Ухвала суду № 106843087, 19.10.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9298/22

Провадження №: 1-кп/752/1593/22

У Х В А Л А

19.10.2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальних провадженнях №12022100010000373, № 12022100010001750 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ,

встановив:

у судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби. Подане клопотання обґрунтоване тим, що на сьогоднішній день не встановлено жодного факту неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки він раніше не судимий та позитивно характеризується за місцем свого проживання. Вкотре зазначає, що ОСОБА_4 може проживати за місцем реєстрації, за місцем фактичного проживання або з рідним братом ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , також вказує на переповненість та погані умови тримання в слідчому ізоляторі. Крім того, вказує, що ОСОБА_4 є досвідченим та кваліфікованим робітником будівельної сфери, що є актуальним на сьогоднішній день у необхідності виконання робіт направлених на відновлення зруйнованої інфраструктури, а ТОВ «Буд Рент Групп» зможе забезпечити йому місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 та залучити його для виконання робіт по відновленню зруйнованої інфраструктури, а тому, на його думку, є підстави змінити раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника та просив задовольнити заявлене клопотання.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні просила залишити клопотання без розгляду, оскільки воно подане до сплину 30 днів з моменту попередньої ухвали суду щодо запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали клопотання.

Вивчивши клопотання, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Згідно з вимогами закону та європейської практики, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_4 не порушував процесуальних обов`язків є слушними, однак, на думку суду, вказане досягнуто саме завдяки обраному запобіжному заходу у виді тримання під вартою, одразу після вручення останньому повідомлення про підозру.

Ризики переховування від суду із врахуванням військового стану в Україні та наявності ряду тимчасово окупованих територій, які не підконтрольні органам державної влади, та відсутності у обвинуваченого постійного місця проживання, про що і вказує захисник у своєму клопотанні, посилаючись на декілька можливих адрес проживання обвинуваченого, може сприяти ухиленню останнього від явки до суду та ускладнить здійснення судом контролю за виконанням обвинуваченим своїх обов`язків, враховуючи і тяжкість інкримінованого йому злочину. Факт того, що ОСОБА_4 може бути працевлаштований, не зменшує ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені та враховані при обранні запобіжного заходу, що у своїй сукупності вказує на наявність факторів, які підтверджують наявність небезпеки переховування від правосуддя, про які йдеться у рішеннях Європейського суду.

Посилання адвоката на неналежні умови перебування осіб у слідчому ізоляторі не вказують на зменшення ризиків, крім того, будь-яких скарг щодо утримання в слідчому ізоляторі від ОСОБА_4 чи його захисника до суду не надходило.

Беручи до уваги вищевикладене, та те, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров"я людини в період воєнного стану, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, чинити тиск на свідків, які ще не були допитані, чи продовжити вчиняти нові злочини і проступки, суд вважає за доцільне в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 відмовити.

Керуючись ст.ст. 201, 331, 350КПК України, суд

ухвалив:

в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1