Рішення № 106811789, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/29450/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та комплектуючі»

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та комплектуючі» (далі - ТОВ «Енергетичні системи та комплектуючі» або Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (ділі - Митниця або митний орган, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів UA100000/2020/100187/2 від 11.11.2020;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100300/2020/00293.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за результатами виконання контракту №WWS-16/2 від 01.10.2020 щодо купівлі шпалер та зразків шпалер та при ввезенні такого товару на митну територію України при митному оформленні позивачем подано усі необхідні первинні документи, що підтверджують його вартість. Вказує, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню через відсутність підстав для їх винесення, оскільки вони прийняті відповідачем з порушенням глав 8 та 9 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів», Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та наказу Мінфіну України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» №63 від 30.05.2012, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Зазначає, що ні в повідомленні, у якому вказано про необхідність надання позивачем додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведених розрахунків митної вартості, зазначених у митній декларації; не зазначив які саме відомості відсутні або не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально. Також, вказує, що визначення вартості імпортованого товару за другорядним методом відповідачем не обґрунтовано, так як у обраній Митницею декларації №UA500490/2020/501292 інші умови поставки, інший об`єм партії та дата оформлення відрізняється майже у квартал, що на думку позивача суттєво впливає на визначення митної вартості товару. Зокрема, об`єм партії, який імпортував позивач майже у 4 рази більший, за вагу нетто в декларації №UA500490/2020/501292. Відповідач не роз`яснює в зв`язку з чим митний орган прийняв для визначення ціни товару вказану митну декларацію, а не іншу, оскільки позивачу відомо про наявні попередні оформлення таких товарів за ціною ідентичною та нижчою ніж в поданій ним до митного оформлення декларації, зокрема МД №UA500490/2020|501292, UA100320/2020/630295, UA100300/2020/422012 та інші.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2020 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення виявлених судом недоліків.

12.01.2021 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи.

Ухвалою суду від 16.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він позовні вимоги вважає необґрунтованим, незаконним та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що за результатами здійснення контролю правильності визначення вартості товарів за МД від 30.10.2020 № UA100300/2020/422552 прийнято рішення про коригування митної вартості від 11.11.2020 № UA100000/2020/100187/2 за другорядним методом визначення митної вартості - резервним. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з МД від 30.10.2020 №UA 100300/2020/422552 документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З метою підтвердження числових значень складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанта повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до вимог частин другої та третьої статті 53, статті 57 Митного кодексу України. У електронному повідомленні про витребування додаткових документів зазначено підстави такого витребування. Перелік витребуваних документів сформовано, з урахуванням умов поставки товарів та обставин продажу. Додаткові документи декларантом надано не в повному обсязі, а надані документи не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, зокрема у висновку від 30.10.2020 № 1058/20 експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі Інтернет, а саме: сайт www.alibaba.com., який є торговельною площадкою і пропозиції якого відображають цінову інформацію з країни виробництва Китай та за зовнішніми виглядом мають різні якісні характеристики. У зв`язку з чим, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються підтвердити неможливо. Також, неможливість застосування попередніх резервному методів за ціною договору та на основі віднімання та додавання вартостей полягає у відсутності у митного органу інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів за ціною договору та інформації про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України. Тому, при винесенні оскаржуваного рішення для визначення митної вартості товару відповідач застосував резервний метод 2г відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 - 4,6131 USD/кг митна декларація від 26.08.2020 № UA500490/2020/501292.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача заперечує проти доводів відповідача, підтверджує підстави та обставини позовної заяви. Вказує на те, що посилання відповідача на відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних та подібних товарів не може вважатися підставою для застосування другорядних методів. Витребування відповідачем додаткових документів до митного оформлення, відсутність вказівки які саме документи не дають можливості встановити таку вартість, а також застосування відповідачем саме резервного методу при визначенні митної вартості є неправомірним. Зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку відповідач повинен здійснити дослідження документів стосовно поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів, чого в даному випадку, здійснено не було. Натомість, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Оскільки на день розгляду справи підлягають врахуванню положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» і наказів Держмитслужби від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» та від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи» суд, зважаючи на зміст позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування, дійшов висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первинного відповідача - Київську міську митницю Держмитслужби на його процесуального правонаступника - Київську митницю.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Між ТОВ «Енергетичні системи та комплектуючі» (Україна) та «WSPOLPRACA WSCHODNIA SP. Z о.о» (Польща) укладено договір поставки №WWS-16/2 від 01.10.2020.

За змістом пунктів 2.1., 2.3. договору Покупець «WSPOLPRACA WSCHODNIA SP. Z о.о» зобов`язується поставити товар, опис якого, кількість, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

01.10.2020 між ТОВ «Енергетичні системи та комплектуючі» та «WSPOLPRACA WSCHODNIA SP. Z о.о» було підписано Специфікацію №16204/2 до Договору поставки №WWS-16/2 від 01.10.2020 з відповідним переліком продукції (країна виробництва EU) на загальну суму 50317,83 доларів США, а саме:

вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 996 рулонів ;

шпалери паперові, розміром 0,53x10,05 м - 24 рулонів;

вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 144 рулонів;

вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 264 рулонів;

вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 1152 рулонів;

шпалери флізелинові, розміром 0,53x10,05 м - 48 рулонів;

вінілові шпалери на флізі, розміром 1,06x10,05 м - 1932 рулонів;

вінілові шпалери на флізі, розміром 1,06x10,05 м - 3228 рулонів;

вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 12 рулонів;

Зразки шпалер у вигляді каталогів - 69 шт.

Пунктом 8 Специфікації №16204/2 від 01.10.2020 визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем не пізніше 45 днів після отримання товару. Товар вважається поставленим після митного оформлення (пункт 2 Специфікації №16204/2 від 01.10.2020).

Відповідно до пункту 3 Специфікації №16204/2 від 01.10.2020 ціна товару вказана на умовах СРТ KYIV (Інкотермс 2010).

На виконання умов Договору поставки №WWS-16/2 від 01.10.2020, компанією продавцем «WSPOLPRACA WSCHODNIA SP. Z о.о» покупцю ТОВ «Енергетичні системи та комплектуючі» було видано інвойс № 60/10/2020 від 26.10.2020. на суму 500317,83 доларів США.

Згідно висновку експертного дослідження товару НДІ Судової експертизи та оцінки №1058/20 від 30.10.2020 вартість імпортованого товару відповідає ціні, визначеній у Специфікації №16204/2 від 01.10.2020 до договору поставки №WWS-16/2 від 01.10.2020, інвойсі № 60/10/2020 від 26.10.2020 р.

30.10.2020 до митного органу представником позивача була подана митна декларація UA100300/2020/422552 з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів: «Шпалери для стін: Вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 996 рул; Шпалери паперові, розміром 0,53x10,05 м - 24,00 рул; Вінілові шпалери на флізі, розміром 1,06x10,05 м - 1932,00 рул; Зразки шпалер у вигляді каталогів - 69,00 шт; Торговельна марка A.S. Creation. Вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 144,00 рул; Торговельна марка Innova. Вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 264,00 рул; Торговельна марка Dekens. Вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 1152,00 рул; Шпалери флізелинові, розміром 0,53x10,05 м - 48,00 рул; Торговельна марка Livingwalls. Вінілові шпалери на флізі, розміром 1,06x10,05 м - 3228,00 рул; Торговельна марка Originals. Вінілові шпалери на флізі, розміром 0,53x10,05 м - 12,00 рул; Торговельна марка Architects paper Виробник A.S. Creation Tapeten AG. Країна виробництва EU.»

На підтвердження митної вартості товару декларантом до митного органу було надано: 1) договір поставки №WWWS-16/2 від 01.10.2020; 2) специфікація №16204/2 від 26.10.2020; 3) інвойс №60/10/2020 від 26.10.2020; 4) міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) А №752402; 5) прайслист від 25.10.2020; 6) пакувальний лист № упаковки 60/10/2020 7) експортна декларація Польщі від 28.10.2020 №20PL301010E1103907;

Оплата за імпортований товар здійснена на підставі платіжних доручень №107 від 18.11.2020 на суму 39684,22 доларів США та №111 від 19.11.2020 на суму 23000,00 доларів США.

11.11.2020 відповідачем було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA100000/2020/100187/2, у зв`язку з чим митна вартість оцінюваного товару була визначена за резервним методом 2ґ та ґрунтується на інформації щодо митного оформлення: товар №1 - митна декларація від 26.08.2020 №UA500490/2020/501292 із розрахунку 4,6131 доларів США за 1 кг.

Причиною (підставою) прийняття такого рішення митний орган зазначає: неподання декларантом всіх запрошених документів: надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема, в спірному рішенні зазначено, що за результатами перевірки поданих до митного оформлення документів щодо підтвердження митної вартості товару, встановлено: «документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема пунктом 8 Специфікації визначено умови оплати - не пізніше 45 днів після отримання товару та можлива передоплата, проте інвойс на поставку не містить умов, порядку та терміну оплати, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару відсутні. Наданий прайс-лист не від виробника, а від продавця товару на умовах поставки EXW, не містить артикулів, торговельних марок. Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Разом з тим, для підтвердження ціни як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., митним органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. До митного оформлення декларантом надано копію експортної декларації Польщі від 28.10.2020 №20PL301010E1103907, проте країна відправлення товарів - Німеччина, умови поставки відсутні». «Додаткові документи надано не в повному обсязі, а надані документи не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту, зокрема у висновку від 30.10.2020 №1058/20 експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі Інтернет, а саме: сайт www.alibaba.com., який є торговельною площадкою і пропозиції якого відображають цінову інформацію з країни виробництва Китай та за зовнішніми виглядом мають різні якісні характеристики. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями частини шостої статті 54 та частини другої статті 58 Митного кодексу України, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються підтвердити неможливо».

На підставі рішення про корегування митної вартості товарів №UA100000/2020/100187/2 від 20.08.2020, Митницею було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00791.

Оцінюючи рішення суб`єкта владних повноважень з урахуванням вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених у справі обставин, суд при вирішенні спору по суті враховує таке.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють спірні правовідносини є Митний кодекс України, Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1947 року, наказ Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» (зі змінами та доповненнями на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

За визначенням, викладеним у пункті 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм частиною першою статті 7 Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Норма частин першої - третьої статті 318 Митного кодексу України, визначає, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами та передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334 - 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, згідно з пунктом 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1947 року

а) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

с) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Положеннями частини другої вказаної норми Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною другою якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

В свою чергу, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої).

Норма частини другої статті 58 Митного кодексу України встановлює, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

В статті 53 Митного кодексу України законодавець визначає документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Стаття 53 Митного кодексу України також містить умови та підстави витребування митним органом додаткових документів для визначення митної вартості імпортованого товару, що встановлені в частинах 3-6 цієї статті.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 Митного кодексу України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта статті 53 Митного кодексу України).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган, згідно частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частина п`ята наведеної норми Митного кодексу наділяє митний орган для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів правом:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За правилами частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Положеннями частин першої та другої статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» в розділі ІІ Опис граф Рішення (у спірному випадку в графі 33) зазначені обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема:

У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналіз зазначених правових норм у контексті спірних правовідносин дає суду підстави для визнання спірного рішення необґрунтованими, оскільки вважає, що згідно документів доданих позивачем до митної декларації, у відповідача не було підстав, через які заявлену декларантом митну вартість імпортованого товару не можна визначити за основним методом.

Отже, доводи наведені позивачем щодо надання митному органу всіх документів, які підтверджують митну вартість товарів визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, в процесі розгляду даної справи є обґрунтованими, натомість підстави, на яких ґрунтується спірне рішення не відповідають нормам митного законодавства.

Як встановлено судом, підставою прийняття спірного рішення відповідач зазначає, що надані декларантом документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема додатково надані декларантом в межах здійснення митного контролю документів, а саме:

- прайс-лист не від виробника, а від продавця товару на умовах поставки EXW;

- копія експортної декларації Польщі від 28.10.2020 № 20PL301010E1103907, проте країна відправлення товарів - Німеччина, умови поставки відсутні, не містить артикулів, торговельних марок;

- експертний висновок від 30.10.2020 № 1058/20 - експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі Інтернет, а саме: сайт www.alibaba.com., який є торговельною площадкою і пропозиції якого відображають цінову інформацію з країни виробництва Китай та за зовнішніми виглядом мають різні якісні характеристики.

Слід зазначити, що вказані документи не є обов`язковими для підтвердження митної вартості імпортованого товару, вичерпний перелік яких визначений в частині другій статті 53 Митного кодексу України, тому посилання відповідача на них у спірному рішенні, не можуть бути підставою для відмови декларанту у погодженні митної вартості за ціною договору за відсутності належних і допустимих доказів того, що відомості про митну вартість подані ним згідно вказаної норми Ккодексу не відповідають дійсності.

До того ж, відповідач у спірному рішенні не наводить, які саме документи додані позивачем до митного оформлення не містять достовірних та об`єктивних даних щодо ціни товару. Натомість посилання відповідача на те, що експертом у висновку від 30.10.2020 №1058/20 використано інформацію з країни виробництва Китай не спростовують самого висновку експерта про вартість імпортованого товару за ціною договору.

У спірному випадку, за результатами проведення митного контролю щодо перевірки митної вартості товару, відповідач мав застосувати норму частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, згідно якої у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Інших доводів на обґрунтування наявності правомірних підстав для прийняття спірного рішення та карти про відмову в прийнятті митної декларації які могли б бути прийняті судом до уваги, відповідачем не наведено.

При цьому, суд не вважає за доцільне здійснювати перевірку наявності / відсутності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, як то за ціною договору щодо аналогічних, подібних товарів, тощо, оскільки доводи митного органу, що стали підставою для відмови позивачу в застосуванні первісного методу визначення митної вартості є неправомірними і необґрунтованими.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, за висновком суду на підставі встановлених у справі обставин із застосуванням норм законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, спірне рішення про коригування митної вартості товарів UA100000/2020/100187/2 від 11.11.2020 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100300/2020/00293 були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та комплектуючі» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA100000/2020/100187/2 від 11.11.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100300/2020/00293.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та комплектуючі» (02000, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6А, офіс 704; ЄДРПОУ 43517467) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4574,70 грн (чотири тисячі п`ятсот сімдесят чотири гривні 70 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (03124, місто Київ, бул. Гавела Вацлава, будинок 8А, код ЄДРПОУ 43997555).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська