Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
20 жовтня 2022 року м. Рівне№460/26321/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, голови Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправними дії голови Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області у відмові в затвердженні мирової угоди;
зобов`язати голову Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області в подальшому утриматись від відмови у затвердженні/погодженні умов мирової угоди без рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області.
Стислий виклад позицій сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.07.2022 він звернувся до відповідача з клопотаннями про можливе примирення та про зупинення провадження у справі № 460/20260/22, однак 18.07.2022 відповідач надіслав позивачу відмову від затвердження таких заяв. Стверджує, що голова Смизької селищної ради, відмовляючи у затвердженні мирової угоди, вийшов за межі своїх повноважень, так як питання про затвердження умов мирової угоди з питань місцевих податків та ставок земельного податку віднесено виключно до компетенції відповідної ради. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
19.09.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що в межах справи № 460/20260/22 на адресу Смизької селищної ради від позивача надійшло клопотання про можливе примирення, у якому запропоновано встановити йому, як співвласнику земельної ділянки, яка є об`єктом оподаткування, ставку земельного податку за 2019-2020 роки у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки. Вважає, що мирова угода запропонована позивачем, суперечить вимогам закону та інтересам територіальної громади, відтак у її затвердженні було відмовлено. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.
28.09.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.
Заяви, клопотання учасників справи.
Заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа № 460/20260/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області про:
1) визнання нечинним рішення відповідача № 756 від 12.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік на території Смизької селищної ради» в частині встановлення ставки податку у розмірі 2,0 відсотки від нормативної грошової оцінки об`єкту оподаткування для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено за об`єкт оподаткування встановленого для фізичних осіб - вид цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - код - 11.02;
2) визнання нечинним рішення відповідача № 1377 від 05.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2020 рік на території Смизької селищної ради» в частині встановлення ставки податку у розмірі 2,0 відсотки від нормативної грошової оцінки об`єкту оподаткування для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено за об`єкт оподаткування встановленого для фізичних осіб - вид цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - код - 11.02;
3) визнання нечинним рішення відповідача № 2232 від 30.06.2020 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2021 рік на території Смизької селищної ради» в частині встановлення ставки податку у розмірі 3,0 відсотки від нормативної грошової оцінки об`єкту оподаткування для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено за об`єкт оподаткування встановленого для фізичних осіб - вид цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості-код -11.02.
22 липня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про примирення сторін, до якої було додано примірники клопотання про зупинення провадження у справі. У заяві про примирення було викладено умови примирення, а саме зазначено, що позивач як співвласник земельної ділянки, яка є об`єктом оподаткування згідно оскаржуваних рішень у справі № 460/20260/22 згідний на сплату земельного податку за 2019-2020 роки у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки. Запропоновано Смизькій селищній раді розглянути надані умови примирення сторін у справі № 460/20260/22, шляхом зупинення провадження у даній справі на час, необхідний їм для примирення (три місяці).
27 липня 2022 року голова Смизької селищної ради, надав позивачу відповідь про те, що у разі згоди з умовами примирення землекористувачі земельних ділянок, які розташовані на території Смизької територіальної громади сплачуватимуть земельний податок виходячи з рішень Смизької селищної ради № 756 від 12.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік на території Смизької селищної ради», № 1377 від 05.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2020 рік на території Смизької селищної ради», № 2232 від 30.06.2020 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2021 рік на території Смизької селищної ради», при цьому ОСОБА_1 буде сплачувати земельний податок у меншому розмірі, що суперечитиме нормам податкового законодавства. Враховуючи наведене, відсутні підстави для умов примирення, оскільки такі умови не можуть суперечити закону або порушувати права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
Не погоджуючись з діями голови селищної ради та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Докази відхилені судом та мотиви їх відхилення.
Суд не відхиляє докази подані учасниками справи. Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та оцінка аргументів сторін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Положеннями статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в України» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).
Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Частиною 1 статті 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Однією із основних засад податкового законодавства України є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (пункт 4.1.2 статті 4 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Отже, безпосереднє встановлення місцевих податків, у тому числі і податку на землю, віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Як наведено вище, встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 143 Конституції України.
В свою чергу, в підпункті 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України визначено, що податок на майно належить до місцевих податків.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 12.3, підпунктів 12.3.1 - 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
За змістом статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 147 ПК України).
Пунктом 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (підпункти 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України).
Згідно з пунктами 271.1 (підпункти 271.1.1, 271.1.2) та 271.2 статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до положень статті 281 ПК України, від сплати податку звільняються:
281.1.1. особи з інвалідністю першої і другої групи;
281.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
281.1.3. пенсіонери (за віком);
281.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
281.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 12 ПК України регламентовано повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів
Не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (підпункт 12.3.7 статті 12 ПК України).
Таким чином, аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України та Закону України № 280/97-ВР дає підстави для висновку про належність до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад повноважень щодо затвердження ставок податку на нерухоме майно в межах визначених законодавством граничних ставок такого податку, що є дискреційними повноваженнями органів місцевого самоврядування.
Разом з тим, частиною 1 статті 190 КАС України передбачено, що сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень.
Дослідивши запропоновані позивачем умови примирення, суд зазначає, що у разі згоди відповідача з такими умовами, землекористувачі земельних ділянок, які розташовані на території Смизької територіальної громади сплачуватимуть земельний податок виходячи з рішень Смизької селищної ради № 756 від 12.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік на території Смизької селищної ради», № 1377 від 05.06.2018. «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2020 рік на території Смизької селищної ради», № 2232 від 30.06.2020 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2021 рік на території Смизької селищної ради», при цьому позивач буде сплачувати земельний податок у меншому розмірі, без відповідної та не правової підстави, що суперечитиме нормам податкового законодавства.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відсутні підстави для умов примирення, оскільки такі умови не можуть суперечити закону або порушувати права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.
При цьому, суд критично оцінює твердження позивача про те, що дії голови Смизької селищної ради про відмову у затвердженні/погодженні мирової угоди відбулися без рішення відповідної ради, тобто проект рішення з даного питання не був винесений не пленарне засідання Смизької селищної ради, та з цього приводу зазначає наступне.
Проекти рішень для розгляду на сесіях міської ради мають відповідати Конституції і законам України, узгоджуватися з раніше прийнятими рішеннями міської ради, відтак, встановивши ту обставину, що умови примирення не відповідають вимогам законодавства, головою Смизької селищної ради правомірно не було винесено на пленарне засідання селищної ради питання щодо встановлення індивідуальної ставки податку ОСОБА_1 за 2019-2021 роки, оскільки вирішення даного питання суперечить нормам податкового законодавства.
При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 28 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.
На переконання суду, таке право може бути реалізоване не укладенням мирової угоди, а відповідним мотивованим рішенням селищної ради, прийняте з врахуванням підстав для отримання пільг фізичною особою щодо сплати земельного податку.
Суд звертає увагу, що в заяві про примирення та її умовах не зазначено підстав, які б надавали змогу селищній раді застосувати до позивача пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб, регламентовані статтею 281 ПК України, як і не додано до заяви про примирення сторін документів, що посвідчують право на відповідні пільги.
Суд зауважує, що у контексті цієї спірної ситуації, у відповідача відсутні повноваження встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів, а також з огляду на пряму законодавчо встановлену заборону вчиняти такі дії, Смизькою селищною радою Дубенського району Рівненської області не виносилось на пленарне засідання питання щодо зменшення ОСОБА_1 , ставок місцевих податків за його заявою про примирення.
З огляду на встановлені обставини, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, голови Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 20 жовтня 2022 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Смизька селищна рада Дубенського району Рівненської області (вул. Б. Хмельницького, 37, смт. Смига, Дубенський район, Рівненська область,35680, ЄДРПОУ/РНОКПП 04385391)
Суддя О.В. Поліщук
Судове рішення № 106860532, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 20.10.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/26321/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: