Рішення № 106829446, 20.09.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року Справа № 160/8309/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (далі позивач) до Дніпровської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 20.10.2021 №UA110150/2021/000182/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 21.10.2021 №UA110150/2021/000183/1;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 19.11.2021 №UA110150/2021/000190/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем були прийняті протиправні рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Дніпровською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 20.10.2021 №UA110150/2021/000182/1, від 21.10.2021 №UA110150/2021/000183/1 та від 19.11.2021 №UA110150/2021/000190/1 за резервним методом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 відкрито провадження у справі № 160/8309/22 та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 18.07.2022.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

07.07.2022 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод). За результатами перевірки документів та відомостей, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ, п. 6 ст. 54 МКУ.

18.07.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Представники сторін до підготовчого засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

18.07.2022 року судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.05.2020 ТОВ «ПК «ДТЗ» (м.Дніпро) (Покупець) уклало з компанією CHONGQING HUA TIAN НАО LI MACHINERY LLC (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №HL/1, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує «Товар», в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту. (п.1.1 Контракту).

Відповідно до п.2.1 Контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Згідно з п.3.1. Контракту поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно п.3.1.1. Контракту у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно з п. 4.1 п.4.2 Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміні ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Відповідно до п. 5.2 Контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.

До вказаного договору сторонами погоджено Специфікацію №2021-3 від 15.04.2021, згідно з якою було узгоджено найменування товару, його загальну кількість та вартість.

Згідно з Специфікацією №2021-3 від 15.04.2021, зокрема, визначалось строк поставки липень-жовтень 2021; умови поставки: FOB Чонгкінг або Нінгбо, Китай, на умовах відповідно до правил Інкотермс станом на 2010 рік; оплата товару: 215019,00 дол. США передоплата, 265 856,00 дол. США оплата протягом 90 днів з моменту поставки товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вищевказаних товарів товариством до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №UA110150/2021/017486 від 19.10.2021, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт №HL/1 від 13.05.2020;

- додаток (специфікація) до нього №2021-3 від 15.04.2021;

- додаткову угоду №2 від 28.09.2021;

- додаткову угоду №3 від 28.09.2021;

- додаткову угоду №4 від 01.10.2021;

- додаткову угоду №5 від 01.10.2021;

- рахунки - фактури №HL2021-4А від 16.07.2021, №HL2021-4А1 від 16.07.2021 та №HL2021-4А2 від 16.07.2021;

- пакувальні листи;

- коносаменти №YMLUM242558347 від 24.07.2021, №YMLUM242558348 від 24.07.2021 та №YMLUM242558349 від 24.07.2021;

- сертифікати про походження товару №G216710187891012 від 02.09.2021, №G216710187891013 від 02.09.2021 та №G216710187891014 від 02.09.2021;

- банківські платіжні документи № 644 від 16.08.2021 та №702 від 14.09.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №29/11ДМС від 29.11.2019;

- технічні характеристики від 15.04.2021.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 19.10.2021 відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які на думку митниці впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МК України митницею були додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ», наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) ???транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару;

3) ???виписку з бухгалтерської документації; ???

4) прайс-листи виробника товару;

5) ???копію митної декларації країни відправлення;

6) ???висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №895 від 19.10.2021, ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 17.06.2021, комерційну пропозицію від 21.06.2021, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

20.10.2021 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000182/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД від 20.10.2021 №UA110150/2021/017629, від 09.11.2021 №UA110150/2021/018882.

Також, ТОВ «ПК «ДТЗ» до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №UA110150/2021/017586 від 20.10.2021, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт №HL/1 від 13.05.2020;

- додаток (специфікація) до нього №2021-3 від 15.04.2021;

- додаткову угоду №2 від 28.09.2021;

- додаткову угоду №3 від 28.09.2021;

- додаткову угоду №4 від 01.10.2021;

- додаткову угоду №5 від 01.10.2021;

- рахунок - фактура №HL2021-3В1 від 16.07.2021;

- пакувальний лист;

- коносамент №ZIMUOCQ3012295 від 18.07.2021;

- сертифікат про походження товару №G216710187891009 від 02.09.2021;

- банківські платіжні документи № 644 від 16.08.2021 та №702 від 14.09.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №29/11ДМС від 29.11.2019;

- технічні характеристики від 15.04.2021.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 20.10.2021 відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які на думку митниці впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МК України митницею були додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ», наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) ???транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару;

3) ???виписку з бухгалтерської документації; ???

