Ухвала суду № 106856072, 19.10.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"19" жовтня 2022 р. справа № 0940/30/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення ОСОБА_1 військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 07 липня 2016 року № 142 КП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 02 січня 2019 року звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення ОСОБА_1 військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 07 липня 2016 року № 142 КП.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.07.2016 Міністерством оборони України видано наказ № 142 КП, відповідно до якого ОСОБА_1 , на підставі статей 4, 12, 45, 68, 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV за неналежне виконання службових обов`язків, визначених статтями 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, позбавили військового звання. Представник позивача зазначив, що відповідачі, вчиняючи дії по підготовці проекту наказу, та видаючи оскаржуваний наказ, допустили ряд порушень наказу Міністерства оборони України від 28 березня 2013 року № 201, зокрема в частині пунктів 3.9, 4.1, 4.2, 4.3, що призвело до незаконного позбавлення ОСОБА_1 військового звання.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2022 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення ОСОБА_1 військового звання "підполковник"; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства оборони України за № 142КП від 07 липня 2016 року "Про позбавлення ОСОБА_3 військового звання "підполковник".

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року задоволено касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2: скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2022 року, а справу № 0940/30/19 направлено на новий судовий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022, адміністративну справу № 0940/30/19 розподілено для розгляду судді Боршовському Т.І.

Враховуючи, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває на розгляді у складі колегії: головуючого судді Боршовського Т.І., суддів Чуприни О.В., Григорука О.Б., адміністративна справа № 809/436/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача оперативного командування "ІНФОРМАЦІЯ_1", Юридичного департаменту Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу № 627 від 07 липня 2016 року, поновлення на публічній службі, визнання протиправною бездіяльності, з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи сумнів щодо неупередженості головуючого судді при розгляді справи № 0940/30/19, суддею Боршовським Т.І. заявлено самовідвід в цій справі.

Розглянувши вказану заяву від 19.10.2022 про самовідвід судді та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено завдання адміністративного судочинства, яке передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені підстави для відводу (самовідводу) судді, частиною першою якої встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі (пункт 1); якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи (пункт 2); якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу (пункт 3); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 4); у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу (пункт 5).

Європейський суд з прав людини в пункті 28 рішення від 15.10.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України" вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватися і на розгляд питання щодо самовідводу.

Окрім цього, наявність такої обставини, виходячи з аналізу пункту 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року за №2006/23, яким передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи не тільки в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, але і в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, - є підставою для самовідводу згідно пункту 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вважаю за своїм внутрішнім переконанням, що розгляд адміністративної справи № 0940/30/19 суддею Боршовським Т.І. одночасно з адміністративною справою № 809/436/17 не перешкоджає безсторонньому її розгляду і вирішенню з дотриманням конституційних принципів та засад адміністративного судочинства. Проте вважаю, що одночасний розгляд цих адміністративних справ одним суддею, як головуючим у справах, може викликати в стороннього спостерігача сумніви в безсторонності судді.

Отже, вказані обставини є такими, що створюють перешкоди у забезпеченні головуючим суддею в цій справі достатніх гарантій для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо своєї неупередженості.

Таким чином, враховуючи зміст заяви судді Боршовського Т.І. про самовідвід судді в цій справі, зазначені підстави для самовідводу є такими, що підпадають під правове регулювання пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом вимог частин першої та третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя повинен заявити самовідвід.

Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України).

З метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи чи будь-якого стороннього спостерігача, сумніви щодо неупередженості чи об`єктивності головуючого судді у справі, суд вважає за доцільне задовольнити заяву судді Боршовського Т.І. про самовідвід від розгляду адміністративної справи № 0940/30/19.

Керуючись статтями 36, 39-41, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву від 19.10.2022 про самовідвід судді Боршовського Т.І. від розгляду адміністративної справи № 0940/30/19.

Відвести суддю Боршовського Т.І. від розгляду адміністративної справи № 0940/30/19 за позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання протиправними дій Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо відпрацювання проекту наказу про позбавлення ОСОБА_1 військового звання "підполковник", визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 07 липня 2016 року № 142 КП.

Матеріали справи № 0940/30/19 передати до Відділу документального забезпечення - канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Боршовський Т.І.