Рішення № 106861646, 19.10.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10736/22

Провадження № 2-о/752/371/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

за участю:

заявника - ОСОБА_1

заінтересовані особи:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - не з`явився

Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації - не з`явився

-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що вона та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1991 року по день смерті ОСОБА_2 , а саме по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обгрунтування заяви зазначає, що із померлим ОСОБА_2 проживали разом із дня реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільних дітей не було, але все життя виховували сина заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був інвалідом І групи, проживав з ними за однією адресою: АДРЕСА_1 і помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . З ОСОБА_4 , як вказує заявниця, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка. У 1991 році шлюб довелося розірвати, однак не припиняли проживання разом та фактично і надалі виконували права та обов`язки подружжя, вели спільне домогосподарство. Факт проживання однією сім`єю підтверджує довідка ЖЕД №106 №224 від 11.08.2022р. Також даний факт, як зазначає заявниця, можуть підтвердити свідки, про що нею заявлене відповідне клопотання, яке судом було задоволено. Крім того заявниця зазначає, вона здійснила поховання ОСОБА_2 , як дружина, розпорядилася речами померлого. При житті чоловік отримував пенсію. Щодо переведення на неї пенсії чоловіка вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві. Проте їй було повідомлено, що вона не має права на пенсію, оскільки не є офіційною дружиною покійного та, відповідно, не має права на соціальні виплати.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 31.08.2022р. відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , призначено її до розгляду.

Заінтересовані особи пояснень щодо заяви ОСОБА_1 до матеріалів справи не подали.

У судовому засіданні заявниця підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, заслухавши заявницю та свідків, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що 11.01.1978р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Малинською сільською радою Березнівського району Рівненської області.

Також вбачається, що 23.04.1991р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано Відділом ЗАГС Московського району м. Києві, актовий запис 310.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17.03.2022р.

Заявниця вказує, що після розірвання шлюбу і до смерті ОСОБА_2 вони з ОСОБА_2 продовжували проживати однією сім`єю як дружина та чоловік, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя.

Згідно довідки №224 від 11.08.2022р. Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №106 згідно акту обстеження та свідчення сусідів по сходовій клітині гр. ОСОБА_1 постійно проживала разом із своїм колишнім чоловіком ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 по день його смерті, вели спільне господарство, вона здійснювала за ним догляд протягом семи років і знаходилась на його утриманні.

За копіями паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані вони були за адресою: АДРЕСА_3 .

У судовому засідання були допитані свідки.

Так, допитана свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є помічником депутата Київради, та, починаючи з 2017 року, неодноразово бачила ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 та сином у громадський приймальні депутата. Навіть не знала, що вони розлучені. Чоловік та син хворіли, ОСОБА_1 про них піклувалася. Крім того, як вказала свідок, особисто бувала в них дома, приносила продуктові набори і бачила, що вони разом проживають та ведуть спільне господарство.

Допитана свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 2010 року працює робітником комплексного прибирання - двірником, будинку, в якому проживає

ОСОБА_1 та проживав померлий ОСОБА_2 , і саме з цього часу знає родину ОСОБА_7 . Про те, що вони розлучені, вона не знає, бо вони завжди проживали разом, вели спільне господарство.

Допитана свідок ОСОБА_8 повідомила, що проживає в одному будинку та парадному із ОСОБА_1 із народження. Завжди знала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є одна сім`я, як чоловік і дружина, і ніколи не чула, що вони розлучалися. Це була гарна сім`я і люди вони гарні.

Відповідно до п.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ, які підлягаю розгляду судом в порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення. Даний перелік не є виключним.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до вимог статей 315-319 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного

проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 25 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі №5-рп/99 від 03 червня 1999 року зазначено що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15 та від 30 листопада 2020 року у справі №638/20596/16.

Дослідженими судом доказами повністю підтверджується той факт, що заявниця ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 у період з 23 квітня 1991 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем їхньої реєстрації в АДРЕСА_1 , де заявниця проживає по даний час. Разом з ОСОБА_4 вони вели спільне господарство, мали спільний побут та бюджет, виховували сина заявниці, тобто між ними склалися та існували стійкі, усталені стосунки, притаманні подружжю.

Вказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , які засвідчили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно проживали, як чоловік та дружина, і вони (свідки) навіть не знали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були офіційно розлучені. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство та мали спільний побут, взаємні права та обов`язки.

Суд відмічає, що відомостей про те, що вказані особи в період з 23 квітня 1991 року по 13 березня 2022р. перебували в іншому зареєстрованому шлюбі матеріали справи не містять.

Відтак, суд приходить до переконання, що заявницею ОСОБА_1 доведено факт того, що вона проживала разом із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із 23 квітня 1991 року до дня смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення факту проживання заявниці однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 має для ОСОБА_1 юридичне значення і не пов`язується з наступним вирішенням спору про право та чинним законодавством не передбачено іншого (позасудового) його встановлення. Встановлення даного

факту необхідне заявниці для оформлення пенсії (відповідних соціальних виплат).

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи та вимоги закону, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, беручи до уваги відсутність спору про право, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити та встановити факт проживання заявниці із ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу з 23 квітня 1991 року до моменту смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 293-294, 315, 316, 318 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 23.04.1991 року по день смерті ОСОБА_2 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заінтересовані особи:

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Управління соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (03040, м. Київ, вул. Ломоносова, 5/3, код ЄДРПОУ 37414016).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 19.10.2022р.

Суддя І.О. Ольшевська