Рішення № 1068648, 27.10.2006, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2006 р. Справа № 19/182-8/7

За позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008

до відповідача Головного управління капітального будівництва, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000

про стягнення 14118,00 грн.

Суддя Плеханова Л.Б.

Представники:

Від позивача Данілова Н.Н., дов. № 19/2416 від 24.07.06р.

Від відповідача Пономаренко А.В., дов. №01-28/09 від 06.01.05р.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 19.10.2006р. по 27.10.2006р. для виготовлення тексту рішення.

Сторони заявили клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

Суть спору: Розглядається заява про стягнення 14118 грн., заборгованості за спожиту в період 01.11.2003р. - 01.04.2004р. теплову енергію.

Позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог в зв"язку з перерахунком площі будинку і нарахував за листопад - 425,37 грн., грудень 2003 р. - 504,37 грн., січень 2004р. - 672,26 грн., лютий 2004р. - 675,70 грн., березень 2004р. - 425,37 грн. Всього - 2753,64 грн.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем перераховано 03.09.2004р. 2256,51 грн.

Таким чином, позивач прохає стягнути 9107,85 грн. заборгованості, яка утворилася станом на 01.04.2004р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на перерахування коштів за опалення житлового будинку по пров.Кустарному,10 та передачу квартир пайовикам.

Розглянувши матеріали справи, встановив, що 16.10.2003р. між обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Головним управлінням капітального будівництва Полтавської міської ради укладений договір №1486 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води для опалення житлового будинку по вул. Огнівська, 10 (п. 1 договору) до нової передачі квартир на безпосередні розрахунки в абонентську службу з корегуванням площ (п. 17 договору). Згідно цього пункту дія договору вважається продовженою на наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Договір зі сторони Головного управління капітального будівництва (споживач) був підписаний з протоколом розбіжностей, а якому "Споживач" запропонував викласти друге речення п.п. "а" п. 10 в такій редакції: "Площа будівлі - 1307,9 кв.м.", а не 1759,6 кв.м., як в тексті теплопостачальної організації".

Протокол узгодження був отриманий теплопостачальною організацією 24.10.2003р., про що свідчить штамп підприємства, підписаний заступником генерального директора з економічних питань Семиротом В.Г. з пропозицією викласти зазначений підпункт в такій редакції: "Площа будівлі 1427,9 кв.м".

П. 10 договору передбачає оплату за опалення в розмірі 0,70 за 1 кв.м загальної площі.

Вищевказаним протоколом розбіжностей сторони також внесли зміни до п.п. "а" п. 17 договору і виклали його в такій редакції: "для опалення з 25.10.2003р. до 01.12.2003р. з правом пролонгації". Докази пролонгації договору відсутні.

Відповідач подав акт №400 приймання вузла обліку спожитої теплової енергії (лічильника) від 29.10.2003р., який свідчить про встановлення теплового лічильника у житловому будинку по вул. Огнівська, 10.

Згідно вказаного акту прийому вузла обліку спожитої теплової енергії (лічильника) від 29.10.2003р. №400 (а.с.29) вказаний вузол обліку вважається встановленим.

Отже, з цієї дати оплата повинна була проводитися за показами встановленого теплового лічильника, а не за опалювальною площею будинку, як передбачено договором №1486.

Пункт 20 вказаного договору передбачає з прийняттям теплового лічильника на комерційний облік укладення додаткової угоди для визначення порядку проведення оплати за опалення та гаряче водопостачання.

Доказів укладення сторонами справи додаткової угоди щодо проведення розрахунків згідно п.п. 17, 20 договору позивач не надав, але вимагає від відповідача оплати за теплову енергію, в той час, як у будинку вже встановлено тепловий лічильник і укладені договори про надання послуг з теплопостачання з мешканцями будинку.

Це свідчить про те, що позивач усвідомлював, що відбулася заміна суб"єкту споживання теплової енергії - юридичної особи - Головного управління капітального будівництва на фізичних осіб - мешканців будинку № 10 по вул. Огнівській.

За таких умов позивач повинен був ініціювати укладення з відповідачем додаткової угоди згідно п. 20 договору для визначення подальшого порядку проведення оплати за опалення та гаряче водопостачання, оскільки відповідач не знав і не міг знати про укладення позивачем договорів з мешканцями вказаного будинку.

У той же час, позивач надав копії договорів про надання послуг теплопостачання, укладених ним із мешканцями даного будинку (усього 79 договорів), які долучені до матеріалів справи. Вказані договори були укладені в період з 17.10.2003р. по 30.03.2006р., а саме, 17.10.2003р. - укладено 29 договорів, 18.10.2003р. - 3 договори, 20.10.2003р. - 3 договори, 21.10.2003р. - 1 договір, 22.10.2003р. - 3 договори, 24.10.2003р. - 1 договір, 28.10.2003р. - 1 договір, 29.10.2003р. - 1 договір, решта договорів укладені протягом 2004-2005 років.

Таким чином, суд вважає, що негативні наслідки у вигляді виникнення заборгованості за спожиту теплову енергію в період 01.11.2003р. 0 01.04.2004р. слід покласти на позивача, який не уклав з відповідачем відповідну додаткову угоду на період опалення з 01.11.2003р. по 01.04.2004р., для визначення помісячної плати за надану теплову енергію, яка з дати встановлення вузла обліку спожитої теплової енергії (лічильника) (з 29.10.2003р.) підлягала встановленню за його показами.

З наданих відповідачем копій актів прийому-передачі квартир у будинку №10 по вул. Огнівській у м. Полтаві від 17.09.2003р., 14.10.2003р., 15.01.2004р., а також з копії рішення Виконкому Полтавської міської ради від 17.09.2003р. №241 про затвердження передачі 79 квартир у новозбудованому будинку за планом розподілу між підприємствами та організаціями, які брали пайову участь у спорудженні названого будинку та з копії рішення Виконкому Полтавської міської ради від 18.12.2002р. №385 про підтвердження виконання Головним управлінням капітального будівництва функції замовника по будівництву вказаного будинку, вбачається, що відповідач не зобов"язаний забезпечувати в опалювальний період опалення вищевказаного житлового будинку як експлуатуючо-обслуговуюча організація (ГЖЕД), а відповідно до ст.ст. 875-876 ЦК України зобов"язане лише надати підряднику будівельний майданчик, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 879 ЦК України забезпечення будівництва послугами теплопостачання може здійснюватися замовником будівництва лише за період будівництва будинку. Фактом підтвердження закінчення будівництва, житлового будинку по вул. Огнівській, 10 є копія рішення Виконкому Полтавської міської ради від 17.09.2003р. №232 про затвердження акту державної комісії по прийманню в експлуатацію вказаного будинку.

Враховуючи те, що при пред"явленні даного позову позивач не надав обгрунтування суми позову і переконливих доказів наявності заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію в житловому будинку № 10 по вул. Огнівській у м. Полтаві, тому господарський суд ухвалою від 12.07.2004р. зобов"язав позивача надати детальний розрахунок суми позову, документальне обгрунтування зазначених в розрахунку помісячних нарахувань вартості теплової енергії і зобов"язав його з виїздом до відповідача провести звірку розрахунків. Звірка розрахунків сторонами належним чином не була проведена. Позивач на виконання ухвали від 12.07.2004р. детальний розрахунок суми позову не надав, тобто переконливих доказів наявності саме такої суми заборгованості не надав.

При вирішенні спору суд прийняв до уваги наданий відповідачем розрахунок суми спірної заборгованості (а.с. 63), розмір якої з 25.10.2003р. по 29.10.2005р., виходячи з розрахунку 0,70 грн. на 1 кв.м за площу 1427,9 кв.м, становить 164 грн. 21 коп. і вважає його обгрунтованим.

Позивачем надані докази про оплату послуг з теплопостачання у спірному періоді мешканцями будинку - поквартальні сальдові відомості.

Не приймається судом як підтвердження факту продовження між позивачем і відповідачем договірних відносин за договором №1486 віл 16.10.2003р. оплата відповідачем рахунку за послуги теплопостачання, які були спожиті в листопаді 2003р. (виписка банку за 03.09.2004р. а.с.60), оскільки представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що даний платіж був проведений бухгалтерією помилково і платіжне доручення №19117 від 03.09.2004р. було відізвано.

Як пояснили у судовому засіданні представники сторін, надання позивачем теплової енергії у вищевказаний будинок після 01.12.2003р. не припинялось.

Відповідно до ст.161 ЦК УРСР суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору і в установлений договором строк.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують зобов"язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Враховуючи те, що згідно протоколу розбіжностей договірні відносини між позивачем і відповідачем завершилися 01.12.2003р., а додаткова угода щодо визначення подальшого порядку проведення розрахунків за теплопостачання не укладалась, тому вимоги і доводи позивача позбавлені фактичного та правового обгрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

А як зазначається в ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Аналізуючи матеріали справи, суд відповідно до ст. 43 ГПК України вважає, що доводи відповідача є обгрунтованими, а позов підлягає частковому задоволенню в сумі 164,21 грн.

Керуючись ст.161 ЦК УРСР, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління капітального будівництва, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000, р/р 26001694 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЗКПО 040576000 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008, р/р 26001980104 Обл.дирекція УСБ, МФО 331014, код ЗКПО 03338030 - 164,21 грн. боргу, 16,32 грн. витрат по оплаті держмита, 13,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Плеханова Л.Б.