Рішення № 106811848, 18.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 жовтня 2022 року справа №640/25077/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)про1) визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не проведенні коригування облікових даних позивача у базах даних контролюючого органу, у зв`язку з тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У вважається відкликаною; 2) зобов`язання відповідача провести коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу у зв`язку з тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У вважається відкликаноюВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність бездіяльності ГУ ДПС у м. Києві щодо непроведення коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу, у зв`язку з тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У вважається відкликаною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року в справі №640/9102/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві задоволено та визнано протиправною і скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У.

Однак, незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили ще 15 грудня 2020 року, в електронному кабінеті платника ОСОБА_1 до цього часу відображається «заборгованість зі сплати єдиного внеску» в розмірі 37 788,74 грн., у зв`язку із чим позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві заяву на проведення коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу.

Позивач звертає увагу, що у разі скасування вимоги про сплату боргу контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, проте, відповідач не провів відповідні коригування, що є протиправною бездіяльністю та підставою для внесення коригувань до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Ухвалою від 09 вересня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/25077/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, у зв`язку із тим, що скасування вимоги не скасовує суми недоїмки (боргу).

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив не містить жодного заперечення, направленого на спростування правової позиції позивача, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 6 908,00 грн.: судовий збір в розмірі 908,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДПС у м. Києві від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від ОСОБА_1 вимагалося сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 21 030,90 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року в адміністративній справі №640/9102/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, задоволено позов та визнано протиправною і скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У.

У зв`язку зі скасуванням вимоги ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У позивач звернувся до відповідача із заявою від 01 березня 2021 року, в якій просив невідкладно провести коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу у зв`язку з тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У вважається відкликаною з 15 грудня 2020 року.

Розглянувши заяву позивача, ГУ ДПС у м. Києві у листі від 02 квітня 2021 року №36258/6/26-15-24-05-10 повідомило про відсутність підстав для коригування картки платника ОСОБА_1 по коду платежу 71040000, у зв`язку із тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року в адміністративній справі №640/9102/20 контролюючий орган не зобов`язано вносити зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом коригування та виключення нарахованих сум єдиного внеску.

Як визначено у частині четвертій статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, згідно з пунктом 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі по тексту - Інструкція), вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Виходячи із наведених вище обставин вбачається, що вимога ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У вважається відкликаною з 15 грудня 2020 року, тобто по суті стала такою, що припинила свою дію, а визначена в ній сума боргу фактично анулюється.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Як визначає пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

На момент виникнення спірних правовідносин організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначав Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 (далі по тексту - Порядок).

За визначенням пункту 2 розділу 1 Порядку достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

З указаних визначень слідує, що органи ДФС (ДПС) повинні відображати, систематизувати та узагальнювати в інформаційних системах показники обов`язкових платежів на підставі відповідних первинних документів, зокрема на підставі судових рішень.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу 1 Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Як встановлює пункт 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Відповідно до положень пункту 2 підрозділу 4 розділу IV Порядку залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається зокрема така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

- інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.

- інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Суд звертає увагу, що у випадку скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Таким чином, з огляду на наведені норми у контексті спірних правовідносин вбачається, що суми єдиного внеску, донараховані ОСОБА_1 вимогою ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У, не повинні відображатися та не беруть участі у розрахунках до моменту набрання рішенням суду законної сили.

При цьому з моменту набрання рішенням суду законної сили, в даному випадку 15 грудня 2020 року, донараховані та скасовані у судовому порядку суми єдиного внеску згідно з вимогою ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У, в інтегрованій картці платника не повинні відображатись облікові показники щодо донарахування суми боргу.

У постанові від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18 Верховний Суд вказав, що у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Однак, як свідчать обставини справи, відповідач провів в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 з єдиного внеску нарахування боргу на підставі скасованої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У та не виключив відповідні суми за результатами судового оскарження.

Наведене вказує, що поведінка ГУ ДПС у м. Києві щодо непроведення коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу, суперечить викладеним вище нормам законодавства та є протиправною бездіяльністю, що є підставою для зобов`язання відповідача провести коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу у зв`язку зі скасуванням в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що скасування вимоги не скасовує суми недоїмки (боргу), оскільки вони не ґрунтуються на законі та суперечать засадам адміністрування та оперативного обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так само суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2020 року в адміністративній справі №640/9102/20 зобов`язання вносити зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом коригування та виключення нарахованих сум єдиного внеску, оскільки у випадку скасування вимоги про сплату боргу судом контролюючий орган зобов`язаний самостійно здійснити відповідні коригування облікових показників.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №826/9288/18.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

В частині питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить із такого.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати, зокрема, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи: детальний опис робіт (наданих послуг) і здійснених витрат станом на 25 листопада 2021 року; копію договору №01/06/21 про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року; копію акта №1 від 25 листопада 2021 року до договору №01/06/21 про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року та копії квитанцій до прибуткового касового ордеру від 01 червня 2021 року на суму 5 000,00 грн. та 1 000,00 грн.

Суд встановив між позивачем та адвокатом Чайковським О.М. укладено договір №01/06/21 про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати правову допомогу клієнту у всіх цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, які його стосуються безпосередньо чи опосередковано.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Чайковським О.М та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги за договором про правову допомогу №01/06/21 від 01 червня 2021 року (станом на 25 листопада 2021 року) відповідно до пункту договору про правову допомогу №01/06/21 від 01 червня 2021 року адвокат надав клієнту такі послуги, виходячи з вартості 1000,00 грн. за годину:

- вивчення матеріалів, необхідних для підготовки позовної заяви, підготовка та подання до Окружного адміністративного суду м. Києва позовної заяви про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві та зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві провести коригування облікових даних клієнта у базах даних контролюючого органу (3 години) - 3 000,00 грн.;

- підготовка та подання відповіді на відзив ГУ ДПС у м. Києві на позовну заяву Клієнта (2 години) - 2 000,00 грн.;

- витрати на друкування та копіювання документів, транспортні витрати на таксі та поштові витрати: подання позову, сплата судового збору та отримання в установі банку оригіналу платіжного доручення, подання відповіді на відзив, надсилання відповідачу копії відповіді на відзив -1 000,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом Чайковським О.М. за договором та здійснених ним витрат становить 6000,00 грн.

Щодо виконання вказаних послуг сторони склали та підписали акт №1 від 25 листопада 2021 року до договору №01/06/21 про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року.

Як підтверджують копії квитанцій до прибуткового касового ордеру від 01 червня 2021 року позивач сплатив адвокату за надання правничої допомоги 5 000,00 грн. та 1 000,00 грн., всього 6 000,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19 за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.

Частини п`ята-сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав заперечень щодо співмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову, обсягом наданих послуг, підтверджених документально та, враховуючи витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу є співмірним.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудити на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У зв`язку з тим, що дане рішення вимагає від відповідача вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб`єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання даного рішення в один місяць з дня набрання цим рішенням законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо непроведення коригувань облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу, у зв`язку зі скасуванням у судовому порядку вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві провести відповідні коригування облікових даних ОСОБА_1 у базах даних контролюючого органу, у зв`язку зі скасуванням у судовому порядку вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року №Ф-23806-17У.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати: витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

5. Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для подання звіту про виконання рішення тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

6. Попередити Головне управління ДПС у м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 44116011).

Суддя В.А. Кузьменко