4) прайс-листи виробника товару;

5) ???копію митної декларації країни відправлення;

6) ???висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №897 від 20.10.2021, ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 10.06.2021, комерційну пропозицію від 14.06.2021, лист постачальника від 20.10.2021 про наявність технічної помилки в інвойсі номера специфікації, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

21.10.2021 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000183/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД від 21.10.2021 №UA110150/2021/017683.

Також, ТОВ «ПК «ДТЗ» до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): №UA110150/2021/019487 від 18.11.2021, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема:

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний контракт №HL/1 від 13.05.2020;

- додаток (специфікація) до нього №2021-3 від 15.04.2021;

- додаткова угода №6 від 01.11.2021;

- рахунки - фактури №HL2021-3В від 12.07.2021, №HL2021-3В2 від 12.07.2021, №HL2021-3В3 від 12.07.2021,;

- пакувальний лист;

- коносаменти №ZIMUOCQ3012296 від 18.07.2021, №ZIMUOCQ3012297 від 18.07.2021, №ZIMUOCQ3012315 від 25.07.2021;

- сертифікати про походження товару №G216710187891008 від 02.09.2021, №G216710187891010 від 02.09.2021 та №G216710187891011 від 02.09.2021;

- банківські платіжні документи № 644 від 16.08.2021 та №702 від 14.09.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №29/11ДМС від 29.11.2019;

- технічні характеристики від 15.04.2021.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення №1 від 18.11.2021 відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які на думку митниці впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч.5 ст.54 МК України митницею були додатково витребувані від ТОВ «ПК «ДТЗ», наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

2) ???транспортні (перевізні) документи, з урахуванням відомостей про перевантаження оцінюваної партії товару;

3) ???виписку з бухгалтерської документації; ???

4) прайс-листи виробника товару;

5) ???копію митної декларації країни відправлення;

6) ???висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №977 від 18.11.2021, ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надало митниці: прайс-лист виробника від 08.07.2021, комерційну пропозицію від 08.07.2021, платіжні доручення №644 від 16.08.2021, №702 від 14.09.2021 про сплату валютних коштів постачальнику, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

19.11.2021 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2021/000190/1, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД від 19.11.2021 №UA110150/2021/019595.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Щодо доводів відповідача відносно відсутності у наданих комерційних документах інформації про включення витрат на завантаження до ціни товару.

Так, в усіх трьох оскаржуваних Рішеннях відповідач зазначив, що відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки CFR - Одеса, згідно Інкотермс. Відповідно до п.4.2 контракту від 13.05.2020 №HL/1 у ціну товару включена виключно вартість пакування та маркування. Надані до митного оформлення комерційні документи (специфікація, інвойс) не містять інформації стосовно вартості послуг навантаження чи включення вказаних витрат до ціни товару.

Зазначене зауваження не відповідає відомостям, які містяться у наданих до митного оформлення документах і не може бути підставою для коригування митної вартості товарів. Відповідно до п. 3.1.2. Контракту, його сторонами погоджено, що у разі використання правил Інкотермс CFR (вартість та фрахт-порт призначення) продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт, укласти договір фрахту та доставити вантаж у порт призначення. Ціна CFR означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.

Згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010» - ціна CFR (вартість та фрахт - порт призначення) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт призначення без розвантаження в порту.

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Сторони Контракту №HL/1 узгоджуючи умови поставки CFR передбачили що витрати продавця по доставленню в порт завантаження, завантаження товару на борт судна та витрати по доставленню в порт Одеса входять у інвойсну вартість товару, і Покупець не несе додаткові витрати на ці операції.

Так, відповідно до п.3.1.2 та п.4.2 зовнішньоекономічного Контракту, до ціни товару включені вартість упаковки і маркування товару, завантаження товару на борт судна в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, витрати пов`язані з виконанням митних формальностей, необхідних для експорту товарів, вартість фрахту до порту призначення.

За умовами контракту (п.3.1.2.) - ціна CFR означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт призначення, тобто з урахуванням наведеної інформації, включення витрат на завантаження товару на борт судна відноситься до основних умов Контракту, тому відображення згаданих витрат у комерційних документах у якості окремих статей витрат, або видача окремого комерційного документу на них не є обов`язковими, а позиція митниці в цій частині є помилковою і не дає підстав для вимагання додаткових документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду по справам №420/2850/19 від 22.12.2020, №820/4906/16 від 21.01.2021, №820/584/17 від 27.05.2021, №820/263/17 від 21.04.2021.

Щодо вимог відповідача надати копію декларації країни відправлення суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контрактом від 13.05.2020 №HL/1 з CHONGQING HUA TIAN НАО LI MACHINERY LLC (п.3.5, п.3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.

Посилання митниці у рішеннях, що оскаржуються, на нормативно-правовий акт КНР як міжнародно-правовий акт, є необґрунтованим і безпідставним, оскільки Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженим маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року, передбачено виключно порядок заповнення митної декларації суб`єктами господарської діяльності КНР і жодним чином не передбачено зобов`язання для підприємства КНР надання копії такої декларації підприємству України та не встановлено зобов`язання надання копії декларації КНР підприємством України митному органу України, тому твердження митниці про наявність такої декларації у ТОВ «ПК «ДТЗ» ґрунтується виключно на припущеннях і є безпідставним.

Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та висновку про не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості. Крім того, відповідачем не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.

Відносно доводів відповідача про те, що ТОВ «ПК «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 19.10.2021 №UA110150/2021/017486 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 13.05.2020 № HL/1 з компанією - виробником (код 4104 в гр.44) з CHONGQING HUA TIAN НАО LI MACHINERYLLC специфікацією від 15.04.2021 № 2021-3, інвойсами від 16.07.2021 №HL2021-4А, №HL2021-4А-1, №HL2021-4А2. Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 19.10.2021 №UA110150/2021/017486 177 373,0 дол. США, специфікації від 15.04.2021 №2021-3 - 480 875,0 дол. США, що не кореспондується між собою. В інвойсах відсутні умови поставки.

Відповідно до специфікацієї від 15.04.2021 № 2021-3 визначено, що 215 019,0 дол. США передоплата, 265 856,0 дол. США здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки.

Матеріалами справи підтверджено, що на день декларування товару підприємством згідно з платіжними дорученнями від 16.08.2021 №644 та від 14.09.2021 №702, сплачено постачальнику 215 019,0 дол. США та 265 856,0 дол. США.

Платіжні доручення в іноземній валюті від 16.08.2021 №644 та від 14.09.2021 №702 по своїй суті є банківськими платіжними документами та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (у гр. 70 «Призначення платежу» платіжного доручення зазначено, що оплата здійснена за Специфікацією від 15.04.2021 №2021-3 та контракту від 13.05.2020 №HL/1).

Враховуючи умови оплати за Специфікацією від 15.04.2021 №2021-3 (двома частинами), термін оплати другої частини платежу на момент декларування не сплинув, а, отже, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів про здійснення оплати за поставлений товар під час митного оформлення є безпідставною.

При цьому, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим запит митниці банківських та/або платіжних документів, що підтверджують вартість товару. Матеріали справи не містять обґрунтувань причин не врахування наданих під час митного контролю платіжних документів від 16.08.2021 №644 та від 14.09.2021 №702 на підтвердження попередньої оплати за товар по оцінюваній партії.

Відносно доводів відповідача про те, що ТОВ «ПК «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 18.11.2021 №UA110150/2021/019487 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 13.05.2020 № HL/1 з компанією - виробником (код 4104 в гр.44) з CHONGQING HUA TIAN НАО LI MACHINERYLLC специфікацією від 15.04.2021 № 2021-3, додатковою угодою №6 від 01.11.2021, інвойсами від 12.07.2021 №HL2021-3В, №HL2021-3В2, №HL2021-3В3. Загальна фактурна вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 18.11.2021 №UA110150/2021/019487 148 158,0 дол. США, специфікації від 15.04.2021 №2021-3 - 480 875,0 дол. США, що не кореспондується між собою.

Відповідно до додаткової угоди від 01.11.2021 №6 визначено, що 39 219,0 дол. США передоплата, 375 350,60 дол. США здійснюється протягом 90 днів з моменту поставки.

Матеріалами справи підтверджено, що на день декларування товару підприємством згідно з платіжними дорученнями від 16.08.2021 №644 та від 14.09.2021 №702, сплачено постачальнику 215 019,0 дол. США. та 265 856,0 дол. США.

Платіжні доручення в іноземній валюті від 16.08.2021 №644 та від 14.09.2021 №702 по своїй суті є банківськими платіжними документами та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (у гр. 70 «Призначення платежу» платіжного доручення зазначено, що оплата здійснена за Специфікацією від 15.04.2021 №2021-3 та контракту від 13.05.2020 №HL/1).

Враховуючи умови оплати за додатковою угодою від 01.11.2021 №6 (двома частинами), термін оплати другої частини платежу на момент декларування не сплинув, а, отже, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів про здійснення оплати за поставлений товар під час митного оформлення є безпідставною.

При цьому, суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митних декларацій на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим запит митниці банківських та/або платіжних документів, що підтверджують вартість товару. Матеріали справи не містять обґрунтувань причин не врахування наданих під час митного контролю платіжних документів від 16.08.2021 №644 та від 14.09.2021 №702 на підтвердження попередньої оплати за товар по оцінюваній партії.

Щодо тверджень відповідача відносно того, що ТОВ «ПК «ДТЗ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 20.10.2021 №UA110150/2021/017586 заявлено партію товару, імпортовану на підставі контракту від 13.05.2020 № HL/1 з компанією - виробником (код 4104 в гр.44) з CHONGQING HUA TIAN НАО LI MACHINERYLLC специфікацією від 15.04.2021 № 2021-3, інвойсом від 12.07.2021 №HL2021-3В1, у якому зазначена не існуюча специфікація від 15.04.2021 №2021-3В. Тому співставити загальну фактурну вартість оцінюваних товарів відповідно до гр.22 ЕМД від 20.10.2021 №UA110150/2021/017586 71 301,0 дол. США, специфікації від 15.04.2021 № 2021-3 480 875,0 дол. США та неіснуючий специфікацієй не можливо.

Суд звертає увагу, що позивачем листом №897 від 20.10.2021 було надано до митного органу лист постачальника від 20.10.2021 про наявність технічної помилки в інвойсі від 12.07.2021 №HL2021-3В1 в номері специфікації, тож, означені твердження відповідача не приймаються судом до уваги.

Зауваження митного органу до прайс-листа та комерційної пропозиції про те, що такі документи не містять інформації про торгівельну марку, комерційна пропозиція містить цінову інформацію виключно на товари, які декларуються за ЕМД від 19.10.2021 №UA110150/2021/017486, від 20.10.2021 №UA110150/2021/017586, від 18.11.2021 № UA110150/2021/019847 суд вважає неприйнятними, оскільки такі зауваження контролюючого органу не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист, каталог виробника має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18.

Відомості, зазначені у прайс-листі та комерційній пропозиції, знайшли своє підтвердження у первинних документах, Специфікації та інвойсах.

Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, на підтвердження заявленої вартості товару.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та мотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведеній поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 20.10.2021 №UA110150/2021/000182/1.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 21.10.2021 №UA110150/2021/000183/1.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 19.11.2021 №UA110150/2021/000190/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) сплачений судовий збір у розмірі 24 502,23 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко