Рішення № 106826448, 12.10.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.2022м. СумиСправа № 920/347/22

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вабрі-С»

про стягнення 140582472 грн 10 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Пушанко І.О. (в режимі конференції)

від відповідача: Цуканов В.В.

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач 06.06.2022 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 119670987 грн. 34 коп. заборгованості по договору поставки №12/0101/2335-НП від 31.12.2021, з них: 104999992 грн. 80 коп. основного боргу, 5724657 грн. 14 коп. пеня, 8126474 грн. 44 коп. інфляційні витрати, 819862 грн. 96 коп. 3% річних.

12.07.2022 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог №01/01/07/410 від 06.07.2022р., відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 126689511 грн. 27 коп. заборгованості по договору поставки №12/01/01/2335-НП від 31.12.2021.

10.08.2022 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог №01/01/07/525 від 08.08.2022р., відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 136084816 грн. 85 коп. заборгованості по договору поставки №12/01/01/2335-НП від 31.12.2021.

В судовому засіданні 22.08.2022 судом прийнято заяви позивача №01/01/07/410 від 06.07.2022р. та №01/01/07/525 від 08.08.2022р., щодо збільшення розміру позовних вимог до розгляду та визначено предмет спору стягнення заборгованості у розмірі 136084816 грн. 85 грн.

06.09.2022 позивач подав до суду заяву №01/01/07/603 від 01.09.2022 (Вх. № 2133 від 06.09.2022) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 140582472 грн. 10 коп. заборгованості по договору поставки №12/01/01/2335-НП від 31.12.2021, а саме: 104999992 грн. 80 коп. основного боргу, 18 382190 грн. 52 коп. пені, 15620973 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1579314 грн. 96 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 12.09.2022 прийнято заяву позивача Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» №01/01/07/603 від 01.09.2022 (Вх № 2133 від 06.09.2022), щодо збільшення розміру позовних вимог до розгляду та постановлено вважати предмет позову про стягнення 140582472 грн 10 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачу було поставлено паливо дизельне по Договору, відповідачем паливо було прийнято, однак за нього не сплачено вчасно, що є порушенням п. 4.3. Договору. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Ухвалою суду від 15.06.2022 було відкрито провадження у справі , підготовче засідання призначено на 13.07.2022.

У зв`язку з відпусткою судді Резніченко О.Ю. судове засідання 13.07.2022 не відбулось, ухвалою суду від 26.07.2022 підготовче засідання у справі призначене на 15.08.20022.

У судовому засіданні 15.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.09.2022, оголошено перерву в розгляді справи до 22.08.2022.

22.08.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позов (вх. №3765/22), у якому зазначив, що проти позову заперечує, оскільки позивачем до позовної заяви додано лише акт приймання-передачі нафтопродуктів, його було підписано з боку відповідача та отримано пальне, у той же час, позивачем не надано товарно-транспортні накладні або інші докази відвантаження палива з огляду на особливості процедури відпуску та приймання нафтопродуктів.

Відповідно до ухвали суду від 22.08.2022 підготовче засідання відкладене на 07.09.2022.

У судовому засіданні 07.09.2022 оголошено перерву в розгляді справи до 12.09.2022.

Ухвалою суду від 12.09.2022 закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2022.

13.09.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №4226/22), у якій позивач просить суд не брати до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

31.12.2021 між сторонами було укладено договір №12/01/01/2335-НП поставки (а.с.13-15).

Відповідно до п. 1.1 на умовах цього Договору позивач (постачальник) зобов`язався поставити та передати відповідачу (покупець) у власність нафтопродукти (товар), а відповідач зобов`язався прийняти товар і оплатити його.

Згідно з п. 1.3 Договору сторони домовились, що позивач протягом січня 2022 р. поставляє відповідачу товар паливо дизельне в кількості 3346,400 тонн на загальну суму 104999992 грн 80 коп. на умовах EXW-франко-резервуар ПАТ «Укртатнафта»: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що передача-приймання товару за кількістю і якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням Акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

Позивач обов`язок по Договору виконав поставив у січні 2022 року, а відповідач прийняв паливо дизельне на суму 104999992 грн 80 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами без заперечень та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі нафтопродуктів (а.с.16) та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 4.3. Договору покупець здійснює розрахунки по цьому Договору в розмірі 100% вартості товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 9 цього Договору, в строки, не пізніше 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі нафтопродуктів був підписаний сторонами 31.01.2022, то останнім днем виконання свого обов`язку зі сплати за поставлений товар у відповідача - 02.03.2022 року, проте у визначений договором строк відповідач обов`язок щодо оплати за отриманий товар не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач, у свою чергу, підтверджуючи як факт підписання Акту приймання-передачі нафтопродуктів, так і факт отримання нафтопродуктів за Договором, вважає, що в задоволенні позову про стягнення коштів за поставку відповідних нафтопродуктів з урахуванням штрафних санкцій, які передбачені як Договором так і нормами законодавства, має бути відмовлено в повному обсязі лише у зв`язку з відсутністю товарно-транспортної накладної або іншого доказу (невідомо якого саме) на додаткове підтвердження здійснення відвантаження нафтопродуктів.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Як було зазначено вище та вбачається безпосередньо з п.1.3 Договору та змісту Акту приймання передачі № 1 від 31.01.2022 року поставка Товару відбувається на умовах поставки ЕХW-франко-резервуар ПАТ «Укртатнафта»: м.Кременчук, вул. Свіштовська, 3.

Відповідно до змісту торгового терміну ЕХW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т.ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. При цьому, Товар переходить у власність покупця на території постачальника, а покупець перевозить його вже власним транспортом.

Зі змісту п. 3.3. Договору вбачається, що моментом поставки товару і моментом переходу права власності на товар до покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох сторін Акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.

Враховуючи зазначене, ПАТ «Укрнафта» не володіє і не може володіти інформацією щодо подальшого переміщення нафтопродуктів, отриманих Покупцем за Договором тому не має можливості надати відповідні товарно-транспортні накладні, оскільки такі документи можуть бути в наявності безпосередньо у Відповідача по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості є таким, що встановлений судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно основної заборгованості.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок позивача поставити паливо дизельне, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов`язок з поставки виконаний, а відповідачем за паливо дизельне не сплачено вчасно та в повному обсязі. Отже, відповідачем зустрічне зобов`язання з оплати палива дизельного не виконано, чим порушено п. 4.3 Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 104999992 грн 80 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно 3 % річних та інфляційних втрат.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в редакції заяви про збільшення позовних вимог №01/01/07/603 від 01.09.2022 (вх. №2133 від 06.09.2022, а.с.86).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1579314 грн 96 коп. - 3% річних, 15620973 грн 82 коп. інфляційних втрат (загальний період з 03.03.2022 по 01.09.2022) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар відповідно до цього Договору, покупець сплачує постачальникові, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від ціни не оплаченого товару за кожний день прострочення.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені (а.с.85-86).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 18382190 грн 52 коп. пені (загальний період з 03.03.2022 по 01.09.2022) є правомірною.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вабрі-С» про стягнення 140582472 грн 10 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вабрі-С» (майдан Незалежності, буд. 3/1, каб. 106, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 42820076) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 104999992 грн 80 коп. основного боргу, 18382190 грн 52 коп. пені, 15620973 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1579314 грн 96 коп. 3 % річних, 868350 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Публічному акціонерному товариству «Укрнафта» наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 19.10.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко