YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Хмельницька область

/

Господарський суд Хмельницької області

Рішення № 106826557, 18.10.2022, Господарський суд Хмельницької області

Дата ухвалення

18.10.2022

Номер справи

924/481/22

Номер документу

106826557

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) БОРИСПІЛЬСЬКЕ РАЙОННЕ СПОЖИВЧЕ ТОВАРИСТВО

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2022 р. Справа № 924/481/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали

за позовом Бориспільського районного споживчого товариства, м.Бориспіль, Київської області

до ФОП Будного Михайла Івановича, м.Хмельницький

про стягнення 28 440,59 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився;

Від відповідача: Заїка В.В. - згідно ордера №1000490 від 15.08.2022р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суть спору:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Бориспільського районного споживчого товариства, м.Бориспіль, Київської області до ФОП Будного Михайла Івановича, м.Хмельницький про стягнення 28 440,59 грн..

Ухвалою суду від 20.07.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в засідання суду не з"явився, однак надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Також, 13.09.2022р. представник позивача надав суду заяву про накладення на відповідача штрафу за не надання (не надсилання) позивача відзиву на позовну заяву.

Суд, розглянувши дану заяву не вбачає підстав для її задоволення, оскільки вказана заява є необґрунтованою та не підтверджена належними доказами.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача у своїх усних поясненнях та у поданому суду відзиві на позов, заперечував проти заявленого позову, зокрема зазначивши, що у листі від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Предметом договору оренди від 01.09.2021 року є приміщення торгового павільйону №1, яке Відповідач використовував як торгову точку для продажу хлібобулочних виробів у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме через активне проведення бойових дій в напрямку Житомирської траси з перших днів вторгнення, загрози обстрілів та введенням комендантської години, поставляти товар до міста Бориспіль було неможливо. Через відсутність товару торговий павільйон не використовувався, підприємницьку діяльність у ньому відповідач не здійснював.

Через проблеми з логістикою, а також у зв`язку з відключенням від постачання електроенергії до магазину, з метою недопущення створення збитків обох сторін договору, відповідачем було прийнято рішення про дострокове розірвання договору.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01 вересня 2021 року між Бориспільським РСТ (орендодавець) та ФОП Будним М.І. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна строком до 31 серпня 2022 року.

В день укладення договору оренди Бориспільське РСТ передало ФОП Будному М.І. приміщення торгового павільйону № 1, загальною площею 30 кв.м., разом з обладнанням та устаткуванням, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду.

У пункті 3.1. Договору оренди сторони погодили, що місячна орендна плата за користування майном становить:

- 10 000,00 грн. - у період з 01 вересня 2021 року по 31 жовтня 2021 року;

- 26 000,00 грн. - у період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2022 року;

- 22 000,00 грн. - у період з 01 лютого 2022 року.

01 грудня 2021 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору оренди в якій погодили, що у період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року орендна плата становитиме 10 000,00 грн. Починаючи з 01 лютого 2022 року орендна плата сплачується у об`ємі встановленому в п. 3.1. Договору та у строки визначені п. 3.1.6 Договору.

Відповідно до пункту 3.1.6 Договору оренди визначено, що орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісяця до 5 (п`ятого) числа поточного місяця за поточний місяць.

Пунктом 3.1.7 Договору оренди встановлено, що до орендної плати включається відшкодування (компенсація) орендної плати за землю та податку на нерухомість.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оренди до орендної плати не включаються і оплачуються окремо Орендарем відшкодування комунальних послуг (енерго, водопостачання та водовідведення, вивезення сміття), а також інші витрати, що пов`язані з утриманням орендованого майна, згідно рахунків, виставлених Орендодавцем, які оплачуються Орендарем протягом 2-х календарних днів з дня виставлення платежу Орендодавцем.

Пунктом 4.3.27 Договору оренди сторони визначили, що підписавши даний Договір Орендар погодився, що Орендодавець має право зупиняти забезпечення електроенергією Орендаря у випадку несплати чи неповної сплати Орендарем орендної плати, вартості відшкодування комунальних послуг чи будь-яких інших платежів, передбачених цим Договором, у строки, визначені даним Договором. У разі зупинення Орендодавцем забезпечення електроенергією Орендаря, Орендодавець не несе відповідальності за наслідки, викликані такими діями (в т.ч. збитки, непередбачувані події, псування продукції, зупинення технологічного процесу, неотримання доходу Орендарем).

13 травня 2022 року ФОП Будний М.І. листом адресованим голові Бориспільським РСТ ініціював дострокове розірвання договору оренди у зв`язку з неможливістю сплати оренди та відключенням енергопостачання.

В подальшому сторони уклали Додатковий договір про розірвання Договору оренди від 01 вересня 2022 року. Відповідно до умов Додаткового договору з 20 травня 2022 року Договір оренди від 01 вересня 2021 року вважається припиненим з 20 травня 2022 року.

Станом на 20 травня 2022 року ФОП Будний М.І. орендоване приміщення не звільнив, не провів кінцеві взаєморозрахунки та не підписав акт звірки взаєморозрахунків і акт приймання-повернення майна з оренди.

Відповідно до пункту 2.11. Договору оренди в останній день строку оренди, або в день дострокового розірвання Договору Орендар повинен повернути Орендодавцю об`єкт оренди в справному стані з урахуванням нормального зносу, який вважається поверненим з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі (повернення) майна з оренди.

Пунктом 2.6. Договору оренди визначено, що майно, яке орендується, вважається фактично повернутим Орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна з оренди, в якому зазначається стан майна на момент повернення.

Фактичне повернення майна з оренди відбулося 07 червня 2022 року. За результатами повернення майна з оренди сторони підписали Акт приймання (повернення) майна з оренди. Від імені ФОП ФОП Будного М.І. майно повернув громадянин Заїка Валерій Вікторович , діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03 червня 2022 року.

Станом на день повернення майна з оренди у ФОП Будного М.І існувала заборгованість перед Бориспільським РСТ з орендної плати та з відшкодування комунальних послуг за травень-червень на суму 28 440,59 грн.

В день повернення майна представник ФОП Будного М.І громадянин Заїка Валерій Вікторович , діючий на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03 червня 2022 року, отримав від Бориспільського РСТ наступні документи:

- Акт звірки взаєморозрахунків між Бориспільським РСТ та ФОП Будний М.І. за Договором оренди від 01 вересня 2021 року;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 481 від 05 травня 2022 року на суму 1641,70 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 504 від 20 травня 2022 року на суму 1307,35 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 620 від 01 червня 2022 року на суму 5133,34 грн.

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 374 від 01 квітня 2022 року на суму 22000,00 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 210 від 01 лютого 2022 року на суму 22000,00 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 372 від 05 квітня 2022 року на суму 5386,82 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 60 від 01 січня 2022 рокуна суму 10000,00 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 99 від 06 січня 2022 року на суму 4580,45 грн.

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 265 від 03 лютого 2022 року на суму 3978,65 грн.;

- Рахунок та акт прийняття-здачі виконаних робіт (послуг) № 433 від 01 травня 2022 року

на суму 22000,00 грн.

09 червня 2022 року на адресу ФОП Будного М.І. позивачем була надіслана вимога про погашення заборгованості перед Бориспільським РСТ з орендної плати та з відшкодування комунальних послуг за травень-червень на суму 28 440,59 грн.

13 червня 2022 року ФОП Будний М.І. отримав вимогу, однак заборгованість з орендної плати та з відшкодування комунальних послуг не погасив, у зв`язку з чим Бориспільське РСТ звернутись із захистом порушених прав до суду.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як вбачається із матеріалів справи 01 вересня 2021 року між Бориспільським РСТ (орендодавець) та ФОП Будним М.І. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна строком до 31 серпня 2022 року.