Рішення № 106853412, 20.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Справа № 160/13556/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 02.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії від 03.06.2022 №046050012914, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії за віком за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі заяви про призначення пенсії №3569 від 24.05.2022;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій у зарахуванні у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР та з 24.05.2022 року призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 на підставі заяви про призначення пенсії №3569 від 24.05.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 24.05.2022 року. Проте, рішення відповідача-2 від 03.06.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком за Списком №2. В рішенні вказано, що стаж заявника становить 32 роки 08 місяців 17 днів, в тому числі за Списком №2 25 років 03 місяців 00 днів. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність пенсійного віку - 55 років. Позивач звернулась 12.07.2022 року із заявою щодо призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020 від 23.01.2020, а також просила зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 06.11.2002 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 31.10.2006, з 01.11.2006 по 19.06.2013, з 01.04.2020 по 31.03.2022, а також зарахувати у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 06.11.2002 по 31.10.2006, з 01.11.2006 по 31.03.2020, з 01.04.2020 по 31.03.2022. Відповідачем на заяву від 12.07.2022 року надано відповідь, що оскільки на момент звернення за пенсією не досягнуто віку необхідного для призначення пенсії за Списком №2 в призначенні пенсії було відмовлено, про що повідомлено листом від 08.06.2022р. Позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2022 №046050012914, яким відмовлено у призначенні пенсії за Списком №2 згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 на підставі заяви від 24.05.2022 року.

Ухвалою суду від 07.09.2022 року відкрито провадження у справі та зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

22.09.2022 року за допомогою системи «Електронний Суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому вказано, що позовні вимоги відповідачем не визнаються в повному обсязі. Щодо наявності права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, то документально встановлено, що позивач 24.05.2022 року звернулась із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ч.1 ст.114 Закону України №1058 та на момент звернення їй виповнилось 51 рік. В оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж становить 32 роки 08 місяців 17 днів, пільговий стаж за списком №2 25 років 03 місяці 00 днів, вік заявника 51 рік, відповідно, повідомлено про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах станом на дату звернення у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років. Відповідач зазначає, що норми Закону №1058 є пріоритетними та визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017. Відмовляючи у призначенні пенсії відповідач керувався Законом №1058, в редакції Закону №2148, який є чинним і регулює спірні правовідносини. Щодо зарахування стажу з 01.01.2004 по 31.03.2022 у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то ключовим правовим питанням щодо якого фактично виник спір, є наявність права на призначенні пенсії, відповідно, питання щодо розрахунку стажу є похідним питанням і повинно розглядатись після вирішення питання про наявність підстав для призначення пенсії за результатом розгляду документів. Тому, позовна вимога щодо зарахування у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 01.01.2004 по 31.03.2022 заявлені передчасно. Окрім того, рішення про відмову у зарахування у подвійному розмірі періоду роботи відповідачем не приймалось.

26.09.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов.

26.06.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що управління заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Заяву позивача було розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області. Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з огляду на відсутність пенсійного віку, тобто 55 років.

28.09.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Відділу обслуговування громадян №16 (сервісний центр) із заявою №3569 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список №2.

Рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 03.06.2022 року №046050012914, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В рішенні від 03.06.2022 року №46050012914 вказано зокрема наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті. Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж заявника становить 32 роки 08 місяців 17 днів в тому числі за Списком №2 25 років 03 місяці 00 днів. До пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.

ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 п.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено з огляду на відсутність пенсійного віку, тобто 55 років.

12.07.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020р. (з метою досудового врегулювання спору), в якій просила зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 періоди роботи: з 06.11.2002 по 15.01.2003 на посаді молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих відділення легеневого туберкульозу №2, з 16.01.2003 по 31.10.2006 на посаді молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих відділення легеневого туберкульозу №2, з 01.11.2006 по 19.06.2013 на посаді сестри господині легеневого туберкульозу №2, з 01.04.2020 по 31.03.2022 на посаді молодшої медичної сестри санітарка-палатна туберкульозного відділення №6 в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР; зарахувати у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 06.11.2002 по 31.10.2006 на посаді молодшої сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих відділення легеневого туберкульозу №2, з 01.11.2006 по 31.03.2002 сестрою господинею відділення легеневого туберкульозу №2, з 01.04.2002 по 31.03.2022 молодшою медичною сестрою (санітарка-палатна туберкульозного відділення №6 в КП «Криворізька центральна прийомна лікарня» Нікопольської сільської ради» та з 24.05.2022 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020р.

Листом від 10.08.2022 року №23973-17266/Ш-01/8-0400/22 Відділом застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача від 12.07.2022 року та повідомлено наступне.

24.05.2022 року ОСОБА_1 надавала заяву та документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наданими документами, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 8 місяців 17 днів, стаж роботи за Списком №2 25 років 3 місяці.

