Рішення № 106843827, 20.10.2022, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/1991/22

Провадження № 2/209/928/22

РІШЕННЯ

іменем України

"20" жовтня 2022 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", треті особи: приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису № 226794 від 23.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жежель С.С. звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис від 23 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 226794 таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (ЄДРПОУ 43453613) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (ЄДРПОУ 43453613) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті послуг на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 09 вересня 2022 року на адресу проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшли від приватного виконавця Куземченко А.С. три постанови по виконавчому провадженню №69712372. Серед надісланих постанов була одна про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. Після надходження, Позивач з надісланими постановами звернувся за юридичною допомогою до адвоката. З сайту автоматизованої системи виконавчого провадження Позивач та адвокат змогли ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 69712372. Серед матеріалів справи виконавчого провадження № 69712372 сторони змогли ознайомитися, окрім 3-х постанов які були отримані по пошті, ще з копіями наступними документами: заява про відкриття виконавчого провадження вих. 554 від 02.02.2022 року, договір про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток 2015690297 від 20 червня 2017 року, виконавчий напис № 226794 від 23.06.2021 року та довіреність. Після ознайомлення з виконавчим написом №226794, приходимо до висновку, що нотаріус не мав законних підстав для вчинення виконавчого напису у зв`язку з тим, що стосовно заборгованості яка стягується в межах ВП № 69712372 сплив строк позовної давності, заборгованість в розмірі 11 466, 22 грн. не є безспірною, Відповідачем не доведено факту отримання права вимоги боргу, Відповідачем не надано документів, які б підтверджували безспірність заявленої до стягнення суми заборгованості, а тому як наслідок даний виконавчий напис № 226794 має бути визнано таким, що не підлягає виконанню. Порушення прав позивача полягають в тому, шо на підставі виконавчого напису № 226794 від 23.06.2021 року, який виданий з порушеннями процедури вчинення виконавчих написів нотаріусами, приватний виконавець. ОСОБА_2 вимагає сплати боргу, якого фактично не існує. Позивачем було обрано спосіб захисту порушених прав у вигляді визнання виконавчого напису № 226794 від 23.06.2021 року таким, шо не підлягає виконанню, оскільки саме даний спосіб захисту буде сприяти відновленню порушених прав. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюються Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувана; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення. У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за, вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався тільки тими документами які були надані Відповідачем, однак дані документи не можуть бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Вказана обставина підтверджується копіями документів, долучених до позовної заяви та на підставі яких нотаріус вчинив виконавчий напис. Належним чином посвідчених копій кредитної угоди з підписом Позивача, серед документів немає. Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Натомість Відповідач окрім заяви про відкриття виконавчого провадження вux. 554 від 02.02.2022 року, договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток 2015690297 від 20 червня 2017 року, не надано будь якого іншого доказу який би свідчив про безспірність стягуваного боргу. Більше того оскільки строк укладення вище зазначеного договору зазначено 20 червня 2017 року, то строк позовної давності сплив ще 20 червня 2020 року, а Відповідач звернувся до приватного нотаріуса за виконавчим написом лише 23 червня 2021 року, тому є всі підстави вважати що пропущено строк позовної вимоги та цю обставину було проігноровано приватним нотаріусом. Все вище наведене свідчить про те, що приватний нотаріус до того як вчинити виконавчий напис М 226794 від 23 червня 2021 року не переконався у безспірності заявленого до стягнення з Позивача боргу, а тому як наслідок даний виконавчий напис має бути визнано таким, що не підлягає виконанню. Отже, враховуючи вище наведене Позивач приходить до висновку, що у порушення вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус вчинив виконавчий напис щодо заборгованості, без доказів того, що заборгованість може вважатися безспірною та не пропущено строк позовної давності. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Такі висновки містяться і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18). Також звертаємо увагу суду на правову позицію, яку сформував ВС у Постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17, а саме: 93. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника». Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тобто з даного виходить, що суд визначив підставою для скасування виконавчого напису, те що даний напис було видано на підставі кредитного договору який не було нотаріально посвідчено. Таким чином, Позивач приходить до висновку що приватний нотаріус на момент вчинення виконавчого напису не переконався у безспірності суми заборгованості, не перевірив дійсності документів, а саме договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток 2015690297 від 20 червня 2017 року та належного їх оформлення (підписання сторонами) та наявність нотаріального посвідчення правочину, а тому і підстав для видачі такого напису на момент його формування у нотаріуса не було, тому вчинений виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч.1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 вересня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.23).

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача адвокат Жежель С.С. в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник ТОВ "Цикл Фінанс" Здор Я.О. в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить суд зменшити розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та провести розгляд справи без представника ТОВ "Цикл Фінанс".

Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приватний виконавецьвиконавчого округуДніпропетровської областіКуземченко А.С. в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.06.2017 року між ОСОБА_1 та АТ "ОТП Банк" укладений Договір про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток НОМЕР_2 .(а.с.11)

23 червня 2021 року вчинений виконавчий напис приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М. № 226794 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість за кредитним договором, укладеним із Первісним кредитором Акціонерним Товариством «ОТП Банк», право вимоги за яким було відступлено до Нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до договору факторингу № 11/2/2020 від 11.12.2020 року, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором. 11.12.2020 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір факторингу № 437/ФК-20 від 11.12.2020 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором. В подальшому, 12.04.2021 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №12/4/21 від 12.04.2021 року, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача становить 11516,22 грн.(а.с.12).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С.про відкриття виконавчого провадження ВП 69712372 від 23.08.2022 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №226794 виданого 23.06.2021 року приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенко Є.М. простягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користьТОВ «ЦиклФінанс»заборгованістьу розмірі23396,11516,22грн. (а.с.14).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Надані нотаріусом документи не дають можливості встановити дійсний розмір заборгованості та період, за який проводиться стягнення заборгованості за кредитним договором, бо серед документів, що були надані відповідачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній розрахунок заборгованості з детальним описом формування заборгованості за щомісячними платежами.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус Остапенко Є.М. не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, належних доказів протилежного останнім суду не надано.

В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, зокрема й щодо строків звернення до нотаріуса з такою вимогою, суд доходить до висновку, що спірний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи спір в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

За приписами п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Частиною 1ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що понесені позивачем витрати підтверджені належними доказами, відповідають критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат про сплату судового збору в розмірі 992,40 гривень, та витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", треті особи: приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису № 226794 від 23.06.2021 року таким, що не підлягає виконанню- задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 23.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 226794.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (ЄДРПОУ 43453613) на користьОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 5000 (п`ять тисяч гривень) в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (ЄДРПОУ 43453613) на користьОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 20.10.2022 року.

Суддя О.О. Лобарчук