Рішення № 106865895, 19.10.2022, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/472/22

Провадження № 2/243/871/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого- суддіМірошниченко Л.Є.

за участю:

секретаря судового засіданняМірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другої Слов`янської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження житлового будинку,-

В С Т А Н О В И В:

І.Виклад позиції позивача.

11 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Другої Слов`янської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження житлового будинку, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 .

Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді рухомого та нерухомого майна, в тому числі житлового будинку який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на підставі договору дарування від 30.04.1992 року, реєстровий №95 посвідчений керуючим справами Билбасівської селищної ради, зареєстрований в КП «БТІ» 23.07.2002 року, книга 12 реєстровий №2567.

Після смерті матері, позивач своєчасно прийняла спадщину.

Однак коли звернулась до приватного нотаріуса Зубкової А.О., за видачею свідоцтва про право на спадщину, їй було повідомлено про наявність заборони відчуження житлового будинку який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , від 27.05.1976 року, яка була зареєстрована Другою Слов`янською ДНК, відомості про яку з паперових носіїв перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час формування зазначеного реєстру в електронному вигляді.

Після чого вона звернулась до нотаріуса із заявою про скасування вищевказаної заборони, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії оскільки у нотаріуса відсутнє повідомлення установи, організації якою було ініційоване накладення заборони відчуження, а перевірити вказані дані на паперових носіях не має можливості тому, що Держаний обласний нотаріальний архів розташовано за адресою АДРЕСА_2 , на тимчасово не підконтрольній Державі Україна території.

Тому позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав як спадкоємця та просить суд припинити заборону відчуження нерухомого майна, скасувавши запис про заборону в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Представник позивача, адвокат БондаренкоД.В. належним чином повідомлявся про час та дату судового розгляду, однак до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідачаДругої Слов`янської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14.01.2022 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Витребувано від приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Зубкової А.О. копію спадкової справи № 66681557, № спадкової справи у нотаріуса 131/2020, з урахуванням відомостей щодо наявних заборон відчуження нерухомого майна, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.81.2022 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 доДругої Слов`янськоїдержавної нотаріальноїконтори проскасування заборонина відчуженняжитлового будинкузакрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом.

При розгляді справи, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 21.10.2020 року виконкомом Билбасівської селищної ради.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді рухомого та нерухомого майна, в тому числі житлового будинку який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на підставі договору дарування від 30.04.1992 року, реєстровий №95 посвідчений керуючим справами Билбасівської селищної ради, зареєстрований в КП «БТІ» 23.07.2002 року, книга 12 реєстровий №2567.

Позивач після смерті матері, своєчасно прийняла спадщину у встановлений законом строк, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 03.11.2020 року спадкова справа №66681557 виданий приватним нотаріусом Краматорського районного округу Зубкова А.О., № спадкової справи в нотаріуса 131/2020.

Матеріалами справи також встановлено, що позивач була зареєстрована разом із померлою на дату смерті,що підтверджується підтверджується домовою книгою, довідкою нотаріуса від 22.12.2021 року №1427/02-14, а тому також фактично прийняла спадщину.

Згідно свідоцтва про народження від 19.01.2011 року видане повторно Слов`янським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Донецькій області серія НОМЕР_1 позивач є рідною донькою ОСОБА_2 .

Звернувшись до приватного нотаріуса Зубкової А.О., за видачею свідоцтва про право на спадщину, позивач дізналась про наявність заборони відчуження житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , від 27.05.1976 року, яка була зареєстрована Другою Слов`янською ДНК, відомості про яку з паперових носіїв перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час формування зазначеного реєстру в електронному вигляді.

Звернувшись до відповідача, з заявою щодо скасування вищевказаної заборони, ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.12.2021 року з тих підстав, що у нотаріуса відсутнє повідомлення установи, організації якою було ініційоване накладення заборони відчуження, перевірити вказані дані на паперових носіях не має можливості тому, що Держаний обласний нотаріальний архів розташовано за адресою 83014, м.Донецьк вул.Нижнєудінська б. 3, на тимчасово не підконтрольній Державі Україна території.

