справа №2-5912/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.
за участю секретаря Малко Н.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року в сумі по 3796,5 грн. та з 01.01.2010 року до ухвалення рішення по справі, з урахуванням виплачених сум. Посилаються на те, що мають статус дитини війни і згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинні отримувати пенсію, підвищену на 30 % від мінімальної пенсії за віком, однак у зв'язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія вищевказаного Закону була зупинена, протягом 2007 2009 років допомога у вказаних розмірах їм не виплачувалась. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» неконституційним, просять суд стягнути з відповідача по 3796,5 грн. недоплаченої допомоги за період з 2007 по 2009 роки та зобов'язати відповідача провести їм виплату пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком до моменту ухвалення рішення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачі у судове засідання не з"явилися, проте подали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримали, просять його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, подав суду письмові заперечення, у яких просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено те, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, то будь-яких порушень законодавства з боку Пенсійного Фонду України немає. На час звернення до суду законом не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (пп. 2 п. 41 розділу II), згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня 2008 року 48 грн. 10 коп., з 1 липня 2008 року - 48 грн. 20 коп. та з 1 жовтня 2008 року 49 грн. 80 коп. Крім цього, вважає, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки такий розмір застосовується виключно для виплати пенсій, а не допомог. Також, на його думку, підставою для відмови в задоволенні позову є відсутність коштів, які мають бути спрямовані на забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, невизначеність на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та має статус "Дитина війни".
Як вбачається з пенсійного посвідчення №НОМЕР_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером за віком, він має статус дитини війни.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війнивизнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. «Дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання або соціальна допомога , яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком. (ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV).
Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 “Про соціальний захист дітей війни”).
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. (ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV).
Відповідно до п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено з урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, тобто такими, що суперечать нормам Конституції України і вони втратили свою чинність.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» (п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» така надбавка встановлена в розмірі 10% прожиткового мінімуму).
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», оскільки такі зміни звужують обсяг прав на соціальний захист дітей війни. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, ч.2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України" від 28.12.2007 року втратили свою чинність з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно, тобто, з моменту прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, і нарахування та виплата підвищення до пенсії особам, що у встановленому порядку набули статусу дитини війни повинні були проводитись у відповідності до норм ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв"язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, є обов"язковим до виконання на території України, остаточним та не може бути оскаржене.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У 2007 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений в ст.62 Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.», і становить: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.
У 2008 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України" становив: з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня 482 грн., з 1 жовтня 498 грн.
У 2009 році у відповідності до ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн., а з 1 листопада 2009 року в розмірі 573 грн.
Ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Однак, у 2007 році виплата підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачам не здійснювалась.
Як вбачається з довідки №3099, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі від 25.05.2010 року, розмір надбавки до пенсії, як дитині війни, виплаченої ОСОБА_1 у 2008 році становив: з 01.01.2008 року 47 грн., з 01.04.2008 року 48,10 грн., з 01.07.2008 року 48,20 грн., з 01.10.2008 року 49,80 грн. До 1 січня 2008 року надбавка до пенсії як дитині війни не виплачувалась. Аналогічні виплати проводились позивачу ОСОБА_2
Судом встановлено, що з 01.01.2008 року позивачам підвищено пенсію на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 року). З 22.05.2008 року на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 року) позивачам Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі не проводився.
У 2009 році виплата підвищення до пенсії особам, що мають статус дитини війни, здійснювалась органами Пенсійного фонду України в розмірі 49 грн. 80 коп., встановленому ст. 7 постанови Кабінету міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", тобто на підставі підзаконного нормативно правового акту, що суперечить вимогам закону України "Про соціальний захист дітей війни", та у відповідності до конституційних положень про пріоритетність законів має вищу юридичну силу, оскільки підзаконні нормативні акти повинні прийматися виключно на підставі закону, у відповідності до нього та для його виконання.
Станом на момент звернення позивачів до суду та ухвалення рішення по справі, їм не виплачується щомісячна державна соціальна допомога як дітям війни у повному обсязі.
Відповідно до п.п.7 п.2.2 "Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах", затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
При постановленні рішення суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про те, що виплати підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, повинні здійснювати відповідні управління праці та соціального захисту, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок із нарахування та виплати доплати до пенсії позивачів, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі за місцем проживання позивачів.
Реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актах національного законодавства, не може бути постановлено у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань не може бути прийняте судом до уваги.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивачів та вважає, що вони підлягають до задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення прав позивачів, які підлягають поновленню шляхом зобов"язання Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести нарахування та виплату їм передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195- IV підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 03.08.2010 року включно.
Ч.1 ст. 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У відповідності до зазначеної норми закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вищевказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов"язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов до висновку про необхідність зобов"язати Управління Пенсійного фонду в м. Тернополі самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за відповідний період.
Оскільки позивачам ухвалою суду від 29.06.2010 року у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України відстрочено сплачу судових витрат до ухвалення судового рішення у справі, а п.34 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993 року "Про державне мито" встановлено, що Пенсійний фонд України, його підприємства. установи й організації звільнені від сплати державного мита, суд вважає, що судові витрати по справі в частині сплати судового збору слід віднести за рахунок держави, стягнути з УПФ в м. Тернополі 37 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в суді.
Керуючись, 64, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" від 27.04.2010 року №2154- VІ, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 , ст.ст. 1 ст.3 , ч.1 ст.73, 257 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 ЦПК Українисуд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195- IV , у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 03.08.2010 року включно, з врахуванням виплачених сум.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в користь УДК в м. Тернополі (*; 101; -; оплата витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справ у Тернопільському міськрайонному суду, р/р 31214259700002, код банку ЗКПО 23588119 в УДК у м. Тернополі 22050001, МФО 838012) 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Витрати по оплаті судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий:
Судове рішення № 10683248, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 03.08.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-5912/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: