькому паливі № ПД-06-01 (далі - Договір), згідно з яким постачання теплової енергії у вигляді пари проводилось з 12.02.06р. по 13.03.06р. по тарифу 30,12 грн. за 1 Гкал, що визначено у додатку №1 до Договору.

Відповідно до Договору позивач прийняв зобов’язання здійснювати виробництво та постачання теплової енергії у вигляді пару, а відповідач зобов’язався прийняти вироблену теплову енергію у повному обсязі та своєчасно сплачувати позивачу отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 2.2 договору, обов’язок відповідача здійснити остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 5 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, виникає на підставі двостороннього акту про кількість відпущеної теплової енергії.

Так, згідно двостороннього акту (копії в матеріалах справи), про кількість відпущеної теплової енергії № 1 С.К. від 28.02.06р. до Договору сторони підтвердили факт відпущеної теплової енергії з 12.02.06р. по 28.02.06р. у розмірі 7627 Гкал., вартість якої при тарифі 30.12 грн. за 1 Гкал складає 229725, 24 грн. Актом № 2 С.К. віл 04.04.06р. до Договору сторони підтвердили факт відпущеної теплової енергії з 01.03.06р. по 13.03.06р. у розмірі 3583 Гкал, вартість якої при тарифі 30, 12 грн. за 1 Гкал складає 107919, 96 грн.

Вказані акти свідчать про те, що загальна вартість теплової енергії, відпущена споживачеві (відповідачу) за період з 12.02.06 року по 13.03.06 року, складає 337645,20 грн. що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні. Заперечень щодо кількості та якості теплової енергії, поставленої по Договору відповідач також не надав.

У визначені договором строки свої зобов’язання по Договору відповідач не виконав, відпущена теплова енергія оплачена не була, згідно розрахунку позивача, сума заборгованості становить 337645,20 грн., і відповідач не вживає заходів для погашення заборгованості.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості отриманої теплової енергії.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 337645,20 грн., тому вони підлягають задоволенню.

Пунктом 6.10.1. Договору передбачено, що відповідач, в разі несвоєчасного і не повного виконання розрахунків за теплову енергію повинен сплатити пеню у розмірі 1 % за кожен день прострочення, від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. На підставі договору відповідачем нарахована по Договору пеня в розмірі 18433,95 грн. в межах подвійної облікової ставки НБУ, відповідно до вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. Також позивачем нарахована у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України сума інфляції за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, тобто за період з дати затримки платежу: за лютий з 06.03.2006р. по 30.06.2006р., та за березень з 06.04.06р. по 30.03.06р., яка складає: сума збитків з застосуванням індексу інфляції –12622,91 грн., а також 2971,97 грн. – 3 % річних.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Виходячи з викладеного, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення боргу, пені, інфляційних витрат, 3 % річних за час прострочення платежу з відповідача є правомірними, випливають з договору та закону, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі –371 674,03 грн.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрський цукровий комбінат», 39500, Полтавська область, Карлівський район, м. Карлівка, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 32179101, п/р 26002419808001 у ЮРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401, ІПН 321791016196, Св. платника ПДВ № 2373324 на користь Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, код ЄДРПОУ 05471158, п/р 26001311122301, у АБ «Південний», МФО 328209, ІПН 054711515013, Св. Платника ПДВ № 40372552 –337645,20 грн. - основної заборгованості; 18433,95 грн. –пені; 12622,91 грн. –збитків з застосуванням індексу інфляції; 2971,97 грн. –три проценти річних; 3716,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 грн. 00 коп. –відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.