V. Оцінка Суду.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Своєчасно прийнявши спадщину позивач дізналась від нотаріуса про наявність заборони відчуження житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , від 27.05.1976 року, яка була зареєстрована Другою Слов`янською ДНК, відомості про яку з паперових носіїв перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час формування зазначеного реєстру в електронному вигляді.

Однак аналіз наявних у справі письмових доказів свідчить про те, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить спадкодавцю на підставі договору дарування від 30.04.1992 року, реєстровий №95 посвідчений керуючим справами Билбасівської селищної ради, зареєстрований в КП «БТІ» 23.07.2002 року, книга 12 реєстровий №2567, згідно даного договору відомо, що попередній власник володів будинком на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.1989 року реєстровий №227, посвідчений секретарем виконкому Билбасівської селищної ради, зареєстрований в КП «БТІ» 12.04.1990 року, книга 12 реєстровий №2567.

Зазначені вище фактичні обставини свідчать про те, що з 1976 року фактично відбулося два відчуження, що не могло відбутись за наявної заборони відчуження житлового будинку.

Крім того суд зазначає, що Відповідно до Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусами України - претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи (пп.2.1 п.2 глави 10 розділу ІІ Порядку).

Законодавство не містить будь-яких вимог до форми і змісту вимоги кредитора та не покладає на нотаріуса обов`язку перевіряти обґрунтованість вимог (залучати будь-які документи на підтвердження кредиторської заборгованості спадкодавця).

Відповідно до ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Як було встановлено матеріалами справи та відомостями зі спадкової справи жодних вимог від кредиторів до позивачки пред`явлено не було, із заявами до нотаріальної контори кредитори не звертались.

Таким чином, враховуючи, що в період з 1976 року по теперішній час спадкове майно двічі відчужувалось, жодних претензій ні спадкодавцю ні спадкоємцю даного майна з приводу боргових та кредитних зобов`язань не пред`являлось, а також приймаючи до уваги що заборона на право відчуження має присічний строк, тобто має межу існування та здійснення суб`єктивного права або обов`язку в часі, зі спливом якого припиняється суб`єктивне право чи суб`єктивний обов`язок, суд вважає, що за для захисту прав та інтересів спадкоємця на теперішній час є доцільним припинити заборону відчуження спадкового нерухомого майна.

Крім того відповідно до ч.3 ст. 1281 ЦК України якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вимога про визнання права на спадщину у разі відсутності умов для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі підлягає вирішенню у судовому порядку.

У відповідності зі ст.1216 ЦК України, до спадкоємців є перехід прав та обов`язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємцям).

Виходячи зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права й обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. №24?753/0/4?13: якщо нотаріус або орган державної реєстрації прав відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоложних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За положеннями Загальної декларації прав людини, кожна людина має право володіти майном як одноособово, та і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом тринадцятим Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року визначено, що при розгляді справ судам належить звертати увагу на те, чи додержані відповідною службовою особою вимоги закону про опис та арешт майна, зокрема, чи перелічено в акті опису інше майно, у тому числі те, що знаходиться у спільній власності боржника з іншими особами, яке не описувалось, а також чи не описано те майно, на яке стягнення не може бути звернене за виконавчими документами або може бути звернене лише в передбачених законодавством випадках.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Трирічний строк для повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання сплив.

Згідно із вимогами ч.ч. 1,2 ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема відомостями зі спадкової справи, встановлено, що в даному випадку відсутні відомості щодо наявних будь-яких виконавчих проваджень, з приводу спадкового майна, а саме житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивач, відповідно до позову не вимагає компенсації за понесені судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.16, 25, 316, 317, 319, 321, 325, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 4,13, 57,81, 89,141, 259,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другої Слов`янської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження житлового будинку -задовольнити.

Припинити заборону відчуження нерухомого майна, скасувавши запис про заборону в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо житлового будинку, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішеннясуду можебути поданаапеляційна скаргабезпосередньо доДніпровського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя

Словянського міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко