Ухвала суду № 106853344, 17.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2022 року Справа № 160/14294/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (фактичне місце перебування: Державна установа «Дніпровська виправна колонія (89), 49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1 А) до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (89)» (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1 А, код ЄДРПОУ 08562909) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпропетровської виправної колонії (89)», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи «Дніпровська виправна колон (№89) щодо відрахування з пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошових коштів на його утримання в установі виконання покарань;

- зобов`язати Державну установу «Дніпровська виправна колонія (№89) утриматись від вчинення дій, а саме припинити відрахування грошових коштів з пенсії ОСОБА_1 29.03.1956 року, засудженого до довічного позбавлення волі, на його утримання в установі виконання покарань.

Позовна заява обґрунтована протиправними діями відповідача щодо позивача, які полягають у відрахування з пенсії ОСОБА_1 грошових коштів на його утримання в установі виконання покарань.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/14294/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути недоліки позивної заяви, шляхом надання до суду: належним чином завірені докази прийняття рішення щодо утримання Державною установою «Дніпропетровської виправної колонії (89)» з червня 2022 року витрат на комунально-побутові послуги та відрахування Державною установою «Дніпропетровської виправної колонії (89)» грошових коштів з пенсії на утримання в установі виконання покарань або заяву про витребування доказів з зазначенням існування обставин, що позбавляють позивача можливості надати докази самостійно про відрахування грошових коштів з пенсії на утримання позивача в установі виконання покарань; доказів відсутні коштів достатніх для сплати судового збору або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 992,40 грн.:

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року заяву представника позивача про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 , залишено без задоволення.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Цією ж ухвалою, зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 992,40 грн. або документи, відмінні від тих, які вже надані до суду і, які підтверджують інші підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (в тому числі довідку про доходи ОСОБА_1 за попередній календарний рік) або доказів відсутні коштів достатніх для сплати судового збору.

13 жовтня 2022 року, засобами електронного зв`язку, представник позивача, який дії на підставі доручення № 0404-0002545 від 11.08.2022 року, надіслав на адресу суду заяву щодо усунення недоліків позовної заяви разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_1 засуджений 26.07.1999 року Луганським обласним судом за ст. ст. 142 ч. 1, 177 ч. 1, 93 и «Ж», «З», «І», 42 ч. 1 КК України (1960 р. ) до виключної міри покарання (розстрілу). Згідно ухвали Луганського обласного суду від 13.07.2000 року на підставі ст. ст. 404, 405 КПК України та Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу» вирок від 26.07.1999 року змінено виключну міру покарання замінити на довічне позбавлення волі. Відбуває покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (89)». Вказує, що позивач згідно довідки до довідки МСЕК серія 12 ААА № 717462 визнаний інвалідом ІІІ групи безстроково. Відповідно до довідки про доходи від 11.10.2022 № 115 за період серпень 2021 року по серпень 2022 року позивач отримував мінімальну пенсію, яка за 12 місяців склала 25 652,00 грн., коштів вкрай не вистачає, оскільки постійно потребує лікування. У зв`язку з тим, що за подання адміністративного позову за дві позовні вимоги позивач повинен сплатити 1984,80 грн., що значно перевищує 5 % від його річного доходу, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. До клопотання представником позивача додано копію довідки про доходи № 115 від 11.10.2022 року за період з 01.08.2021 року по 31.08.2022 року.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ч. 1 ст. 8 Закон України «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 з 31.07.2017 року є інвалідом ІІІ групи безстроково (довідка до акту огляду медико-соціального експертною комісією серія 12 ААА № 717462), засуджений до довічного позбавлення волі, відбуває покарання в державній установі «Дніпровська виправна колонія (89)» на дільниці максимального рівня безоплатності (довідка № 05-08-22/Я-08 від 30.08.2022 року), отримує соціальну допомогу по інвалідності, яка становить 25 652,00 (довідка про доходи № 115 від 11.10.2022), яка є єдиним джерелом доходу, що вказує на скрутне матеріальне становище позивача.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" визначено, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

На підставі вищевикладеного, враховуючи доводи представника позивача та надані на підтвердження докази у сукупності, майновий стан позивача, обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника позивача про відстрочення від сплати судового збору.

Також, представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів у справі, в якому просить витребувати від Державної установи «Дніпровська виправна колонія (89)» рішення відносно утримання з ОСОБА_1 грошових коштів на житлові-комунальні послуги які надаються ДУ «Дніпровська виправна колонія (89)» Якову В.П. Представник зазначив, що листом від 30.08.2022 року за вих. № 89/4-3884 ДУ «Дніпровська виправна колонія (89)» надаючи відповідь на адвокатський запит від 24.08.2022 року проігнорувала та не надала відповідне рішення прийняте відносно утримання з позивача грошових коштів на житлові-комунальні послуги, які надаються відповідачем.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про витребування доказів, суд зважає на таке.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та витребувати, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, від Державної установи «Дніпровська виправна колонія (89)» рішення відносно утримання з ОСОБА_1 грошових коштів на житлові-комунальні послуги які надаються ДУ «Дніпровська виправна колонія (89)» ОСОБА_1 .

Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись ст. ст. 80, 133, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення по адміністративній справі № 160/14294/22.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/14294/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (89)» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Призначити справу до розгляду з 17 листопада 2022 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати від Державної установи «Дніпровська виправна колонія (89)» рішення відносно утримання з ОСОБА_1 грошових коштів на житлові-комунальні послуги які надаються ДУ «Дніпровська виправна колонія (89)» ОСОБА_1 , зазначивши період.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення та письмові пояснення повинні відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, а відповідачу також направити копію позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко