Рішення № 106840334, 12.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/34774/19

2/760/443/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ додаткове /

12 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Фареник А.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Буд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити дії та скасування запису про право власності, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5., державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Макарова О.В. змінено та викладено в редакції цієї постанови.

В іншій частині судові рішення в справі скасовані.

В частині вимог позивачки до ОСОБА_2 , ТОВ «Альфа-Капітал-Буд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування запису про право власності направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У травні 2020 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_5. - Мороза В.П. про ухвалення додаткового рішення, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім цього, у січні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_5. - Мороза В.П. про ухвалення додаткового рішення, а саме про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Посилається на те, що судом не вирішено питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

В силу того, що ОСОБА_5. втратив процесуальний статус учасника справи, суд першої інстанції буде позбавлений можливості вирішити питання щодо розподілу понесених ним витрат.

З огляду на це, просив задовольнити заяву.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5., яке підписано представником Морозом В.П. , про ухвалення додаткового рішення (щодо судових витрат) у справі відмовлено.

В постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц / провадження № 61-39028св18 / Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення касаційної скарги, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, ухвалення остаточного рішення за результатами нового розгляду справи, питання розподілу судових витрат має вирішуватися Солом`янським районним судом м. Києва.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5., державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Макарова О.В. змінено та викладено в редакції цієї постанови.

В іншій частині судові рішення в справі скасовано.

Справа в частині вимог позивачки до ОСОБА_2 , ТОВ «Альфа-Капітал-Буд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування запису про право власності направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За змістом ч.2 ст.174 ЦК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

На виконання норми ч. 1 ст. 134 ЦПК України представником залученого позивачкою до участі в справі відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_5. у відзиві було зазначено, що відповідач очікує понести судові витрати у розмірі 24 500, 00 гр. на оплату послуг адвокатського об`єднання «СУПРЕМА ЛЕКС» з надання професійної правової допомоги.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Статтею 59 Конституції закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що при встановленні розміру гонорару адвоката враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

З точки зору ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем - приватним нотаріусом ОСОБА_5. на підтвердження надання йому правничої допомоги на суму 24 500, 00 гр., надано договір про надання правової допомоги (про надання професійної правничої допомоги) від 11 лютого 2020 року, квитанцію на суму 24 500, 00 гр. від 12 лютого 2020 року, акт № ОУ-0605220 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 24 500, 00 гр. від 06 травня 2020 року.

Пунктом 3.1. Договору про надання правової допомоги (про надання професійної правничої допомоги) від 11 лютого 2020 року визначено гонорар Адвокатського об`єднання, який становить 24 500, 00 гр.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Однак, у постанові від 28 грудня 2020 року в справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Верховний Суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Крім цього, суд також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду, яка висловлена в чисельних рішеннях, зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу можливе лише у разі заявлення відповідного клопотання сторони.

Такого клопотання позивач не подала і співмірності витрат на професійну правничу допомогу не оспорює.

З урахуванням цього, з позивача на користь залученого нею до участі в справі в якості відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_5. підлягає стягненню понесена ним сума витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 141, 270 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 24 500, 00 гр. витрат на правову допомогу.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5: 03058, м. Київ, вул. Миколи Голего, 5, оф. 121А, прим. 9.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.А. Шереметьєва