Рішення № 106826191, 18.10.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 Справа № 914/2441/15(914/1454/22)

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Управління поліції охорони у Львівській областідо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»про:стягнення 424966 грн. 24 коп. (з яких: 300000,00 грн. основний борг; 85133,77 грн. пеня; 15093,05 грн. 3% річних; 24739,42 грн. інфляційні)в межах справи:№ 914/2441/15про банкрутство:Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»

Суддя:Цікало А. І.

При секретарі:Пукач М. В.

Представники:

Позивача: не з`явивсяВідповідача:Кріль Н. Г. адвокат

05.07.2022 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1591 надійшла позовна заява Управління поліції охорони у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 424966 грн. 24 коп. (з яких: 300000,00 грн. основний борг; 85133,77 грн. пеня; 15093,05 грн. 3% річних; 24739,42 грн. інфляційні) заборгованості за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 28.12.2020 р. № 91.

Ухвалою суду від 12.07.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження в межах справи № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія»; підготовче засідання призначено на 08.09.2022 р.

28.07.2022 р. до суду за вх. № 16004/22 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У зазначеному відзиві відповідач заперечує позовні вимоги в частині періоду нарахування пені, інфляційних та 3% річних.

Ухвалою суду від 08.09.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.09.2022 р.

27.09.2022 р. до суду за вх. № 19841/22 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання, призначене на 27.09.2022 р., не відбулось у зв`язку з відпусткою судді Цікало А. І.

Ухвалою суду від 03.10.2022 р. розгляд справи призначено на 18.10.2022 р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча і був належно повідомлений про дату, місце і час судового засідання, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне:

28.12.2020 р. між Управлінням поліції охорони у Львівській області (охорона, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» (замовник, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 91 (надалі Договір), відповідно до умов якого, охорона зобов`язується надати замовнику послуги охорони публічної безпеки і порядку на території (об`єкті) замовника, що розташований за адресою: Львівська область, Сокальський район, с. Сілець, Вільшина присілок, буд. 881, що вказана в дислокації (п. 1.1. Договору).

Наказом начальника поліції охорони у Львівській області від 31.12.2020 р. № 8314 зазначений Договір введено в дію з 01.01.2021 р.

На виконання умов Договору, позивач за період лютий-квітень 2021 року надав відповідачу послуги охорони на загальну суму 704000,00 грн., що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг від 28.02.2021 р. № ШЕВ-000092 на суму 268800,00 грн., від 31.03.2021 р. № ШЕВ-000172 на суму 297600,00 грн. та від 15.04.2021р. № ШЕВ-000221 на суму 137600,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої 100% оплати шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1. цього Договору на рахунок охорони до початку виконання охоронних заходів.

Порушуючи умови Договору, відповідач лише частково оплатив послуги охорони, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 300000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору, за несвоєчасну або неповну оплату послуг охорони замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За неналежне виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 85133,77 грн. пені, 15093,05 грн. 3% річних та 24739,42 грн. інфляційних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги охорони згідно договору від 28.12.2020 р. № 91 становить 300000,00 грн.

Відповідач вказаної заборгованості не заперечив, доказів погашення такої не надав.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2. Договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 28.12.2020 р. № 91 передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату послуг охорони замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати наданих послуг охорони, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 5.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу 85133,77 грн. пені, 15093,05 грн. 3% річних та 24739,42 грн. інфляційних втрат.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені з 01.05.2021 р. по 31.05.2022 р., враховуючи відповідні платежі відповідача.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає, що такі розрахунки є вірними, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 15093,05 грн. 3% річних та 24739,42 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що позивачем невірно здійснено нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зазначеним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Враховуючи те, що заборгованість у відповідача виникла за період лютий-квітень 2021 року, нарахування пені слід здійснювати починаючи з лютого 2021 року (а не з травня 2021 року як здійснено позивачем) та закінчуючи через шість місяцем за кожним актом прийому-здачі виконаних робіт/послуг.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд зазначає, що розмір пені становить 25977,66 грн.

Отже, в задоволенні позову в частині стягнення 59156,11 грн. пені слід відмовити.

За подання даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6374,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2022 р. № 5874.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6374,49 грн. слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 191, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Управління поліції охорони у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 424966 грн. 24 коп. (з яких: 300000,00 грн. основний борг; 85133,77 грн. пеня; 15093,05 грн. 3% річних; 24739,42 грн. інфляційні) заборгованості за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 28.12.2020 р. № 91 задоволити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807) на користь Управління поліції охорони у Львівській області (вул. Липинського, 44, м. Львів, 79019; ідентифікаційний код 40108887) 365810 грн. 13 коп. (з яких: 300000,00 грн. основний борг; 25977,66 грн. пеня; 15093,05 грн. 3% річних; 24739,42 грн. інфляційні) заборгованості та 5487 грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В задоволенні позову в частині стягнення 59156 грн. 11 коп. пені відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 жовтня 2022 року.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Цікало А.І.