Рішення № 106859443, 20.10.2022, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1527/21 провадження №2/489/188/22

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

при секретарі судового засідання Смєрдової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Поліщук Людмила Володимирівна (далі приватний нотаріус), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

У березні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як на підставу позовних вимог вказала, що є спадкоємцем за заповітом після своєї тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть від 20.11.2020. За життя, 13.05.2020, спадкодавець ОСОБА_2 скала заповіт на користь неї, в якому на випадок своєї смерті зробила розпорядження на належне їй майно, в т.ч. квартиру АДРЕСА_1 . Після смерті тітки, в установлений законом строк позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців у спадкодавця не має. Проте, в оформленні спадщини постановою нотаріуса від 10.03.2021 відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на квартиру та відсутність в державному реєстрі реєстрації права власності на нерухоме майно. В спадкодавця дійсно був відсутній правовстановлюючий документ на квартиру, оскільки за життя не було отримано свідоцтво про право власності на житло, в порядку приватизації. Проте, за життя, ОСОБА_2 особисто 02.05.2019 звернулася до ТОВ «Житло» (що підтверджується копією договору про надання комплексу інформаційних послуг від 16.05.2019) із заявою про приватизацію квартир АДРЕСА_2 та замовила технічний паспорт, який був вготовлений 25.05.2019.

Слід зазначити, що між Управлінням комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ «Житло» був укладений Договір про надання посередницьких послуг щодо збору документів для приватизації нерухомого майна.

16.05.2019 між ОСОБА_2 та ТОВ «Житло» укладено Договір про надання комплексу інформаційних послуг та ТОВ 2Житло» видано корінець про отримання передбачених документів на приватизацію спадкової квартири. Разом з іншими документами, 16.05.2019 ОСОБА_2 надала згоду на збір і обробку персональних даних Управлінню комунальної власності Миколаївської міської ради. Враховуючи наведе, позивач вважає, що ОСОБА_2 належним чином звернулася до органу приватизації з належно оформленою заявою, та відтак 16.05.19 розпочата процедура приватизації.

Посилаючись на неможливість оформлення спадщини в досудовому порядку, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

У відзиві на позов, який надано до суду 19.11.2021, Миколаївська міська рада в задоволенні позовних вимог просила відмовити так ОСОБА_2 не зверталася у встановленому законом порядку щодо приватизації квартири, а тому квартира не є приватизованою та належить до комунальної власності. Тому, позивачка є спадкоємницею померлої ОСОБА_2 за заповітом, яка не була власником квартири, у зв`язку із цим вона вправі передавати ті права та обов`язки, що належали їй на момент смерті.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 13.10.2022, учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача, а позовні вимоги задовольнити.

Відповідач причину неявки в судове засідання свого представника не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином, що з огляду на наявний в матеріалах відзив на позов не перешкоджає розгляду справи по суті.

Третя особа в поданій до суду заяві просила розглянути справу за відсутності її представника, так як не є заінтересованою особою та не повинна залучатися до участі у справі.

Згідно вимогстатті 247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00028611608 та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 61148339, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , після смерті якої приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 11/2020 до майна померлої.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 29.05.2019 ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 14.12.1979 по дату видачі довідки.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 13.05.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Поліщук Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1136, відповідно до якого все своє майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 , заповіла на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.03.2021 № 15/02-31 вбачається, що спадкова справа заведена за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 .

11.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру. При цьому повідомила, що правовстановлюючий документ на спадкове майно в неї відсутній.

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно нотаріусом встановлено, що право власності на квартиру не зареєстровано.

У зв`язку із цим, на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Довідкою приватного нотаріуса від 31.07.2020, наданій позивачу, підтверджується, що згідно матеріалів спадкової справи № 11/2020 ОСОБА_1 є єдиною спадкоємницею ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Технічним паспортом на квартиру позивач підтвердила, що його виготовлено 25.05.2019 на ім`я ОСОБА_2 .

Як зазначає позивач та встановлено судом, право власності на вказану квартиру ОСОБА_2 оформлено за життя не було та державна реєстрація права власності на неї не здійснювалася.

У зв`язку із цим, відповідач у відзиві вказав, що квартира належить до комунальної власності.

В матеріалах справи наявна довідка філії Миколаївське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 31.05.2019 № 664-187, яка видана ОСОБА_2 в тому, що вона значиться в списку на отримання житлових чеків, за адресою: АДРЕСА_1 , але житлові чеки не отримувала.

До позову додано копію Договору про надання комплексу інформаційних послуг від 16.05.2019, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Житло», предметом якого є надання комплексу інформаційних (консультаційних) послуг з питання приватизації житла, які включають в себе усі можливі питання щодо приватизації житла, згідно чинного законодавства.

Також додано протокол узгодження договірної ціни від 16.05.2019, відповідно до якого вартість послуг складає 500,00 грн. та квитанцію ПриватБанку від 23.05.2019 про оплату послуг з приватизації житла та оформлення свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 на суму 500,00 грн.

Довідкою ТОВ «Житло» від 16.05.2019 підтверджується, що ТОВ «Житло» від ОСОБА_2 прийняло документи на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_1 та послуги по оформленню документів оплачені в повному обсязі.

16.05.2019 ОСОБА_2 надала Управлінню комунальної власності Миколаївської міської ради згоду на збір та обробку персональних даних.

Між тим, вказана заява не містить підпису відповідальної особи, а тому не може бути прийнята судом в якості доказу, оскільки доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Із змісту відзиву на позов вбачається, що приватизація житлового фонду здійснюється відповідно положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (зі змінами). Рішенням Миколаївської міської ради від 20.12.2019 № 56/73 затверджено Перелік адміністративних послуг, які надаються виконавчими органами Миколаївської міської ради через департамент з надання адміністративних послуг міської ради, згідно якого приватизація майна комунальної власності здійснюється через вказаний Департамент.

Як вказує відповідач, 14.05.2020 ОСОБА_2 звернулася із заявою до начальника Управління комунального майна Миколаївської міської ради про оформлення передачі в приватну власність квартири. 21.05.2020 за вих № 1030/10/01/08 ОСОБА_2 було надано роз`яснення, що для отримання даної адміністративної послуги необхідно звернутися до Департаменту з надання адміністративних послуг. Незважаючи на це, ОСОБА_2 не зверталася у встановленому законом порядку стосовно приватизації квартири до вказаного департаменту , а тому у неї було лише право користування квартирою, яка належить до комунальної власності.

При вирішенні спору суд виходить з наступного правого регулювання.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другоїстатті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартири (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнату у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (стаття 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

У частині п`ятій пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.

Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11.12.2013 у справі № 6-121цс13 та постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 719/179/17 (провадження № 61-1728св17), від 27.03.2019 у справі № 669/629/16-ц (провадження № 61-19598св18) та від 07.07.2021 у справі № 175/4089/18 (провадження № 61-810св20)

Таким чином, обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживали спадкодавці, але померли до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 уклала договір на надання комплексу інформаційних послуг з приватизації житла з ТОВ «Житло». В свою чергу, як вказує позивач, між Управлінням комунальної власності Миколаївської міської ради та ТОВ «Житло» був укладений договір про надання посередницьких послуг щодо збору документів для приватизації нерухомого майна.

При цьому, будь-яких доказів укладення такого договору суду не надано.

Між тим, як зазначено у відзиві на позов, ОСОБА_2 14.05.2020 по питанню приватизації житла звернулася із заявою до начальника Управління комунальної власності міської ради та листом від 21.05.2020 їй було надано роз`яснення про необхідність звернення до Департаменту з надання адміністративних послуг.

Доказів того, що ОСОБА_2 зверталася до вказаного Департаменту міської ради з відповідною заявою суду не надано.

Із рішення Миколаївської міської ради від 20.12.2019 № 56/73 «Про затвердження переліку адміністративних послуг, що надаються через департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради», яке розміщене на офіційному сайті Миколаївської міської ради та доступ до якого відкритим, вбачається, що саме до Департаменту з надання адміністративних послуг віднесено розгляд питань щодо приватизації майна комунальної власності (квартири, будинку, жилих приміщень гуртожитку).

За положеннямистатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимогстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно частин першої, другої статті 89ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановленні обставини та оцінивши наявні у справі докази, а також те, що доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як позивач не надала доказів звернення ОСОБА_2 до компетентного органу з належно оформленою заявою про приватизацію квартири. Докази наявності її договірних відносин з ТОВ «Житло» не є підтвердженням того, що в установленому законом порядку вона звернулася до компетентного органу з питання приватизації квартири. За таких обставин, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом.

Так як суд дійшов висновку про відмову в позові, понесені позивачем витрати на оплату судового збору стягнення з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями4,19,141,200, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Поліщук Людмила Володимирівна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; адреса для листування: АДРЕСА_4 ;

відповідач Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ 26565573, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20;

третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Поліщук Людмила Володимирівна, місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення складено 20.10.2022.

Суддя І.В.Коваленко