До заяви про призначенні пенсії була надана довідка від 15.04.2022 №119, уточнююча пільговий характер роботи за Списком №2 за період роботи 06.11.2002 по 31.03.2022, яка видана КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер».

В довідці зазначено, що наказом по комунальному закладу «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» ДОР» від 19.06.2013 №120д, сестрам-господиням не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення. Оскільки, ОСОБА_1 з 20.06.2013 по 31.03.2020 працювала на посаді сестри-господині відділення легеневого туберкульозу №2, для зарахування до пільгового стажу зазначеного періоду роботи відсутні підстави.

Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Робота у протитуберкульозному диспансері до 01.01.2004 зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи в такому закладів після 01.01.2004 у подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Тому, період роботи ОСОБА_1 06.11.2002 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу в пільговому обчисленні, а період з 01.01.2004 в одинарному. Для визначенні права на пільгову пенсію період роботи з 01.01.2004 по 19.06.2013 та з 01.04.2020 по 31.03.2022 зараховано в пільговому обчисленні.

Оскільки на момент звернення за пенсією ОСОБА_1 не досягла віку необхідного для призначення пенсії за Списком №2, в призначенні пенсії було відмовлено, про що повідомлено листом від 08.06.2022 №0400-010219-8/57516.

Не погоджуючись рішенням відповідачів щодо відмови в призначенні пенсії та відмовою в зарахуванні періодів роботи в подвійному розмірі, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо незарахування у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» визначено, що протитуберкульозні заклади - спеціалізовані заклади охорони здоров`я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари, санаторії тощо).

Відповідно до роз`яснень МОЗ України № 05.03-18-54/973 від 27 січня 2010 року вбачається що «інфекційний заклад (відділення)» - це заклад (відділення), де надають медичну допомогу - хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить дії потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб.

Згідно Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» туберкульозце інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу, протікає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, вражає переважно найбідніші, соціально дезадаптовані групи населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, особи без постійного місця проживання, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих. Негативні соціально-економічні наслідки, що спричиняються туберкульозом, дали підстави віднести цю хворобу до групи соціально небезпечних.

Відповідно до переліку особливо небезпечних, інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я № 133 від 19 липня 1995 року, туберкульоз є особливо небезпечною інфекційною хворобою.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.06.1990р., виданої на ім`я ОСОБА_2 , вона працювала зокрема:

КЗ «Міський протитуберкульозний диспансер №2»:

-06.11.2002 прийнята на роботу молодшою медичною сестрою палатною по обслуговуванню туберкульозних хворих відділення легеневого туберкульозу №2 (наказ 92від 06.11.2002р.);

Заклад перейменовано в Обласний КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» 21.05.2004р. рішення Дніпропетровської облради №386-17.

-01.11.2006 - переведено на посаду сестри-господині того ж відділення (наказ №80 від 01.11.2006р.);

-04.10.2010 проведено атестація робочих місць згідно якої підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 (наказ 220 від 04.06.2010р.);

-21.06.2011 проведена позачергова атестація робочих місць згідно якої підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 (наказ 231 від 21.06.2011р.);

Обласний КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» перейменовано в КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» ДОР» (рішення Дніпропетровської облради від 03.02.2012р. №249-11).

Згідно рішення Дніпропетровської обласної ради №342-13 від 22.06.2018 року реорганізовано шляхом перетворення в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР» (наказ від 08.01.2019 року №1).

-Переведено на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення легеневого туберкульозу для дорослих №2 (наказ №87/1-к від 31.03.2020р.);

-01.05.2021 назву відділення змінено на «туберкульозне відділення» (наказ №155 від 30.04.2021р.)

-01.09.2021 назву відділення змінено на «туберкульозне відділення №6» (наказ 228 від 25.08.2021р.)

-01.09.2021 назву посади змінено на «молодша медична сестра (санітарка палатна)» (наказ 228 від 25.08.2021р.)

Отже, КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР», в контексті ст. 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», здійснює діагностику туберкульозу та надає лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз, тобто є протитуберкульозним закладом.

Саме з метою підтвердження спеціального стажу роботи у протитуберкульозному закладі, відповідно достатті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», комунальним підприємством «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР», позивачу виданодовідку від 11.01.2022 року №06, згідно якої ОСОБА_1 працювала повний робочий день у КЗ «Міський протитуберкульозний диспансер №2», обласному комунальному закладі «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2», комунальному закладі «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР» та працює в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР: за період з 06.11.2002 по 31.10.2006 на посаді молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих відділення легеневого туберкульозу №2; за період з 01.11.2006 по 31.03.2020 сестрою-господинею відділення легеневого туберкульозу №2; з 01.04.2020 по теперішній час молодшою медичною сестрою (санітарка-палатна) туберкульозного відділення №6.

В довідці №06 від 11.01.2022 року зазначено, що робота в інфекційному закладі зараховується до стажу в подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно дост.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно з ч. 4ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Посилання відповідача на те, що пільговий стаж позивача за період після 01 січня 2004 року не підлягає врахуванню в подвійному розмірі з підстав набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", згідно ст. 24 якого страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом є безпідставними, з огляду на наступне.

За змістом п. 2 розділу XVприкінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IVпенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цьогоЗаконув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з п. 3ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Разом з тим, в Законі України «Про пенсійне забезпечення»не передбачено обмежень щодо застосуванняст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2.

Також, у відповідності до роз`яснень Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України («Огляд запитань і відповідей щодо застосування пенсійного законодавства» від 03.10.2005 року), законом не передбачено обмежень щодо застосування ст.60 Закону Україні «Про пенсійне забезпечення» під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за Списками № 1 і 2.

При цьому,Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченогоЗаконом України «Про пенсійне забезпечення».

Вимогами п. 4ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Крім того, редакціястатті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»є чинною на теперішній час.Стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»не скасовуєст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та не зупиняє її дію.

Водночас, нормами ст.16Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що положенняЗакону України "Про пенсійне забезпечення"застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно дост.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови їй у зарахуванні спірних періодів роботи в подвійному розмірі.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій у зарахуванні у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР.

Як встановлено судом, саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було листом від 10.08.2022 року №23973-17266/Ш-01/8-0400/22 відмовлено у зарахуванні у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР. ГУ ПФУ в Донецькій області таку відмову не приймав.

Відтак, відмова ГУ ПФУ в Дніпропетровській області викладена в листі від 10.08.2022 року №23973-17266/Ш-01/8-0400/22 є протиправною та підлягає скасуванню.

Тому належним способом захисту порушених прав позивача, є саме зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР.

Таким чином, вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Щодо оскаржуваного рішення, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який був прийнятий на зміну положення Закону України Про пенсійне забезпечення.

Отже, оскільки і Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, і Закон України Про пенсійне забезпечення регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пункт б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.

Згідно з п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів в - е та ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування був доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.

Таким чином, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.

Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам….

Відтак, з 23.01.2020р. в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.

Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктом б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.

Враховуючи частину першу статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу якості закону. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме: така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.

Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 24.05.2022р., позивачці виповнилось 51 рік, що підтверджується копією паспорта позивача та копією поданої заяви.

При цьому, згідно копії рішення про відмову в призначенні пенсії від 03.06.2022 року №046050012914 вбачається, що станом на 24.05.2022р. (звернення за призначенням пенсії) пільговий стаж заявника складає 25 років 03 місяців 00 днів, загальний страховий стаж складає 32 роки 08 місяців 17 днів.

Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач досягла необхідного віку (50 років) та у неї наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії (32 роки, тобто більше 20 років, та 25 років (пільговий) більше ніж необхідних 10 років).

За викладеного, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. б ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № l-p/2020 від 23.01.2020 року.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2021р. у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20), що набрала законної сили 03.11.2021р.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20).

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відтак позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2022 року №046050012914, яким відмовлено в призначенні пільгової пенсії за Списком №2 ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 24.05.2022 року призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , пенсію за віком за Списком №2 відповідно до п.б ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 на підставі заяви про призначення пенсії №3569 від 24.05.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 45 Закону № 1058пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що позивачка має страховий стаж роботи 32 роки 08 місяців 17 днів, пільговий стаж складає 25 років 03 місяців 00 днів, тобто достатній для призначення пенсії. За пенсією звернулась 24.05.2022р.

Єдиною підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії був недостатній вік, однак цю підставу визнано судом необґрунтованою.

Отже, встановлені у цій справі обставини є достатніми для повного та ефективного захисту прав позивачки шляхом саме зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня її звернення із відповідною заявою.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У зв`язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.

Таким чином, суд зобов`язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в загальному розмірі 992,40 грн.

Таким чином, судовий збір у сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у рівних частинах.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3) від 03.06.2022 року №046050012914.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) у зарахуванні у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2004 по 31.03.2022, викладену в листі від 10.08.2022 року №23973-17266/Ш-01/8-0400/22

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати у подвійному розмірі періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2004 по 31.03.2022 на посадах молодшої медичної сестри палатної по обслуговуванню туберкульозних хворих, сестри господині відділення легеневого туберкульозу, молодшої медичної сестри (санітарка-палатна) туберкульозного відділення в КП "Криворізький протитуберкульозний диспансер" ДОР.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, м.Слов`янськ, площа Соборна, буд.3) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком за Списком №2 з 24.05.2022 року, відповідно до пункту «б» частини 1статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, ПЛОЩА СОБОРНА, будинок 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко