Ухвала суду № 106845476, 18.10.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14638/22

Номер провадження:1-кп/521/1557/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року м.Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Одеси клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

Прокурор під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та на обставини, які на його думку свідчать про їх наявність, зазначивши, що під час досудового розслудвання стосовно обвинуваченої обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 29.10.2022 року. Питання про визначення розміру застави вирішити на розсуд суду

Захисник та обвинувачена заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на наявність постійного місця проживання у обвинуваченої, восьмох неповнолітніх дітей на її утриманні, сумніву щодо належної кваліфікації дій обвинуваченої саме за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки на час розгляду клопотання не надано відомостей щодо вчинення нею раніше корисного злочину та наявність незнятої або непогашеної судимості. Саме клопотання прокурора не відповідає вимогм КПК України, оскільки враховуючи обвинувачення у нетяжкому злочині не містить вимог щодо визначення розміру застави.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої та його захисника, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, під час якого вирішується питання можливості призначення судового розгляду, вже метою якого відповідно до статті 17 КПК України є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачуються у вчинені нетяжкого злочину, за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до трьох років, а тому обвинувачена, для якої настання вказаних наслідків є небажаним, може вдатися до спроб переховуватись від суду. Обвинувачена раніше судима за вчинення аналогічного злочину, стосовно неї направлено ще три обвинувальних акти до інших судів за обвинвачення у чиненні злочинів, передбачених ч.2,ч3 ст. 190 КК України, не працює, має родину, постійне місце проживання але наявність у обвинуваченої місця проживання, сім`ї не може виключити ризику її ухилення, тобто існує реальна загроза, що остання може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, може продовжити вчиняти нові корисливі злочини або перешкоджати кримінальному провадженнюіншим шляхом.

З урахуванням наявності існування наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виникла необхідність у вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченої.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім якдо раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Виходячи з характеру та обставин інкримінованого злочину, беручи до уваги особу обвинуваченої, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні інших злочинів, можна дійти висновку про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченою своїх обов`язків та відсутні підстави для обрання стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного зходу. Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

На стадіі досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був дієвим важелем для процесуального впливу на поведінку останньої. Відповідно до ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м.Одеси від 31.08.2022 року обвинуваченій було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.10.2022 року та визначено розмір застави у сумі 521010 грн., у разі внесення якої на обвинвачену покладаються обов`язки, передбачені вимогами ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці.

Як вже зазначено питання щодо застосування запобіжного заходу може бути віришено під час підготовчого судового засідання та при розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України, який регулює питання заходів забезпечення кримінального провадження та передбачає, що строк тримання під вартою може бути продовженим.

Враховуючи, що стосовно обвинуваченої під час доудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого ще не сплинув, підстав для його скасування чи зміни не встановлено, тому суд приходить до висновку щодо доцільності саме продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, а не обрання їй запобіжного заходу, як зазначає прокурор у своєму клопотанні. При цьому суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни розміру застави, яка була визначена при обранні запобіжного заходу, оскільки більш менший розмір застави не здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Оцінивши в сукупності всі наведені обставини, суд приходить до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора та необхідності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 без зміни раніше визначеного розміру застави, що буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинуваченої та тяжкості висунутого їй обвинувачення і зможе забезпечити належну процесуальну поведунку обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 315, 176,177, 183, 193,194, 196 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) діб до 16 грудня 2022 року включно без зміни розміру застави.

Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали судом, тобто з 18.10.2022 року.

Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її винесення.

Повний текст ухвали оголошено 19.10.2022 року о 12.45.

Суддя ОСОБА_1