Рішення № 106840209, 04.10.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23456/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Дибі І.Б.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», в інтересах якого діє Щепанська Дар`я Володимирівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 14318,59 грн, мотивуючи вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (далі - ТОВ «Перший український експертний центр») як правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК 2617» (далі - ТОВ «ЖЕК 2617») з 01 липня 2017 року є виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2015 року належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 у зазначеному будинку та вона є споживачем житлово-комунальних послуг.

Станом на 08 квітня 2021 року у відповідача існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 13222,28 грн. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання до сплати підлягають інфляційні втрати в сумі 833,58 грн та 262,73 грн як три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України, які позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач поніс судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 2270грн.

На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.

Ухвалою судді від 05 травня 2021 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

01 липня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про витребування доказів, в якій він просив витребувати у позивача рішення та протоколи загальних зборів співвласників (з підписами співвласників) будинку АДРЕСА_1 , на які посилається позивач у своїй позовній заяві та додатках до неї, зокрема - в наказах №10/1, 1, 2, як на підставу встановлення чи підвищення тарифів на свої послуги.

Цього ж дня представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що позивач не має жодних правових підстав бути управителем будинку АДРЕСА_1 та виконавцем житлово-комунальних послуг в ньому, оскільки передача спільного майна будинку від однієї приватної структури до іншої, в той час як майно є власністю мешканців будинку, суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач не укладав жодних договорів з позивачем та не отримував від позивача ніяких рахунків.

Тарифи на послуги позивача не є економічно обґрунтованими та не затверджені відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач не надав доказів здійснення своїх послуг.

На підставі наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову та покласти на позивача понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи витрати в розмірі 3500 грн.

Ухвалою суду від 03 серпня 2021 року клопотання відповідача задоволено. Витребувано у ТОВ «Перший український експертний центр» належним чином засвідчені копії протоколу загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 02 червня 2016 року з підписами співвласників та Наказ №10/1,1,2.

10 серпня 2021 року на виконання ухвали суду від позивача надійшли належним чином засвідчені копії протоколу загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 від 02 червня 2016 року з підписами співвласників та Наказ №10/1,1,2.

17 вересня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису відповідача в протоколі загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 5 жовтня 2018 року.

20 квітня 2021 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якому позивач просив про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 18548,08 грн, 833,58 грн інфляційних втрат та 262,73 грн як три проценти річних та 2270грн судового збору.

Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи - відмовлено.

У судовому засіданні 6 грудня 2021 року представник відповідача подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 6 грудня 2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача при призначення почеркознавчої експертизи - відмовлено.

04 жовтня 2022 року від представника позивача надійшли заяви про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст.901 та ч. 1 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Суд установив, що згідно з договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2015 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

15 листопада 2015 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЖЕК «2617» уклали договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Згідно з передавальним актом від 15 вересня 2017 року все майно та всі права та зобов`язання ТОВ «ЖЕК 2617» стосовно всіх його кредиторів та дебіторів переходять до правонаступника - ТОВ «Перший український експертний центр».

Відповідно до частин першої, четвертої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно зі статтею 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

За загальним правилом, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні, його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного право набуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наставати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, поділу або перетворення.

Водночас процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі (у тому числі на стадії виконання судового рішення) необхідною умовою є наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Виходячи з наведених положень статті 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від право попередника до правонаступника. У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 910/1879/17).

Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від право попередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Так, у зв`язку з ліквідацією «ЖЕК 2617», шляхом приєднання його до ТОВ «Перший український експертний центр», утвореної згідно наказу ТОВ «ЖЕК 2617» від 03 березня 2017 року №23-1 «Про утворення ліквідаційної комісії» на виконання Протокольного рішення загальних зборів учасників ТОВ «ЖЕК 2617» №02/03 від 02 березня 2017 року керуючись статтею 107 ЦК України 15 вересня 2017 року майно ТОВ «ЖЕК 2617» було передано до передавальним актом до ТОВ «Перший український експертний центр».

Отже, посилання сторони відповідача про те, що позивач не має правових підстав бути управителем будинку АДРЕСА_1 є необґрунтованими.

Відповідно до розрахунку, доданого позивачем до заяви про збільшенні позовних вимог заборгованість користувача за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 року за період з 01 листопада 2019 року до 20 вересня 2021 року заборгованість відповідача становить 18548,08 грн.

Відповідно до статті 15 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний зокрема виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, а також своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. В той же час, товариство має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів (ст. 16 цього Закону).

Згідно з протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 5 жовтня 2018 року було вирішено питання підвищення тарифів на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у зв`язку з підвищенням цін обслуговуючих компаній на послуги та приведення світла до фактичного споживання. Пунктом 2 порядку денного передбачено, що у разі зміни цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від товариства, зокрема збільшення податків та зборів, підвищення мінімальної заробітної плати, амортизаційних відрахувань, підвищення цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, товариство проводить коригування встановлених цін/тарифів, про що повідомляє не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє мешканців, шляхом розміщення оголошення на своєму офіційному сайті та дошках оголошень. «За» проголосували 215 співвласників та «проти» - 19 співвласників.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднанняє загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників зокрема відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Таким чином, загальними зборами ТОВ «Перший український експертний центр» від 5 жовтня 2018 року товариству надано повноваження коригування встановлених цін/тарифів на наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з обов`язковим повідомленням про це мешканців не менш ніж за 15 днів до такого підвищення.

21 лютого 2019 року директор ТОВ «Перший український експертний центр» видав наказ №10/1 «Про внесення змін до тарифів і структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», згідно із яким з 01 лютого 2019 року застосовано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно додатку № 1 до цього наказ, а саме - 8,96 грн за 1 кв. м.

15 січня 2020 року директор ТОВ «Перший український експертний центр» видав наказ №1 «Про внесення змін до тарифів і структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», згідно з яким з 01 січня 2020 року застосовано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно додатку № 1 до цього наказ, а саме - 9,31 грн за 1 кв. м.

5 січня 2021 року директор ТОВ «Перший український експертний центр» видав наказ №2 «Про внесення змін до тарифів і структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», згідно з яким з 01 січня 2021 року застосовано тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно додатку № 1 до цього наказ, а саме - 9,89 грн за 1 кв. м.

Виходячи із встановлених судом обставин та з аналізу зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що, видаючи накази від 21 лютого 2019 року №10/1 та від 15 січня 2020 року №1 «Про внесення змін до тарифів і структура тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» директор ТОВ «Перший український експертний центр» діяв в межах наданих йому загальними зборами товариства повноважень щодо коригування цін/тарифів на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку на АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.п. 5, 12 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», №2189-VIII встановлено що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

За приписом статті 162 Житлового кодексу України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач належним чином не сплачує за надані їй житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, згідно із розрахунком, наданим позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року включно, яка становить 18548,08 грн. Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач додав розрахунок, виходячи з тарифів, затверджених наказом директора ТОВ «Перший український експертний центр», а саме за листопад - грудень 2019 року з розрахунку 8,96 грн за 1 кв м площі жилого приміщення, за січень-грудень 2020 року - 9,31 грн та січень-вересень 2021 року - 9,89 грн за 1 кв. м. Площа жилого приміщення, що належить відповідачці становить 105,4 кв. м. Отже за розрахунком позивача загальна сума заборгованості становить 18548,08 грн.

Однак в розрахунку позивача міститься графа «Інші послуги» в сумі 480,14 грн, але ні в позовній заяві, ні в самому розрахунку не вказано, за які саме послуги стягується плата з відповідача.

В той же час, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 18067,40 грн (18548,08 грн - 480,14 грн).

Ураховуючи те, що відповідач не надала доказів того, що вона сплачувала за житлово-комунальні послуги в цей період, наявні підстави для стягнення з неї вказаної вище заборгованості.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Втрати від інфляції розраховуються за формулою: втрати від інфляції = (сума боргу)х(індекс інфляції) /100-(сума боргу).

В той же час, позивач, подаючи заяву про збільшення розміру позовних вимог додав розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу в розмірі 13222,28 грн.

Виходячи з норм статті 13 ЦК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, то суд вважає за можливим прийняти розрахунок позивача щодо інфляційних втрат та 3 % річних.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 19644,39 грн (18548,08 грн + 833,58 грн + 262,73 грн).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1) пункту 1 частини 2 цієї статті за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з позовом, позивач сплатив 2270 грн.

Разом з тим, до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 19164,25 грн, що складає орієнтовно 97,55%.

Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 97,55 % х 2270 грн : 100% = 2214,38 грн.

Керуючись ст.ст.509, 526, 625 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 18067,40 грн (вісімнадцять тисяч шістдесят сім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» інфляційні втрати в сумі 833 (вісімсот тридцять три) гривні 58 копійок та 262 (двісті шістдесят дві) гривні 73 копійку як три проценти річних та 2214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) гривень 38 копійок судового збору.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», (адреса: вул. Саперне Поле, 14/55, офіс 1004, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 36844047).

Відповідач - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2022 року.

Суддя О.Л. Бусик