Вирок № 106844107, 17.10.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3186/22

провадження 1-кп/216/681/22

ВИРОК

іменем України

17 жовтня 2022 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022041630000056 від 25.04.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербуватівка Юріївськогорайону Дніпропетровськоїобласті,громадянина України,з вищоюосвітою,не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , начальника зв`язку командира взводу зв`язку кадру управління, який перебуває у військовому званні «старший лейтенант», раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410, ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом ПрезидентаУкраїни №133/2022«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»продовжено строкдії воєнногостану вУкраїні з05год.30хв.26березня 2022року,строком на30діб.Даний Указ затверджено Законом України № 2119-IX від 15 березня 2022 року.

Указом Президента України №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

28 січня 2021 року ОСОБА_4 на добровільній основі уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на один рік, а в разі настання особливого періоду і понад встановлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини дев`ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

26 червня 2021 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №2 старшого лейтенанта ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду начальника зв`язку командира взводу зв`язку кадру управління.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XIIвід 25 березня 1992 року, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24 березня 1999 року, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24 березня 1999 року, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем знав та розумів, що на території України діє воєнний стан.

Згідно зі ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Сил України», затвердженого Законом України №1075-XIV від 21 вересня 1999 року, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Згідно, ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Сил України», затвердженого Законом України №1075-XIV від 21 вересня 1999 року, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбаченихчастиною другоюцієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальномупорядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Сил України», затвердженого Законом України №1075-XIV від 21 вересня 1999 року, особи, винні у порушенні вимог цього Закону, притягаються до відповідальності згідно із законом.

Окрім того,згідно п.п.3.1.1,3.1.9Положення провійськове (корабельне)господарство ЗбройнихСил України,затвердженого наказомМіністерства оборониУкраїни №300від 16липня 1997року усі посадовіособи військовоїчастини (з`єднання),які відаютьвійськовим (корабельним)господарством,повинні знативимоги чинногозаконодавства України,наказів,положень,настанов,інструкцій таінших керівнихдокументів щодоорганізації таведення військового(корабельного)господарства танеухильно керуватисьними усвоїй діяльності, організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію

Поряд з цим, під час здійснення досудового розслідування встановлено, що в службі зв`язку військовій частині НОМЕР_2 перебувають на обліку портативні радіостанції, у тому числі й два комплекти портативних радіостанцій Motorola DP 4800, які мають номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , та згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів підпадають під категорію військове майно.

Згідно зі ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати негідних вчинків.

Однак, діючи в порушення наведених вимог законів, старший лейтенант ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) за наступних обставин.

Так, з метою виконання завдань за призначенням, старший лейтенант ОСОБА_4 10 квітня 2022 року отримав для використання військовою частиною НОМЕР_1 у довольчому органі військовій частині НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокується за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану), - майно служби зв`язку, а саме: п`ять комплектів портативних радіостанцій Motorola DP 4800, які мають номери НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , 871TVRL764 та 871TVHW508, кабель військовий марки «П-274М» 500 м., засіб телефонного зв`язку марки «ТА-57» п`ять штук.

Факт отримання старшим лейтенантом ОСОБА_4 майна служби зв`язку з військової частини НОМЕР_2 підтверджується накладною про видачу №60 від 10.04.2022.

Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_4 10.04.2022 отримав з військової частини НОМЕР_2 через її представника старшого сержанта ОСОБА_6 майно служби зв`язку, яке відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Сил України», затвердженого Законом України №1075-XIV від 21 вересня 1999року, відноситься до категорії військове майно.

У подальшому, ігноруючи вимоги нормативно-правових актів щодо порядку використання військового майна, старший лейтенант ОСОБА_4 з метою власного незаконного збагачення за рахунок держави в особі військової частини НОМЕР_2 , розуміючи, що отримане ним у вказаній військовій частині майно підпадає під категорію військового майна, вирішив привласнити ввірене йому для службового користування військове майно, а саме два комплекти портативних радіостанцій Motorola DP 4800, які мають номери НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Реалізуючи свійзлочинний умисел,10квітня 2022року,більш точнийчас вході досудовогорозслідування невстановлено,перебуваючи натериторії вказаноївище військовоїчастини, старшийлейтенант ОСОБА_4 діючиумисно,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвого діяння,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення за рахунок держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 , в порушення вищевказаних вимог законодавства, привласнив ввірене йому для службового користування військове майно, а саме два комплекти портативних радіостанцій Motorola DP 4800, які мають номери НОМЕР_3 та 871TVRW416.

18 квітня 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на привласнення військового майна, старший лейтенант ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ломбарду, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Поштовий, буд. 43, уклав з Повним товариством «Ломбард «Топ» «Імперіал» ОСОБА_7 і компанія (код 40672946) Договір про надання ломбардом фінансового кредиту, закладу №KR-4.39812/0.38155 від 18 квітня 2022 року, строком на 10 діб, а саме до 28 квітня 2022 року, відповідно до якого надав в заставу Повному товариству «Ломбард «Топ» «Імперіал» ОСОБА_7 і компанія (код НОМЕР_6 ) ввірене йому для службового користування військове майно, а саме два комплекти портативних радіостанцій Motorola DP 4800, які мають номери 871TVHR258 та НОМЕР_4 , та отримав від кредитодавця (заставодержателя) суму кредиту в розмірі 1 600 грн. 00 коп.

В подальшому старший лейтенант ОСОБА_4 до Повного товариства «Ломбард «Топ» «Імперіал» ОСОБА_7 і компанія (код НОМЕР_6 ) з питань повернення ввіреного йому для службового користування військового майна, а саме двох комплектів портативних радіостанцій Motorola DP 4800, які мають номери 871TVHR258 та НОМЕР_4 , не звертався.

Надалі, 03 травня 2022 року керуючим Повного товариства «Ломбард «Топ» «Імперіал» ОСОБА_7 і компанія (код НОМЕР_6 ) ОСОБА_8 добровільно видано працівникам правоохоронного органу вказані вище портативні радіостанції.

Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_4 спричинив держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 матеріальну шкоду, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-22/17658-ТВ в розмірі 57066 грн. 67 коп.

Крім того, він же, тобто старший лейтенант ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від несення обов`язків військової служби вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) за наступних обставин.

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 31 від 14 травня 2022 року, старшого лейтенанта ОСОБА_4 звільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку із хворобою строком на 5 діб, тобто з 16 по 20 травня 2022 року.

Однак, 21 травня 2022 року старший лейтенант ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця несення військової служби.

Реалізуючи свійзлочинний умисел,21 травня2022року старшийлейтенант ОСОБА_4 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану), командуванню про причини свого неприбуття не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за межами військової частини та місця дислокації свого підрозділу. При цьому, обов`язків військової служби не ніс, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами військової частини НОМЕР_1 приховував. Під час незаконного перебування за межами указаної військової частини старший лейтенант ОСОБА_4 до органів місцевої влади і військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це вчинити.

02 червня 2022 року близько 08 год. 15 хв., ОСОБА_4 був залучений в якості учасника слідчої дії до проведення обшуку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , після якого о 11 год. 06 хв. був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, чим фактично злочинна діяльність старшого лейтенанта ОСОБА_4 направлена на ухилення від несення обов`язків військової служби припинена представниками правоохоронних органів.

ОСОБА_4 обвинувачуєтьсяу тому,що він,будучи військовослужбовцемвійськової службиза контрактомвійськової частини НОМЕР_1 ,обіймаючи посаду начальника зв`язку командира взводу зв`язку кадру управління, який перебуває у військовому званні «старший лейтенант», діючи в умовах воєнного стану вчинив привласнення військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 410 КК України; нез`явився вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів за викладених обставин визнав свою вину повністю. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Пояснив, що радіостанції отримав для військової частини для налаштування зв`язку, дві з яких привласнив собі і здав в ломбард за 1600 грн. Стосовно неявки на службу пояснив, що хворів на той час, але не мав документів на підтвердження цього, лікувався амбулаторно, перебував за місцем свого проживання.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина також підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами:

- копією витягу із наказу № 151 від 27.05.2022 року за результатами службового розслідування за фактом втрати майна зв`язку у військовій частині НОМЕР_1 ;

- актом службового розслідування від 27.05.2022 року;

- характеризуючими матеріалами.

Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого солдата ОСОБА_4 в судовому провадженні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати як привласнення військовослужбовцем іншого військового майна, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, та нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч.5ст. 407 КК України.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Те, що згідност. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 - не встановлено.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини та тяжкість скоєного злочину, відповідно до вимогст. 12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, не одружений, у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, щиро кається у вчиненому.

З урахуванням щирого каяття обвинуваченого та його активного сприяння розкриттю злочинів, у т.ч. зобов`язання співпрацювати зі стороною обвинувачення та викривати протиправну діяльність інших осіб, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження та відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи те, що на даний час обвинувачений сумлінно виконує свої службові обов`язки, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без його ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст.53,69 КК Україниперейти до більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статтей (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза ці кримінальні правопорушення.

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду у розмірі 57066 грн. 67 коп., яку під час досудового розслідування відшкодовано в повному обсязі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відсутні.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2ст.124 КПК України, вважає, що витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369 - 371,373 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч. 4 ст. 410 КК Українита призначити йому покарання із застосуваннямст. 69 КК України:

- за ч. 4 ст.410КК України у вигляді дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 грн.;

- за ч. 5ст. 407 КК Україниу вигляді десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн.

На підставі ч.1 ст. 70 КК Україниза сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204000 грн. (двісті чотири тисячі гривень).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою скасувати.

Звільнити негайно ОСОБА_4 з-під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз:

- висновок експерта №СЕ-19/104-22/17658-ТВ від 08.07.2022 року, вартість проведення якої становить 4530,72 грн. (чотири тисячі п`ятсот тридцять гривень 72 коп.), код бюджетної класифікації: 24060300;

- висновок експерта №СЕ-19/104-22/21957-ПЧ від 05.08.2022 року, вартість проведення якої становить 2265,36 грн. (дві тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 36 коп.), код бюджетної класифікації: 24060300.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на речі, вилучені в ході обшуку житлового приміщення, яким користується ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: договір № 4.40341/0.38979 від 29 травня 2022; договір № 4.40374/0.39030 від 01 червня 2022; зошит з чорновими записами; документи, які ймовірно можуть мати службову інформацію.

Речові доказиу справі:

-радіостанції: Motorola DP4800e номер 871TVHR258, S/T PMUD2917CAGEAA; Motorola DP4800e номер 871TVHRW416, S/T PMUD2917CAGEAA; одна зарядна станція Motorola DP4800e чорного кольору, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань передати до військової частини НОМЕР_2 ;

-договір № 4.40341/0.38979 від 29 травня 2022; договір № 4.40374/0.39030 від 01 червня 2022; зошит з чорновими записами; документи, які ймовірно можуть мати службову інформацію повернути обвинуваченому ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_9