Рішення № 106824524, 13.09.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/29383/21

пр. № 2/759/2239/22

13 вересня 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судових засідань Гришиної А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) у розмірі 8 136,98 грн та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10.11.2019 року між ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ "Тераса" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-40К-0093152. Предметом договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Сітроен", д.н.з. НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

20.06.2018 року ОСОБА_1 , керуючи транпортним засобом автомобілем марки "Мазда", реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м.Києві по пр-ту Палладіна допустила зіткнення з автомобілем марки "Сітроен", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок якого транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи, на підставі яких складено страховий акт, на підставі якого ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 20 029,70 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність була застрахована за полісом обов`язкового страхування ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачено страхове відшкодування у розмірі 11 892,72 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 8 136, 98 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 року визначено головуючу суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 39).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 42).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, а також, керуючись ч. 9 ст. 128 ЦПК України повідомлена через оголошення на сайті Святошинського районного суду м. Києва, причини неявки суду невідомі.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до вимог п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду від 11.07.2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн (а.с. 16).

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки вказана постанова районного суду є чинною і має по цій справі преюдиційне значення, вказані обставини стосовно вини ОСОБА_1 у вказаному ДТП відповідно до вказаної норми ч. 6 ст.82 ЦПК України не підлягають доведенню.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Сітроен", реєстраціний номер НОМЕР_1 , застрахована в ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) 093152 (а.с. 17-20).

Згідно рахунку-факторингу № 16606 від 26.07.2018 року, акту виконаних робіт № 16606 від 17.12.2018 року, страхового акту № 180000169060 від 03.12.2018 року, розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 180000169060 від 03.12.2018 року сума страхового відшкодування становить 13 629, 70 грн (25- 28).

Згідно страхового акту № 180000169060-1 від 14.01.2019 року, розрахунку суми страхового відшкодування до справи № 180000169060 від 14.01.2019 року сума страхового відшкодування становить 6 400 грн (а.с. 29, 30)

Відповідно до платіжних доручень № ЗР087594 від 04.12.2018 р. та № 3Р003984 від 16.01.2019 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рахунок ФОП ОСОБА_2 перерахувало 13 629,70 грн та 6 400 грн, де відповідно до призначення платежу зазначено: відшкод. зг. страх. акту № 180000169060 від 03.12.2018 року та № 180000169060-1 від 14.01.2019 року (а.с. 31, 32).

14.12.2018 року за вих № 180000169060 на адресу ПрАТ "СК "ВУСО" направлено заяву (претензія) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 180000169060 в розмірі 13 629, 70 грн (а.с. 34).

22.04.2020 року за вих № 180000169060 на адресу ПрАТ "СК "ВУСО" направлено доповнення до заяви (претензія) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 180000169060 в розмірі 13 629,70 грн (а.с. 34).

Предметом позову є стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації.

У відповідності до положень ст.979 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідаль-ності власників наземних транспортних засобів» (надалі в тексті - Закон) об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавс-тву України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахо-вана, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Положеннями статті 22 Закону, передбачено, що під час настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 ЦК України - кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (у даному випадку потерпілий) може бути замінений його страховиком внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (винуватця ДТП) з відшкодування останньої.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Згідно із ч.2 ст.1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, дого-вір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст.37 вказаного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц та від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц.

Суд вважає, що саме на ПРАТ "СК "ВУСО", як страховика відповідача, покладений відповідний обов`язок у межах суми страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 р.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (п.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.10.20 року у справі № 640/22013/18).

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц ).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Іншої норми яка б визначала особливості відповідальності осіб, які застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. У потерпілої особи відсутнє альтернативне право обирати особу, до якої можна звернутись із вимогою про виплату відшкодування.

Враховуючи, що позов подано до завдавача шкоди, при цьому предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати завданих збитків у розмірі 8 136, 98 грн у межах страхового відшкодування, матеріали справи не містять доказів настання обставин, зокрема, відмови ПРАТ "СК "ВУСО" від регламентних виплат за зверненням позивача, з якими чинне законодавство України, що регулює спірні правовідносини, надає можливість для висновку про існування порушених прав позивача, що свідчить про передчасність звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у позові судовий збір покладається на позивача у справі на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП залишити без задоволення.

За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено 19.09.2022 року.

Суддя Твердохліб Ю.О.