Рішення № 106860658, 20.10.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 р. Справа № 480/4863/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУ НП в Сумській області, Головне управління Національної поліції в Сумській області), в якій просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Сумській області від 14.07.2022 N 318;

2) визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Сумській області від 21.07.2022 N 266 о/с;

3) поновити ОСОБА_1 на службі в Сумському районному управлінні поліції ГУ НП в Сумській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) з 21.07.2022;

4) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

5) допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) з 21.07.2022 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Свої вимоги мотивував тим, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про застосування дисциплінарного стягнення стало вчинення позивачем дисциплінарного проступку. При цьому, позивач наголошує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з`ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.

Водночас, наявність складених адміністративних матеріалів відносно позивача за ч.1 статті 130 КУпАП, які зазначались відповідачем у витягу з наказу як одна з основних ознак порушення позивачем службової дисципліни, не є обґрунтованими, оскільки судом встановлена безпідставність їх складення, а відповідачем, в свою чергу, жодними належними та допустимими доказами не спростовано наведеного і не доведено зворотного. Відтак, фактично в діях позивача ознаки дисциплінарного проступку відсутні, а тому звільнення позивача зі служби в поліції є незаконним. У зв`язку з чим позивач просить також суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 29.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29.08.2022 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.20-73). Так, у відзиві на позовну заяву представник ГУ НП в Сумській області просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що за результатом проведеного службового розслідування обставини допущення позивачем порушення службової дисципліни знайшли своє підтвердження, тому були наявні підстави для видання наказу ГУНП в Сумській області від 14.07.2022 № 318 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Зокрема, дисциплінарна комісія оцінивши зібрані в ході службового розслідування фактичні дані, зібрані докази та пояснення поліцейських встановила, що 26.06.2022 ОСОБА_1 під час виконання поліцейськими УПП своїх обов`язків, зокрема щодо здійснення реагування на звернення ОСОБА_2 та складання відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за частиною 1 статті 130 КУпАП, проігнорував вимоги:

1) пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, у частині неухильного дотримання положень чинного законодавства, що регламентує діяльність поліції, Присяги поліцейського, текст якої закріплено у статті 64 даного Закону, а також Правил благоустрою міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 № 3853-МР;

2) пунктів 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у прояві неповаги до честі і гідності громадян, які вказали на вчинення ОСОБА_1 порушення вимог чинного законодавства, яке знайшло своє відображення у здійсненні ОСОБА_1 висловлювань, в тому числі і з використанням нецензурних слів, що принижують честь і гідність зазначених громадян;

3) пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198, у частині не проходження на вимогу поліцейського медичного огляду на стан сп`яніння, що передбачено пунктом 2.5 ПДР, допущення висловлювань та поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, а також недотриманні загальноприйнятих етичних норм поведінки, не будучи взірцем доброчесності, вихованості і культури;

4) пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у перешкоджанні поліцейським УПП виконувати свої обов`язки, та знайшло своє відображення у наданні недостовірної інформації з приводу обставин, що призвели до звернення громадян за допомогою до поліції, у неодноразовому перебиванні поліцейських, заперечення фактів, які вже мали місце, а також самовільному залишенні місця події після з`ясування наміру поліцейських УПП скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому зазначений наказ було видано уповноваженою особою у передбаченому законом порядку, з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений Дисциплінарним статутом НПУ і обраний вид дисциплінарного стягнення.

Щодо відсутності підстав для звільнення у дисциплінарному порядку у зв`язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення (постанова Зарічного районного суду м.Суми від 11.07.2022), то така позиція позивача є помилковою та необґрунтованою, адже адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи. Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної (а не до адміністративної) відповідальності, при цьому не з підстав вчинення адміністративне правопорушення, а через вчинення дій, які свідчать про вчинення дисциплінарного проступку. Звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування. Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Ухвалою суду від 30.08.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ НП в Сумській області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (а.с.86).

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.89), в якій представник заявив клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив, та яке ухвалою суду від 15.09.2022 було задоволено, а строк поновлено.

Так, у відповіді на відзив представник позивача вказав стосовно факту керування автотранспортним засобом позивачем в стані алкогольного сп`яніння, котрий ніби - то зафіксований камерою відеоспостереження магазину, то ми вважаємо, що таким чином Відповідач намагається повторно довести факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 статті 130 КУпАП, але водночас, варто наголосити, що адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової чи адміністративно-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів відповідного провадження.

Стосовно висловлювань позивача вказав, що висловлювання не є образливими та жодним чином не відносились до співробітників поліції чи інших осіб, а також фактично є висловлюваннями із забарвленням експресивної лексики.

Щодо нецензурних висловлювань, на які посилається Відповідач зокрема на 5 аркуші висновку службового розслідування, з етичних міркувань, перелічувати їх не будемо, проте вважаємо зазначити наступне, дані вислови мали емоційне підґрунтя, не були спрямовані до співробітників поліції, а були наслідком не розуміння позивача, на підставі чого на нього складаються адміністративні матеріали без встановлення співробітниками поліції самого факту керування автотранспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Проте позивач розуміє, що таке спілкування є табуйованим (неприпустимим), а дану мову сприймають як відразливу, непристойну. Позивач вважає, що така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування та повністю визнає свою провину стосовно висловлювань, що нажаль були ним вжиті, проте жодним чином образити чи принизити когось він не мав на меті та в майбутньому розуміючи ступінь провини за вчинене діяння в своєму лексиконі дані вислови застосовувати не збирається, що як висновок можна вважати усвідомленням вчиненого та високим рівнем правової культури позивача.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в секторі реагування патрульної поліції відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського РУП на посаді поліцейського.

26.06.2022 о 20:46 на скорочений номер екстреного виклику поліції 102 надійшло повідомлення від бійця добровольчого формування № 2 ОСОБА_2 про те, що за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 27, водій автомобіля BMW 520, н.з. НОМЕР_1 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наразі водій зачинив автомобіль та втік. Зазначене повідомлення зареєстроване в Інформаційно - телекомунікаційній системі Інформаційний портал Національної поліції Управління патрульної поліції в Сумській області ДПП НПУ (далі - УПП) під № 1849.

Зазначена інформація зареєстрована в ГУНП в Сумській області ЄО № 301 від 26.06.2022 на підставі рапорту старшого інспектора ситуаційного центру ГУНП в Сумській області Закалюжного В.С. від 27.06.2022 (а.с.37).

На підставі зареєстрованої інформації про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Сумській області що, зокрема, призвели до документування 26.06.2022 факту керування поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГУНП (далі - ВП № 4 (м. Суми)) старшим сержантом поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, наказом ГУ НП в Сумській області від 27.06.2022 №330 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" було призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію (далі - Дисциплінарна комісія) (а.с.35).

За наслідками проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією було складено 11.07.2022 висновок службового розслідування (а.с.28-34), згідно якого службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських ГУНП в Сумській області (далі - ГУНП), що, зокрема, призвели до документування 26.06.2022 факту керування поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГУНП (далі - ВП № 4 (м. Суми)) старшим сержантом поліції ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння вважати закінченим та згідно якого встановлено, що 26.06.2022 ОСОБА_1 під час виконання поліцейськими УПП своїх обов`язків, зокрема щодо здійснення реагування на звернення ОСОБА_2 та складання відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за частиною 1 статті 130 КУпАП, проігнорував вимоги:

1) пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, у частині неухильного дотримання положень чинного законодавства, що регламентує діяльність поліції, Присяги поліцейського, текст якої закріплено у статті 64 даного Закону, а також Правил благоустрою міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 № 3853-МР;

2) пунктів 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у прояві неповаги до честі і гідності громадян, які вказали на вчинення ОСОБА_1 порушення вимог чинного законодавства, яке знайшло своє відображення у здійсненні ОСОБА_1 висловлювань, в тому числі і з використанням нецензурних слів, що принижують честь і гідність зазначених громадян;

3) пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198, у частині не проходження на вимогу поліцейського медичного огляду на стан сп`яніння, що передбачено пунктом 2.5 ПДР, допущення висловлювань та поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, а також недотриманні загальноприйнятих етичних норм поведінки, не будучи взірцем доброчесності, вихованості і культури;

4) пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у перешкоджанні поліцейським УПП виконувати свої обов`язки, та знайшло своє відображення у наданні недостовірної інформації з приводу обставин, що призвели до звернення громадян за допомогою до поліції, у неодноразовому перебиванні поліцейських, заперечення фактів, які вже мали місце, а також самовільному залишенні місця події після з`ясування наміру поліцейських УПП скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно витягу з наказу ГУ НП в Сумській області № 318 від 14.07.2022 за вчинення дисциплінарного проступку, ігнорування вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію, у частині неухильного дотримання положень чинного законодавства, що регламентує діяльність поліції, Присяги поліцейського, текст якої закріплено у статті 64 даного Закону, а також Правил благоустрою міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 № 3853-МР, вимог пунктів 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у прояві неповаги, використанні нецензурних слів, що принижують честь і гідність громадян, вимог пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у недотриманні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198, у частині не проходження на вимогу поліцейського медичного огляду на стан сп`яніння, що передбачено пунктом 2.5 ПДР, допущення висловлювань та поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, а також недотриманні загальноприйнятих етичних норм поведінки, вимог пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у перешкоджанні поліцейським УПП виконувати свої обов`язки, наданні недостовірної та суперечливої інформації, самовільному залишенні місця події після з`ясування наміру поліцейських УПП скласти відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту НПУ, застосовано до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с.9, 65-67).

Так, згідно наказу ГУ НП в Сумській області "По особовому складу" від 21.07.2022 №266 о/с відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію звільнити зі служби в поліції, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 м. Суми) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнено зі служби в поліції з 21 липня 2022 року (а.с.8, 67 зворот, 72).

До вказаного наказу "По особовому складу" від 21.07.2022 №266 о/с наказом ГУ НП в Сумській області від 28.07.2022 №273 о/с було внесено зміни, у зв`язку із встановлення розміру премії та пп.1 п.5 яким звільнено позивача зі служби викладено в іншій редакції (а.с.71)

Позивач, не погодившись з наказами ГУ НП в Сумській області від 14.07.2022 №318 та від 21.07.2022 №266 о/с, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі Закон України Про національну поліцію), відповідно до ч.1 ст.59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно із п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Зміст Присяги поліцейського за приписами ст.64 Закону України "Про Національну поліцію" полягає у тому, що поліцейський усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п.4 Правил благоустрою території міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 23 червня 2004 року № 848-МР, відповідальним посадовим особам підприємств, установ, організацій, а також громадянам забороняється, серед іншого кидати сміття, недопалки, тару, папір тощо: на вулицях, площах, парках, інших громадських місцях, а також спалювати сміття у контейнерах і урнах.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.2 статті 19 цього ж закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України Про Дисциплінарний статут Національної поліції від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).

Так, відповідно до частини 1, а також пунктів 3,4,6,7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначенихстаттею 18Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського серед іншого:

поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Системний аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку про те, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов`язків, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" та статтею 1 Дисциплінарного статуту, у тому числі, щодо дотримання законодавства і неухильного виконання вимог Присяги поліцейського, наказів керівників.

Стаття 11 Дисциплінарного статуту передбачає, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбаченихКодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно із частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та н е з а с т о с о в у є т ь с я до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку н е в с т а н о в л е н а у в и з н а ч е н о м у п о р я д к у або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Тобто серед видів дисциплінарних стягнень звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно із ч.3,4,6 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії, уповноважені члени якої, серед іншого мають право о д е р ж у в а т и п о я с н е н н я щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та в і д і н ш и х осіб (ч.1, п.1 ч.9 ст.15, Дисциплінарного статуту).

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N893 Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Порядок проведення службових розслідувань), у пункті 1 розділу ІІ якого зазначено схожі приписи, які містяться в зазначених вище ч.3,4 ст.14 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до положень п.1, 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п.1).

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; о б с т а в и н и, що п о м ` я к ш у ю т ь або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; в і д о м о с т і, що х а р а к т е р и з у ю т ь поліцейського, а також д а н і про н а я в н і с т ь або в і д с у т н і с т ь у нього дисциплінарних с т я г н е н ь; вид і розмір заподіяної шкоди; п р и ч и н и т а у м о в и, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (п.4).

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VІ Порядку проведення службових розслідувань).

Оформлення результатів службового розслідування має відповідати ст.19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку проведення службових розслідувань.

Так, зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

- посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

- обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення (п.3-9 ч.1 ст. 19 Дисциплінарного статуту, п.4 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань).

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема:

- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено;

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (п.10,11 ч.1 ст. 19 Дисциплінарного статуту, п.5 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань.

Системний аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування. Обставини, як і п р и ч и н и та у м о в и, що їх зумовили, а також с т у п і н ь в и н и поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Так, у цій справі, відповідно до висновку службового розслідування, комісія вважала доведеним факт порушення позивачем п.1 ч.1 ст.18, ст..64 Закону України «Про національну поліцію», Правил благоустрою території міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 23 червня 2004 року № 848-МР, п.3,4,6,7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту.

Вказаний висновок комісії про порушення позивачем службової дисципліни, як вбачається з самого змісту висновку (а.с.28-34), ґрунтується на поясненні позивача, наданих ним в межах цього службового розслідування, поясненнях начальника сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м.Суми) Бакляка Романа Вікторовича (далі Бакляк Р.В.), заступника начальника ВП №4 (м.Суми) Денисенка Сергія Петровича (далі Денисенко С.П.), а також відеозаписах з портативних камер поліцейських УПП в Сумській області та камери зовнішнього спостереження магазину.

Так у висновку (а.с.28-34) комісія відмічає, що 26.06.2022 о 20:46 на скорочений номер екстреного виклику поліції «102» надійшло повідомлення від бійця добровольчого формування № 2 ОСОБА_2 про те, що за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 27, водій автомобіля «BMW 520», н.з. НОМЕР_1 , перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наразі водій зачинив автомобіль та втік. Зазначене повідомлення зареєстроване в Інформаційно - телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Управління патрульної поліції в Сумській області ДПП НПУ (далі - УПП) під № 1849.

Під час реагування на зазначене звернення, поліцейськими УПП встановлено, що у вечірній час 26.06.2022 в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: м. Суми, вул. Охтирська, 27, члени Добровольчого формування № 2 Сумської міської територіальної громади Сумської області у позивача виявили ознаки алкогольного сп`яніння.

Після того як ОСОБА_1 залишив приміщення магазину, сів у зазначений вище транспортний засіб та розпочав рух на автомобілі, члени вказаного формування зробили ОСОБА_1 зауваження з приводу недопущення керування транспортним засобом у стані сп`яніння та порадили припинити рух на автомобілі і йти пішки у власних справах. На зроблене зауваження ОСОБА_1 вчинив словесну перепалку з очевидцями, після чого зачинив автомобіль і зник у невідомому напрямку.

Після спілкування та опитування очевидців події, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який невдовзі прибув до місця залишення транспортного засобу та мав явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, мова млява, хода хитка), а також перегляду запису з камери зовнішнього відеоспостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем «BMW 520», н.з. НОМЕР_1 , о 20:26 26.06.2022, останньому поліцейськими УПП запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», а також в найближчому закладі охорони здоров`я. Від проходження зазначеного огляду ОСОБА_1 відмовився.

Зважаючи на відомості, зібрані під час здійснення реагування на зазначене вище звернення та порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), згідно якого в о д і й повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейськими УПП відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 074169 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зважаючи на відеозапис з камери зовнішнього відеоспостереження, поясненнями дружини, зафіксованих цим записом, комісія вважала доведеним факт, який раніше повідомлено очевидцями поліцейським УПП, котрі здійснювали реагування на звернення ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Комісією враховано стан позивача на момент розмови з поліцейськими, вживання ним ненормативної лексики, у тому числі на адресу очевидців події та зроблено висновок, що позивач, на порушення пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ перешкоджав поліцейським у виконанні ними своїх службових обов`язків та демонстрував прояв неповаги до честі поліцейських. Комісія вважала, що дії ОСОБА_1 на місці події направлені були на викривлення сприйняття поліцейськими УПП обставин події, про яку повідомили члени добровольчого формування щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані сп`яніння, з метою уникнення адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

Так, зокрема, комісія дійшла висновку про те, що позивачем проігноровано пункт 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198, у частині не проходження на вимогу поліцейського медичного огляду на стан сп`яніння, що передбачено пунктом 2.5 ПДР, допущення висловлювань та поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, а також недотриманні загальноприйнятих етичних норм поведінки, не будучи взірцем доброчесності, вихованості і культури.

Опитаний в ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 підтвердив факт наявності конфліктної ситуації з місцевими мешканцями біля магазину «Продуктова хатка», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та вказав, що паркував належний йому транспортний засіб біля зазначеного магазину у тверезому стані. Після цього пішов додому. Через годину йому дружина та повідомила, що на його транспортному засобі відсутні номерні знаки. Підійшовши до автомобілю побачив працівників поліції, які повідомили, що будуть складати протокол за ч.1 ст. 130 КупАП. Втім факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння категорично заперечив та повідомив, що відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджена рішенням суду (а.с.49).

Також в ході службового розслідування письмові пояснення надали начальник сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м.Суми) Бакляк Р.В. та заступник начальника ВП №4 (м.Суми) Денисенко С.П., які були присутні під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказані особи пояснили, що прибувши на місце події, про яку стало відомо з повідомлення ОСОБА_1 , було встановлено, що працівників поліції викликали громадяни, які перебували біля магазину, в яких раніше були конфлікти з ОСОБА_1 , та вони повідомили, що останній керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. На момент прибуття працівників патрульної поліції, ОСОБА_1 на місці не було. До автомобіля він підійшов через годину з дому. Працівниками УПП м. Суми було продемонстровано відео з камер відеоспостереження магазину, біля якого ОСОБА_1 припаркував автомобіль та пішов додому. В ході бесіди з працівниками УПП, які прибули на виклик, останні не складали протокол, так як не вбачали ознак ч.1 ст. 130 КУпаП та викликали наряд моніторингу УПП (а.с.54,55).

Однак, комісія не взяла до уваги вказані пояснення, у тому числі начальника сектору реагування патрульної поліції ВП №4 (м.Суми) Бакляка Р.В. та заступника начальника ВП №4 (м.Суми) Денисенка С.П., та дійшла висновку про наявність порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а тому і пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198.

Суд не може погодитись з такими висновками, оскільки пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено обов`язок саме в о д і я на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте матеріалами справи, у тому числі відеозаписами з портативних камер поліцейських УПП в Сумській області та камер зовнішнього спостереження магазину допущення позивачем порушення вказаних вимог не підтверджено.

Так, з досліджених відеозаписів з портативних камер поліцейських УПП в Сумській області та камери зовнішнього спостереження магазину судом встановлено, що позивач керував транспортним засобом та припаркував автомобіль на стоянці біля магазину та залишив його, але з матеріалів відеозапису неможливо достеменно встановити явні ознаки алкогольного сп`яніння у позивача. Натомість у осіб, які підійшли до позивача, а згодом і зірвали з транспортного засобу останнього номерні знаки, явно вбачалась хитка хода.

Також відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 до транспортного засобу, повернувся більше ніж через годину. У той час біля автомобілю вже перебували працівники поліції.

Варто відмітити, що згідно зі ст.221 КУпАП саме на районні суди, районні у місті, міські чи міськрайонні покладено обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП.

Отже, повноваження щодо наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП в діях будь-якої особи та притягнення до адміністративної відповідальності належить судові.

11.07.2022 постановою Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/2563/22 було закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судом у постанові зроблено висновок, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування транспортним засобом позивачем у стані алкогольного сп`яніння, працівники поліції його не зупиняли (а.с.46).

Дійсно Комісія під час проведення розслідування має встановити обставини саме під кутом зору дотримання вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, на чому наголошує відповідач у відзиві, втім у цій справі, як вбачається з висновку (а.с.29), Комісія, констатуючи факт прийняття Зарічним районним судом м. Суми у справі №591/2563/22 постанови, без належних на те повноважень, робить протилежний висновок - про керування позивача в алкогольного сп`янінні та у зв`язку з чим про наявність у позивача обов`язку виконання п.2.5 Правил дорожнього руху та про порушення пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198.

Однак, суд наголошує на тому, що за вимогами Порядку проведення службових розслідувань, Дисциплінарного статуту висновки службового розслідування мають ґрунтуватись на фактичних обставинах, підтверджуватись належними доказами та не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, виходячи з зазначених вище норм Порядку проведення службових розслідувань, Дисциплінарного статуту, факт скоєння порушення службової дисципліни підлягає встановленню та повинен бути доведеним, отже, всі обставини скоєння позивачем дисциплінарного проступку, мають бути встановлені саме в процесі проведення службового розслідування, зокрема, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою тощо.

Проте керування позивача в алкогольного сп`янінні та у зв`язку з чим про наявність у позивача обов`язку виконання п.2.5 Правил дорожнього руху не підтверджено ні матеріалами справи ні висновком Зарічного районного суду м. Суми у постанові 11.07.2022.

Таким чином в ході судового розгляду спростовано висновок відповідача про те, що позивачем проігноровано пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198, у частині не проходження на вимогу поліцейського медичного огляду на стан сп`яніння, що передбачено пунктом 2.5 ПДР.

Крім того, стверджуючи про порушення вказаних вище норм Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилось у допущені позивачем висловлювань та поведінки, які можуть зашкодити репутації та авторитету поліції, а також недотриманні загальноприйнятих етичних норм поведінки, не будучи взірцем доброчесності, вихованості і культури (п.3 (а.с.32зворот), відповідач у цій частині, ні у висновку, ні в оскаржуваному наказі, не наводить в чому саме виявилась така поведінка. Крім того, на порушення розділу V Порядку проведення службових розслідувань Комісія не встановила причини та умови, що могло призвели до такої поведінки.

Втім по тексту висновку Комісія вказує на те, що позивачем вживалась ненормативна лексика, у тому числі на адресу очевидців події.

Дослідженими відеозаписами з портативних камер поліцейських УПП в Сумській області підтверджено, що позивачем вживалась ненормативна лексика. Цей факт не заперечував і позивач. Так у відповіді на відзив представник позивача відмічав, що такі вислови ОСОБА_1 мали емоційне підґрунтя, не були спрямовані до співробітників поліції, а були наслідком не розуміння позивача, на підставі чого на нього складаються адміністративні матеріали без встановлення співробітниками поліції самого факту керування автотранспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Проте позивач розуміє, що таке спілкування є табуйованим (неприпустимим), а дану мову сприймають як відразливу, непристойну. Позивач вважає, що така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування та повністю визнає свою провину стосовно висловлювань, що на жаль були ним вжиті, проте жодним чином образити чи принизити когось він не мав на меті та в майбутньому розуміючи ступінь провини за вчинене діяння в своєму лексиконі дані вислови застосовувати не збирається, що як висновок можна вважати усвідомленням вчиненого та високим рівнем правової культури позивача.

Поряд з цим суд наголошує на тому, що відеозаписами підтверджено, що вжиття ненормативної лексики позивачем поза службою загалом було вжито безвідносно. Натомість працівники поліції під час виконання своїх службових обов`язків допускали неодноразове вживання ненормативної лексики, у тому числі на адресу позивача.

Комісія у висновку стверджує, що позивач проігнорував пункти 3 та 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у прояві неповаги до честі і гідності громадян, які вказали на вчинення ОСОБА_1 порушення вимог чинного законодавства, яке знайшло своє відображення у здійсненні ОСОБА_1 висловлювань, в тому числі і з використанням нецензурних слів, що принижують честь і гідність зазначених громадян.

Як вже зазначалось вище судом встановлено, що позивачем вживалась ненормативна лексика. Цей факт не заперечував і позивач.

Однак, суд наголошує, що загалом вжита ОСОБА_1 ненормативна лексика не стосувалась жодних осіб. Лише після того, як один з осіб, з якими раніше у ОСОБА_1 , виник конфлікт, звернувся до позивача в образливій формі, ОСОБА_1 в такій же формі відповів зазначеній особі. В іншому ж ненормативна лексика була вжита позивачем за відсутності очевидців подій, а тому не могла бути спрямована на приниження честі і гідності зазначених громадян.

Втім за будь-яких обставин, на виконання вимог частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту п.1,4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань комісія повинна була встановити не лише обставини вчинення дисциплінарного проступку, а і п р и ч и н и та у м о в и, що їх зумовили, а також с т у п і н ь в и н и поліцейського.

Однак, за обставин неналежної поведінки самих громадян, а також вжиття ненормативної лексики поліцейськими, ні комісією, ні начальником не було встановлено та не надано оцінки причинам та обставинам, що зумовили вжиття позивачем ненормативної лексики, а також ступінь вини поліцейського.

У висновку комісія також стверджує про ігнорування позивачем пункту 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у перешкоджанні поліцейським УПП виконувати свої обов`язки, та знайшло своє відображення у наданні недостовірної інформації з приводу обставин, що призвели до звернення громадян за допомогою до поліції, у неодноразовому перебиванні поліцейських, заперечення фактів, які вже мали місце, а також самовільному залишенні місця події після з`ясування наміру поліцейських УПП скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Поряд з цим варто відмітити, що з досліджених відеозаписів з портативних камер поліцейських УПП в Сумській області судом встановлено, що працівники без будь-яких перешкод зі сторони позивача склали протокол про адміністративне правопорушення, відібрали пояснення у свідків. Перешкод у цьому позивачем не вчинялось.

При цьому за обставин цієї справи, в якій не підтверджено керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суд не може розцінювати п о в е д інку та запитання позивача працівникам поліції під час складання протоколу як перешкода з боку позивача у виконанні поліцейськими своїх обов`язків, оскільки ОСОБА_1 цілком обґрунтовано цікавився підставами складання такого протоколу за відсутності самого факту зупинення його працівниками поліції у встановленому порядку за кермом у стані алкогольного сп`яніння, що у подальшому підтверджено у судовому порядку.

Втім суд наголошує на тому, що за будь-яких обставин, комісія на виконання вимог частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту п.1,4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань повинна була встановити не лише обставини вчинення дисциплінарного проступку, а і п р и ч и н и та у м о в и, що їх зумовили, а також с т у п і н ь в и н и поліцейського. Водночас і в цьому випадку вимог Правил проведення розслідування відповідачем не було дотримано.

Таким чином судом встановлено, що під час проведення службового розслідування відповідачем не було дотримано вимог частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту п.1,4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань щодо повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди).

Поряд з цим матеріалами справи, зокрема відеозаписом з портативних камер поліцейських УПП в Сумській області, дійсно підтверджено допущення позивачем Правил благоустрою міста Суми, затверджених рішенням Сумської міської ради від 26.12.2014 № 3853-МР, якими передбачено заборону серед іншого кидати недопалки тощо: на вулицях, площах, парках, інших громадських місцях. Дана обставина позивачем не заперечувалось.

За приписами статті 15 КУпАП, поліцейські за вчинення дрібного хуліганства та порушення правил у сфері благоустрою населених пунктів не несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, а несуть відповідальність згідно Дисциплінарного статуту НПУ.

Між тим, як вже зазначалось вище, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: не лише, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, а й чи прийняті вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Дійсно застосування певного виду дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів рішення.

У свою чергу суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другоюстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2019 у справі № 9901/986/18, дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Однак, наявність таких повноважень у відповідача не означає, що він як орган державної влади не повинен дотримуватись встановленому на законодавчому рівні механізму, тобто правової процедури здійснення його повноважень, також його рішення повинні відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень (у цьому випадку - рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) на відповідність вимогам частини другоїстатті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому, даючи юридичну оцінку правильності застосування дисциплінарного стягнення, суд має виходити з характеру дисциплінарного проступку, обставин, за яких його вчинено, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 580/74/19.

Як вже зазначалось вище сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Традиційно, склад дисциплінарного проступку включаєсуб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт і об`єктивну сторону.

Суб`єктом дисциплінарного проступку завжди є особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом. Суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, тобто певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Об`єктом будь-якого правопорушення є правопорядок, що регулюється нормами права, а об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою правопорушника.

Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.

При цьому вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявності складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Крім того, суд зауважує, що звільнення з органів Національної поліції як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу і повинно застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків.

В силу приписів частин 1 та 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вже наголошувалось вище передумовою застосування найсуворішого стягнення - звільнення поліцейського, має бути порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування. Обставини, як і п р и ч и н и та у м о в и, що їх зумовили, а також с т у п і н ь в и н и поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у т о м у ч и с л і в частині о б р а н н я виду стягнення.

Відповідно до положень п.4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань саме службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; о б с т а в и н и, що п о м ` я к ш у ю т ь або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; в і д о м о с т і, що х а р а к т е р и з у ю т ь поліцейського, а також д а н і про н а я в н і с т ь або в і д с у т н і с т ь у нього дисциплінарних с т я г н е н ь; вид і розмір заподіяної шкоди; п р и ч и н и т а у м о в и, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (п.4).

Однак, матеріали службового розслідування не містять доказів того, що комісією досліджувались та встановлювались обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського; відомості, що характеризують поліцейського, а також вид і розмір заподіяної шкоди; п р и ч и н и т а у м о в и, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Дійсно у висновку комісія вказує, що враховано особи порушників, ступінь їх вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку, їх ставлення до служби, однак, не зазначає в чому саме полягало таке врахування (а.с.33).

Крім того, варто відмітити, що у рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Враховуючи, що під час проведення службового розслідування відповідачем не було дотримано вимог частина 2 ст.14 Дисциплінарного статуту п.1,4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань щодо повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди), матеріалами справи спростовано висновок відповідача про те, що позивачем проігноровано пункту 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, що виразилося у ігноруванні вимог пунктів 3.1, 3.3 та 3.8 наказу ГУНП від 02.02.2021 № 198, у частині не проходження на вимогу поліцейського медичного огляду на стан сп`яніння, що передбачено пунктом 2.5 ПДР, оцінюючи в сукупності всі обставини за яких відбувались події за участю позивача, на переконання суду, застосування відповідачем найсуворішого стягнення у виді звільнення з поліції за вчинення порушень, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, перевищує межі необхідності досягнення легітимної мети дисциплінарного стягнення - виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ст..13 Дисциплінарного статуту).

Враховуючи, що звільнення з органів Національної поліції як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу і повинно застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків, а матеріалами справи наявність таких обставин не доведено та не підтверджено співмірність застосованого стягнення порушенням, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд доходить висновку, що оскаржувані накази були прийняті необґрунтовано, без з`ясування всіх обставин події, упереджено, непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу, а відтак, не можуть відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких наказів в частині, що стосуються позивачів, а також поновлення позивача на посаді, з якої був звільнений, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи, що оскаржуваними наказами було застосовано стягнення не лише до позивача, а й до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вбачає необхідним частково задовольнити позовні вимоги - в частині, що стосуються позивача.

При цьому враховуючи, що під час розгляду справи було встановлено, що до оскаржуваного наказу від 21.07.2022 №266 відповідачем наказом від 28.07.2022 №273 о/с були внесені зміни, та який не входить до предмета позову, однак, приймаючи до уваги встановлення судом під час розгляду справи протиправність наказу від 21.07.2022 №266, суд згідно ст.9 КАС України з метою повного та ефективного захисту прав позивача вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати наказ від 28.07.2022 №273 о/с в частині, що стосується позивача.

Позивача просить поновити його з 21.07.2022, однак, як вбачається з наказу про звільнення, з урахуванням внесених змін (а.с.71,72), 21.07.2022 є останнім робочим днем позивача, та за який нарахована заробітна плата, а тому позивач підлягає поновленню з 22.07.2022, у зв`язку з цим в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу суд зазначає наступне.

Законом України «Про Національну поліцію» не встановлено процедури поновлення протиправно звільненого поліцейського на посаді, відтак, у цьому випадку застосуванню підлягають норми трудового законодавства.

Приписами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) у всіх інших випадках (до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки відповідача (а.с.73), заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці роботи, що передували звільненню, становить 26844грн., фактично відпрацьованих робочих днів 61, а середньоденна заробітна плата становить 440,07грн.

Учасники справи правильність визначення середньоденної заробітної плати позивача не заперечують і не спростовують.

Позивача звільнено 21.07.2022, який є останнім робочим днем, та за який, враховуючи наказ (а.с.71,72), нарахована заробітна плата, а рішення судом про поновлення його на посаді ухвалюється 26.05.2022.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд здійснює з наступного за днем звільнення робочого дня, тобто з 22.07.2022.

Таким чином, період вимушеного прогулу позивача з 22.07.2022 по 20.10.2022, складає 91 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача, становить 40046,37грн. (440,07грн х 91р.дн.).

У силу приписів податкового законодавства України, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; на податкового агента покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

За наведених обставин суд відзначає, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає виплаті позивачу із відрахуванням обов`язкових податків, зборів, платежів.

У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.

Таким чином вбачається необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 13422грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оцінивши докази, які є у справі, враховуючи те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності звільнення позивача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 40108777) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 14.07.2022 N 318 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Сумського РУП" в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 21.07.2022 N 266 о/с "По особовому складу", яким звільнено ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 28.07.2022 N 273 о/с "По особовому складу", яким внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 21.07.2022 N 266 о/с "По особовому складу", яким звільнено ОСОБА_1 " в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на службі в Сумському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) з 22.07.2022.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40046,37грн.

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Сумському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 4 (м. Суми) з 22.07.2022 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13422грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2022.

Суддя І.Г. Шевченко