Рішення № 106853581, 20.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Справа № 160/11831/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.08.2022 р. звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 27.06.2022 р. №046050012771 щодо відмови їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати їй періоди роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. на посаді сестри медичної до пільгового стажу за Списком №1 та призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 20.06.2022 р. на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в розмірі передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах по списку № 1. При цьому, до заяви позивачкою було надано пакет документів для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1. Рішенням Головного управління ПФУ в Полтавській області від 27.06.2022 р. №046050012771 позивачці відмовлено в призначенні пільгової пенсії за вислугою років по списку №1 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Крім того, відповідачем зазначено, що пільговий стаж роботи за Списком №1 буде можливо розрахувати після надходження акта перевірки довідки від 09.05.2022 р. №242, оскільки в довідці відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати, по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, простоях, страйках. Крім того, в наказі «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» від 12.04.1995 р. № 48 , посада сестри медичної-відсутня. Таким чином, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення від 27.06.2022 р. №046050012771 про відмову у призначенні пенсії за віком за Списком №1, відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вона своєчасно звернулася за призначенням пенсії на пільгових умовах та надала всі необхідні документи, що підтверджують пільговий стаж для її призначення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду 19.08.2022 р. від Головного управління ПФУ в Полтавській області надійшов відзив, в якому він заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що позивачка звернулась 20.06.2022 р., до територіального органу Пенсійного фонду України і заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Аналіз документів, наданих позивачем для призначення пенсії за віком на пільгових умовах вказує, що пільговий стаж роботи за Списком №1 буде можливо розрахувати після надходження акта перевірки довідки від 09.05.2022 р. №242, оскільки в довідці відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати, по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, простоях, страйках. Крім того, в наказі «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» від 12.04.1995 р. №48, посада сестри медичної відсутня. Загальний стаж становить 27 років 01 місяць 08 днів. Таким чином, прийнято рішення від 27.06.2022 р. №046050012771 відмовити ОСОБА_1 в призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України №1058, оскільки позивачка не досягла відповідного пенсійного віку та в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1. Повідомлено, що після надходження акта перевірки пільгової довідки, здійсненої органами відповідного Пенсійного фонду, рішення буде переглянуто щодо підрахунку необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

До суду 16.09.2022 р. від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив, в якому вони заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що за результатом розгляду наданих документів Головним управлінням ПФУ в Полтавській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 у 45 років, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи (загальний стаж позивачки становить 27 років 01 місяць 08 днів, стаж за Списком №1 відсутній) та у зв`язку із недосягненням необхідного пенсійного віку. Вимога позивача про зарахування періоду роботи в ПАТ Кривбасзалізрудком з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. до пільгового стажу є безпідставною та протиправною, адже однією з обов`язкових умов виникнення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, 2 є проведення атестації робочих місць з 21.08.1992. Враховуючи викладене та відповідно до приписів наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383, у зв`язку з відсутністю атестації робочих місць по підприємству посади, на якій працювала позивачка, період з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. не зараховується до пільгового стажу роботи по Списку №1.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2022 р. позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років по Списку № 1.

Результат розгляду вищевказаної заяви позивача оформлено рішенням Головного управління ПФУ в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії від 27.06.2022 р. №046050012771.

У вказаному рішенні зазначено, що позивачка звернулась 20.06.2022 р., до управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, надавши такі документи: трудову книжку; диплом; свідоцтво про шлюб; довідки; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 05.04.2022 р. № 1664, видану КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги»; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.05.2022 р. № 242, видану АТ «Криворізький залізорудний комбінат». Аналіз документів, наданих 20.06.2022 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах вказує, що пільговий стаж роботи за Списком № 1 буде можливо розрахувати після надходження акта перевірки довідки від 09.05.2022 р. №242, оскільки в довідці відсутня інформація про перебування у відпустках без збереження заробітної плати, по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, простоях, страйках. Крім того, в наказі «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» від 12.04.1995 р. № 48 , посада сестри медичної-відсутня. Загальний стаж становить 27 років 01 місяць 08 днів. Управлінням прийнято рішення відмовити позивачці в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла відповідного пенсійного віку та в зв`язку відсутністю необхідного пільгового стажу за списком № 1. Після надходження акту перевірки пільгової довідки, здійсненої органами відповідного Пенсійного фонду, рішення буде переглянуто щодо підрахунку необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Тобто, фактично підставою для відмови в призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є недостатній вік та не зарахування окремих періодів роботи позивачки до пільгового стажу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Водночас, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

З 01.01.2004 року цим законом є Закон №1058, який був прийнятий на зміну положенням Закону №1788.

Отже, оскільки і Закон №1058, і Закон № 1788 регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону №1058 як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону №1788 підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058.

За приписами пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788 (в редакції до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ, далі - Закону №213) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Приписи пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788 (в редакції зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VІІІ) обумовлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 45 років - по 31 березня 1970 року включно;

- 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

- 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

- 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

- 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

- 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

- 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

- 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

- 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

- 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

- 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Отже, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «а» статті 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148 від 03.10.2017 року (далі по тексту - Закон №2148), внесено зміни до тексту Закону №1058 зокрема вказаний закон доповнено статтею 114, згідно з частиною першою якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону №2148 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

- 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

- 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

- 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

- 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

- 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

- 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

- 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

- 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

- 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

- 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

- 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «а» статті 13 Закону №1788 у редакції Закону №213 та пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058 у редакції Закону № 2148.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII.

Частиною другою резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду обумовлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, частиною третьою вказаного рішення обумовлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам…».

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення), одночасно Конституційний Суд встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.11.2021 року за результатами перегляду зразкової справи №360/3611/20, дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.

Вирішуючи спір, суд доходить висновку, що у межах спірних правовідносин належить віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону, а саме положенням пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року.

Такий висновок суду відповідає правовим висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20. В даному судовому рішенні Суд вказав на наявність колізії між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Суд зазначав, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України). У цьому випадку, за висновками Суду, застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, з урахуванням свого правового висновку, викладеного в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), зауважила, що застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

За вказаних обставин, такі обов`язкові умови для призначення пенсії на пільгових умовах як досягнення певного віку та наявність стажу роботи, мають застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018 (746/15), виходячи з принципу правової визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України. Таке застосування судом вищевказаних норм права створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Враховуючи частину першу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та № 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивачки є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.

Позивачка на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, досягла 45-річного віку.

Відтак, суд доходить висновку, що відмова Головного управління ПФУ в Полтавській області в призначенні пенсії ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, з посиланням на недосягненням нею пенсійного віку, визначеного пп.1 п.2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною.

Щодо підстав не зарахування періоду роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Судом встановлено, що відповідно до наданої трудової книжки ОСОБА_1 від 01.08.1995 р. серії НОМЕР_1 позивачка працювала у спірні періоди:

- з 24.12.1997 р. по 13.02.1998 р. - медсестрою на ділянку №50 шахти «Жовтнева» з повним робочим днем ??на підземних роботах тимчасово на два місяці на підставі наказу №1-к від 09.01.1998 р.;

- з 13.02.1998 р. по 30.06.2002 р. переведена на тому ж підприємстві на постійну роботу на підставі наказу №6-к від 13.02.1998 р.;

- з 30.06.2002 р. по 01.07.2002 р. - звільнена у зв`язку із переведенням до ново зібраного відокремленого структурного підрозділу лікувально-оздоровчого комплексу ВАТ «КЗРК» п.5 ст. 36 КЗпП України» на підставі наказу №155 від 20.06.2002 р.;

- з 01.07.2002 р. по 07.09.2009 р. - прийнята з переведення медичною сестрою підземного медпункту з повним робочим днем ??у підземних умовах уч. №1 шахти «Жовтнева» цехової медичної служби» на підставі наказу №1-к від 01.07.2002 р.;

- з 07.09.2009 р. по 19.07.2010 р. переведена сестрою медичною підземного медпункту, з повним робочим днем ??на підземних роботах, дільниці медичної служби шахти «Родіна» медичної служби лікувально-оздоровчого комплексу» на підставі наказу №1328-к від 07.09.2009 р.;

- з 19.07.2010 р. - переведена сестрою медичною (поверхневого медпункту), дільниці медичної служби №3 шахти «Гвардійська» медичної служби лікувально-оздоровчого комплексу» на підставі наказу №1338-к від 19.07.2010 р.

Таким чином, у період з 24.12.1997 р. по 19.07.2010 р., позивачка працювала на посаді сестри медичної підземного медпункту, з повним робочим днем на підземних роботах.

Крім того, зазначена посада передбачена Списком №1 розділ І пункт «е» позиція 1010100е Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 та Списком № 1 розділ І, підрозділ 1, пункт «е» позиція 1.1е Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, всі працівники, зайняті повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я, працівники підземного телефонного зв`язку тощо).

На підтвердження зазначеного пільгового стажу ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» було видано довідку від 09.05.2022 р. №242, відповідно до якої підтверджено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ПАТ «Кривбасзалізрудком»:

- на шахті «Октябрська» за період роботи за професією, посадою: з 24.12.1997 р. по 30.06.2002 р. - сестра медична, виконувала /характер виконуваних робіт/ - зайнята повний робочий день під землею обслуговуванням робітників і службовців зазначених в пунктах «а», «б» , «в», «г» , «д» Списку №1 розділу І підрозділу 1 / медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я/, що передбачено: Списком 1, розділ І, пункт «е», позиція 1010100е Постанова КМУ від 11.03.1994 р. №162, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищеним престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 р. № 345-VI;

- на підземному пункті охорони здоров`я шахти «Гвардійська» медичної служби лікувально - оздоровчою комплексу Управління соціальних підрозділів за період роботи за професією, посадою: з 01.07.2002 р. по 15.01.2003 р. - сестра медична, виконувала /характер виконуваних робіт/ - зайнятий повний робочий день під землею обслуговуванням робітників і службовців зазначених в пунктах «а», «б» , «в», «г» , «д» Списку №1 розділу І підрозділу 1 / медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я/, що передбачено: Списком 1, розділ 1, пункт «е», позиція 1010100е Постанова КМУ від 11.03.1994 р. №162, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищеним престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 р. № 345-VI; за період роботи за професією, посадою: з 16.01.2003 р. по 18.07.2010 р. - сестра медична, виконувала /характер виконуваних робіт/ - зайнятий повний робочий день під землею обслуговуванням робітників і службовців зазначених в пунктах «а», «б» , «в», «г» , «д» Списку №1 розділу І підрозділу 1 / медперсонал підземних пунктів охорони здоров`я/, що передбачено: Списком 1, розділ І, підрозділ 1, пункт «е», позиція 1.1е Постанова КМУ від 16.01.2003 р. № 36, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.8 Закону України «Про підвищеним престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 р. № 345-VI.

Підставою для видачі довідки були зазначені накази про атестацію робочих місць №48 від 12.04.1995 року, лист Головного державного експерта з умов праці №14/1-116 від 21.05.2000 р. «Про продовження дії наказу №48 від 12.04.1995», наказ №332 від 08.12.2000 р., наказ №403 від 07.10.2003 р. «Про внесення доповнення в наказ №48 від 12.04.1995 р., наказ №613 від 09.12.2005 р., за якими посада сестри медичної атестована за Списком №1 та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до п. 3,4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, при цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Відтак, Головне управління ПФУ в Полтавській області протиправно не зарахувало до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. (12 років 6 місяців 25 днів).

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зобов`язати саме Головне управління ПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. на посаді сестри медичної до пільгового стажу за Списком №1.

У зв`язку із наведеним, відсутні підстави для задоволення позову до відповідача -Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.

Щодо посилання відповідача-2 про відсутність в наказі №48 від 12.04.1995 р. посади сестри медичної, суд зазначає таке.

У відповідності до приписів п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.2 Порядку №442 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 10.07.2018 по справі №227/545/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

Окрім цього, відповідно до наказу №403 від 07.10.2003 р. «Про внесення доповнень до наказу №48 від 12.04.1995 року» наказ про атестацію робочих місць за умовами праці було доповнено пунктом 81, відповідно до якого посади медсестра - фельдшер (підземного медпункту) були атестовані за Списком №1.

Таким чином, посилання відповідача-2 на відсутність посади сестри медичної в наказі №48 від 12.04.1995 р. суд не бере до уваги, у зв`язку із його необґрунтованістю.

Стосовно посилання відповідача-2 про відсутність даних щодо перебування позивачки у відпустках без збереження заробітної плати, по догляду за дитиною до досягнення нею 3- річного віку, простоях, страйках, суд зазначає таке.

Частиною 3 ст. 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також, згідно п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1), у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

На підставі пункту 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно до п. 4.3. Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Однак, відповідач-2 не здійснив заходів щодо витребування від підприємства ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» необхідних для прийняття рішення про призначення пенсії документів, а також не повідомив позивача про необхідність надання таких документів, чим порушив права позивачки на підтвердження пільгового стажу для призначення пенсій.

Окрім цього, відповідно до ст. 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, на підставі медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачка досягла 45-річного віку та має загальний страховий стаж 27 років, 01 місяців 08 днів.

Як передбачено ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 05.11.1991 р. на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, суд встановлено, що відповідачем неправомірно не зараховано періоди роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. на посаді сестри медичної до пільгового стажу за Списком №1, що у сукупності складає 12 років 6 місяців 25 днів.

Таким чином, позивачка набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Щодо належного відповідача, суд зазначає таке.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).

За приписами частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:

- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;

- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;

- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:

- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;

- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зобов`язати саме Головне управління ПФУ в Полтавській області, яке приймало рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

У зв`язку із наведеним, відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити пенсію.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Так, позивач просить призначити їй пенсію, з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 20.06.2022 р.

Оскільки позивач досягла пенсійного віку, необхідного для призначення пенсії за віком (45 років), 11.02.2022 р., а із заявою про призначення пенсії звернулася 20.06.2022 р., тобто не в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, тому пенсія має бути призначена саме з дати звернення з відповідною заявою 20.06.2022 р.

Крім того, позивачка просить призначити їй пенсію в розмірі передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2020 р. у справі №640/4469/17.

При цьому, суд встановлено, що позивачка досягла 45-річного віку, має загальний страховий стаж 27 років, 01 місяців 08 днів, проте відповідачем неправомірно не зараховано періоди роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. на посаді сестри медичної до пільгового стажу за Списком №1, що у сукупності складає 12 років 6 місяців 25 днів, що є достатнім для застосування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

У зв`язку із вищевикладеним, враховуючи, що позивачка має достатній пільговий стаж, тобто вона набула необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, які виразились у не призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в розмірі передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 , тобто, 20.06.2022 р.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління ПФУ в Полтавській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, 66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.06.2022 р. №046050012771 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за віком за Списком №1 із неврахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. на посаді сестри медичної.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, період роботи з 24.12.1997 р. по 18.07.2010 р. на посаді сестри медичної.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 20.06.2022 р. на підставі пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» в розмірі передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул.Соборності, 66, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко