Вирок № 106833042, 19.10.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1256/22

Провадження № 1-кп/535/164/22

ВИРОК

іменем України

19 жовтня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складіголовуючого - суддіОСОБА_1 секретаря судового засіданняОСОБА_2 розглянув у відкритомусудовомузасіданні кримінальне провадження №12022221230000466 від 08.07.2022 за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості; у вчиненнізлочину,передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,за участюсторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження: прокурораОСОБА_4 обвинуваченогоОСОБА_3 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року затвердженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, який Законом України про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 продовжено до 23 серпня 2022 року. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, продовжено воєнний стан в Україні з 05 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

Так, в період дії воєнного стану в Україні, 26 травня 2022 року в період часу з 06 год 00 хв до 08 год 00 хв ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою збагачення за рахунок чужого майна, прибув на ділянку місцевості розташованої поряд з залізничною станцією «Нові Дергачі» в м.Дергачі Харківського району Харківської області, та переконавшись, що поряд нікого немає та що його подальші дії ніким помічені не будуть, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, підійшовши до опори контактної мережі здійснив зріз 9 метрів несучого тросу марки «М-120» масою 9 кг, що належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), згорнув в моток та в подальшому таємно викрав вказане майно, разом з ним зник з місця скоєння злочину, розпорядившись ним на свій розсуд.

В результаті злочинних дій з боку ОСОБА_3 АТ «Українська залізниця» спричинений майновий збиток на загальну суму 1739 грн 97 коп.

Також, 27 травня 2022 року ОСОБА_3 в період дії воєнного стану в Україні, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою збагачення за рахунок чужого майна, прибув на ділянку місцевості розташованої поряд з залізничною станцією «Нові Дергачі» в м. Дергачі Харківського району Харківської області, переконавшись, що поряд нікого немає та що його подальші дії ніким помічені не будуть, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, повторно, підійшовши до опори контактної мережі, здійснив зріз 12 метрів дроту контактної мережі марки «МФ-100», масою 12 кг, що належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), згорнув в моток та в подальшому таємно викрав вказане майно, разом з ним зник з місця скоєння злочину, розпорядившись ним на свій розсуд.

В результаті злочинних дій з боку ОСОБА_3 , АТ «Українська залізниця» спричинений майновий збиток на загальну суму 2360 грн 04 коп.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 ,які виразилисяв крадіжці,тобтотаємному викраденнічужого майна,вчиненому в умовах воєнного стану,суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини його вчинення, так як це зазначено вище. Також повністю визнав цивільний позов АТ «Українська залізниця» про стягнення матеріальних збитків на суму 4100,01 грн.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, на потерпілого.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження містять дані на підтвердження того, щообвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненому злочині та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття ОСОБА_3 визнається судом обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він є таким, що не має судимості, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, щопокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання:у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення тавідповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

При цьому,враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого та наслідків дій винного, який свою вину вчиненні злочину визнав повністю.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції цієї частини, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи характер суспільно-небезпечного діяння, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , можливість виправлення без відбування покарання, суд дійшов висновку про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує статтю 75 КК України. На період іспитового строку суд покладає на нього обов`язки, передбачені ч. 1 та п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Підстави щодо вирішення цивільного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Представниками АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був поданий цивільний позов, в якому вони просили стягнути з ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 4100,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Частиною першою статті 129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Обвинувачений позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

З огляду на зазначене та з урахуванням обставин справи суд повертаєвласнику вилучене майно.

Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» матеріальні збитки в розмірі 4100,01 грн.

Речові докази по справі:4 мідних відрізка дротів зеленого кольору: 1) 48 см довжиною 1,7 см товщиною; 2) 40 см довжиною 1,7 см товщиною; 3) 41 см довжиною 1,2 см товщиною; 4) 37 см довжиною 1,2 см товщиною, які поміщені до кімнати зберігання речових доказівВП № 3 Харківського РУП ГУ НП в Харківській області, - повернути АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця».

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведеннявХарківському НДЕКЦ МВС України експертиз № СЕ-19/121-22/8866-ТВ від 26.07.2022 у розмірі 566,34 грн;№ СЕ-19/121-22/8868-ТВ від 26.07.2022у розмірі 755,12 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1