Ухвала суду № 106824788, 14.10.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21547/22

Провадження № 1-кс/761/11876/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22021000000000392 від 09.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст.366, ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22021000000000392 від 09.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, в якому просить накласти арешт на грошові кошти у межах суми встановленої шкоди у розмірі 2 245 721 372,52 грн., які знаходяться на рахунках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДР 24432974), відкритих в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДР 37988155), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , із встановленням заборони повернення переплати у вказаній сумі на будь-які інші рахунки платника ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДР 24432974), а також із встановленням заборони на використання зазначеним підприємством таких грошових коштів у якості оплати будь-яких інших податкових зобов`язань.

Мотивуючи клопотання прокурор вказує, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в періоді з 01.12.2014 по 31.12.2014 відповідно до 263.1.1 п.263.1 ст. 263 ПКУ, що діяли у вказаний період, є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який набув права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманого спеціального дозволу на користування надрами в межах конкретної ділянки надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин.

З 01.01.2015 у відповідності до п.252.1. ст.252 ПКУ є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який набув права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманого спеціального дозволу на користування надрами в межах конкретної ділянки надр з метою провадження господарської.

До Криворізької південної ОДПІ (Інгулецький район) підприємство подає Податкові розрахунки з плати за користування надрами, по наданій у користування ділянці надр, а саме: «Валявкинське родовище», «Новокриворізьке родовище».

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надані наступні Спеціальні дозволи на користування надрами:

№ 4482 від 01.11.2007, виданий Державною службою геології та надр України для видобування на Новокриворізькому родовищі корисних копалин: залізні кварцити (залізні руди). Місцезнаходження Дніпропетровська область, Інгулецький район. Термін дії дозволу до 09.06.2018 року. Термін дії дозволу продовжено до 26.03.2030 року відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 26.03.2018 № 106;

№ 4483 від 01.11.2007, виданий Державною службою геології та надр України для видобування на Валявкинському родовищі (кар`єр 3) корисних копалин: кварцити залізисті магнетитові, кварцити залізисті окислені. Місцезнаходження Дніпропетровська область, Інгулецький район. Термін дії дозволу до 10.02.2018 року. Термін дії дозволу продовжено до 09.01.2038 року відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 26.03.2018 №106.

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX «Рентна плата» ПКУ діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно пп. 14.1.91, п. 14.1, ст. 14 ПКУ корисні копалин природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

З 01.01.2015до п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни щодо визначення терміну «первинна переробка» шляхом виключення окремих технологічних операцій.

Так, згідно з п.п. 14.1.150 п. 14.1. ст. 14 ПКУ до первинної переробки (збагачення) мінеральної сировини як виду господарської діяльності гірничодобувного підприємства включається сукупність операцій збирання, дроблення, сушку, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та випалювання, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Відповідно п.п. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мінеральна сировина товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

У пп. 4.1.6 п. 4.1. р. 4 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю, хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 18.10.2002 № 155, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за № 881/7169, визначено, що товарною продукцією гірничозбагачувальних підприємств залізорудної промисловості є доменні або мартенівські руди, концентрати, агломерат, котуни та спеки, і що вимоги до якості товарної продукції регламентуються відповідними стандартами та технічними умовами.

Підпунктом 14.1.128 пункту 14.1 Податкового кодексу України встановлено, що обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником суб`єктом господарювання економічної вигоди, пов`язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовими актом.

Відповідно до п. 252.3 статті 252 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать обсяг товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

Пунктом 252.6 ст. 252 ПКУ визначено, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є підприємством повного металургійного циклу, який включає технологічний цикл від добування магнетитових кварцитів з низьким вмістом заліза відкритим способом (Валявкинське родовище кар`єр 3, Новокриворізьке родовище кар`єр 2) із подальшою первинною переробкою шляхом збагачення та виробництва на гірничо-збагачувальному комплексі концентратів залізорудних магнетитових (вміст заліза понад 65%, волога 10,5%).

На збагачувальних фабриках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» дроблена руда проходить три стадії подрібнення і збагачення на магнітних сепараторах, які, відповідно до пп.14.1.150 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, належать до переліку операцій первинної переробки.

Отже, об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є обсяг продукції, яка пройшла процес з технологічних операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, а також сортування подрібнених залізистих кварцитів сировини руд заліза, які підлягають збагаченню для приведення продукції до стандартизованого для цілій металургії вмісту заліза.

Однак службові особи ПАТ «АреселорМіттал Кривий Ріг» у деклараціях з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з травня 2017 по квітень 2019 роки вказали завідомо неправдиві відомості, де визначено нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення об`єктом оподаткування з рентної плати розрахункову вартість залізної руди з урахуванням фактичних витрат по її видобутку та дробленню, тоді як нормою податкового законодавства України визначено, що об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг продукції, яка пройшла процес з технологічних операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, а також сортування подрібнених залізистих кварцитів сировини руд заліза, які підлягають збагаченню для приведення продукції до стандартизованого для цілій металургії вмісту заліза, що також підтверджується висновком експертів КНДІСЕ МЮ України № 8628/20-71/8629/20-34 від 22.05.2020 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи.

В результаті протиправних дій службових осіб ПАТ «АреселорМіттал Кривий Ріг» вказані у деклараціях завідомо неправдиві відомості прийняті Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області у встановленому порядку, що спричинило зменшенням податкових зобов`язань та ненадходження до бюджету коштів у вигляді податків за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 874,5 млн. грн.

Згідно висновків акту від 05.09.2019 №103/28-10-46-17/24432974 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2014 по 31.03.2019» встановлено порушення, зокрема, заниження податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на суму в 2 245 725 436 грн.

Згідно висновку експертів КНДІСЕ МЮ України № 8628/20-71/8629/20-34 від 22.05.2020 за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та економічної експертизи висновки, викладені в Акті Офісу великих платників податків ДФС України від 05.09.2019 № 103/28-10-46-17/24432974 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2014 по 31.03.2019» (з урахуванням норм ст. 102 Податкового кодексу України), щодо визначення об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин Валявкинського та Новокриворізького родовищ обсягу збагаченої подрібненої руди (залізорудного концентрату неагломерованого) на рівні переділу «Збагачувальна фабрика № 1, Збагачувальна фабрика № 2», документально підтверджуються.

Проте, 23.12.2019 рішенням ДПС України № 14247/6/99-00-08-05-03 про результати розгляду скарги ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» скасовано повністю податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків про визначення грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (від 09.10.2019 № 0003394617).

За вказаними обставинами, за підозрою Голови ДПС України, того часу, здійснюється досудове розслідування детективами НАБУ.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, з огляду на всі викладені обставини, у період з 09.03.2021 по 10.03.2021 співробітниками Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» за період діяльності з 01.01.2015 по 31.03.2019 щодо дотримання вимог податкового законодавства України з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у частині висновків Акту планової перевірки від 05.09.2019 № 103/28-10-46-17/24432974.

17.03.2021 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки за № 188/32-00-07-01-01-11/24432974.

23.04.2021 у відповідності до висновків вказаного Акту винесено податкове повідомлення-рішення про визначення грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 2,25 млрд. грн.

З метою об`єктивного та неупередженого досудового розслідування призначено проведення комплексної судової експертизи з дослідження матеріалів, речовин та виробів та економічної, виконання якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України до проведення якої залучались спеціалісти (фахівці) Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України.

Згідно висновку якої (від 23.09.2021 № 21054/21055) встановлено наступне:

в процесі видобутку і збагачення кварцитів залізистих магнетитових, що добуваються у кар`єрах № 2-біс та № 3 (Валявкинського та Новокриворізького родовищ) до стану залізорудного концентрату, впродовж усіх етапів подрібнення, на основі виконаного комплексу мінералогічних досліджень можна заключити, що в зразках, які представляють різні етапи видобування залізистих кварцитів, а саме добування, дроблення, мелення та магнітної сепарації мінеральна фаза рудного корисного компоненту магнетиту не зазнала якісних змін мінеральної форми, агрегатно-фазового стану, хімічного складу та кристалічної структури;

в частині нормативного обґрунтування об`єкту оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин Валявкинського та Новокриворізького родовищ, відповідає обсяг товарної продукції Товариства Концентрату залізорудного магнетитового, при виробництві якого змін мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно фазового стану, кристалохімічної структури не відбувається;

висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 05.09.2019 №103/28-10-46-17/ НОМЕР_3 в частині недотримання ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» вимог п.п.252.3, п.252.5, п.252.6, п. 252.7, п. 252.16, п. 252.18, ст.252, з урахуванням вимог п.п.14.1.37. п.14.1.112, п.п.14.1.128, п.п. 14.1.50 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в частині нормативного обґрунтування об`єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин Валявкинського та Новокриворізького родовищ, у якості обсягу товарної продукції Товариства Концентрату залізорудного магнетитового, при виробництві якого змін мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно фазового стану, кристалохімічної структури не відбувається (обсяг подрібненої руди на рівні переділу Збагачувальна фабрика №1, Збагачувальна фабрика №2, поіменованого підприємством як «виробництво «концентрату залізорудного») підтверджуються;

висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.03.2021 №188/32-00-07-01-01-11/24432974 в частині недотримання ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» вимог п.п.252.3, п.252.5, п.252.6, п. 252.7, п. 252.16, п. 252.18, ст.252, з урахуванням вимог п.п.14.1.37. п.14.1.112, п.п.14.1.128, п.п. 14.1.50 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в частині нормативного обґрунтування об`єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин Валявкинського та Новокриворізького родовищ, у якості обсягу товарної продукції Товариства Концентрату залізорудного магнетитового, при виробництві якого змін мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно фазового стану, кристалохімічної структури не відбувається (обсяг подрібненої руди на рівні переділу Збагачувальна фабрика №1, Збагачувальна фабрика №2, поіменованого підприємством як «виробництво «концентрату залізорудного») та відповідно в частині арифметичного розрахунку заниження рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2019 р. на суму 2 245 721 372,52 грн підтверджуються.

Таким чином, службові особи ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», діючи в порушення п.п. 14.1.37, п. 14.1.112, п.п. 14.1.128, п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3, п. 252.5, п. 252.6, п. 252.7, п. 252.16, п. 252.18 ст. 252 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), забезпечили умисне заниження податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за період з 01.12.2014 по 31.03.2019 на загальну суму 2 245 721 372,52 грн., що є особливо великим розміром.

Умисні, протиправні дії службових осіб ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» призвели до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у сумі 2 245 721 372,52 грн., що є особливо великим розміром.

У сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні є достатні підстави для застосування по відношенню до ПАТ «АреселорМіттал Кривий ріг» такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, адже вчиненим злочином у вигляді ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, спричинено збитки державі в сумі 2 245 721 372,52 грн.

Розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтверджується вказаними вище актами перевірок та висновками експертиз, цивільним позовом та складає 2 245 721 372,52 грн. Майнову шкоду товариством не відшкодовано.

При цьому відповідно до платіжних доручень № 0600007065 від 03.03.2022, № 0600007102 від 04.03.2022 та № 0600007101 від 04.03.2022 ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДР 24432974) здійснило перерахування грошових коштів у сумі 2250000000 грн. на рахунки НОМЕР_1 та UA988999980333169326000004642, відкртиті у Державній казначейській службі України. У якості призначення платежу у зазначених платіжних дорученнях вказано здійснення оплати за надра за 1 квартал 2022 року.

Таким чином, здійснення зазначених платежів не є відшкодуванням матеріальної шкоди, встановленої під час здійснення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що кошти, які знаходяться на вказаних вище розрахункових рахунках товариства є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що такі кошти можуть бути викорстані не для відшкодування завданої майнової шкоди, встановленої досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист суспільства і держави від кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду, визначено необхідність арешту майна.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Незастосування арешту грошових коштів на зазначених рахунках підприємства дає достатні підстави вважати про наявність ризику використання зазначених грошових коштів не для відшкодування завданої майнової шкоди, встановленої досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні, тобто зникнення, втрати, використання таких грошових коштів.

12.10.2022 винесено постанову про визнання грошових коштів у безготівковому вигляді речовими доказами у розмірі, що не перевищує2 245 721 372,52 грн, які знаходяться на розрахункових рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у Державній казначейській службі України.

Арешт майна планується застосувати з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170КПК України.

Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

12.10.2022 старшим слідчим в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про визнання грошових коштів у безготівковому вигляді речовими доказами у кримінальному провадженні № 22021000000000392 від 09.12.2021, грошових коштів у розмірі 2 245 721 372,52 грн, які знаходяться на розрахункових рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що відкритті у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, а саме: накласти арешт на грошові кошти у межах суми встановленої шкоди у розмірі 2 245 721 372,52 грн., які знаходяться на рахунках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДР 24432974), відкритих в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДР 37988155), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Водночас, клопотання прокурора в частині встановлення заборони повернення переплати у вказаній сумі на будь-які інші рахунки платника ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДР 24432974), а також із встановленням заборони на використання зазначеним підприємством таких грошових коштів у якості оплати будь-яких інших податкових зобов`язань, задоволенню не підлягає, оскільки чинним КПК України не передбачений такий спосіб забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22021000000000392 від 09.12.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти у межах суми встановленої шкоди у розмірі 224572 372,52 грн., які знаходяться на рахунках ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДР 24432974), відкритих в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області (код ЄДР 37988155), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1