Рішення № 106811719, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/7261/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» (Позивач, ТОВ « ІНЛАЙН») звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (Відповідач 1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (Відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 136037 від 15.11.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 150883 від 20.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 153254 від 29.12.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 5415 від 18.01.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» податкову накладну № 1 від 10.11.2021 на суму 24 644 869,20 грн. (в т.ч. ПДВ 4 107 478,20 грн.) датою її фактичного подання;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» податкову накладну № 2 від 10.11.2021 на суму 28 059 016,40 грн. ( в т.ч. ПДВ 4 676 502,73 грн.) датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ІНЛАЙН» зазначає про відсутність підстав як для відмови в реєстрації податкових накладних, так і у включенні до переліку ризикових платників, оскільки до контролюючого органу надано всі необхідні первинні документи по господарським операціям. Натомість, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято неправомірні рішення, які ґрунтуються лише на податковій інформації та мають наслідки повноцінного заходу податкового контролю.

Відповідачами надано тотожні відзиви, за змістом яких зазначається про ненадання позивачем всіх первинних документів, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (побіг, послуг), відсутність яких не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій.

Позиція відповідачів також обґрунтовується посиланнями на висновки Верховного Суду про відсутність юридичних наслідків первинних документів, у разі фактичного не здійснення господарських операцій, зазначено про право контролюючого органу під час здійснення службової діяльності оперувати зібраною податковою інформацією із баз даних.

Відсутність підстав для виключення позивача з переліку ризикових відповідачі пов`язують із неможливістю зареєструвати податкові накладні, додатково зазначаючи про дискреційні повноваження та не проведення перевірки по суті заявлених до реєстрації податкових накладних.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ТОВ «ІНЛАЙН» перебуває у договірних відносинах із Консорціумом «Науково-Виробниче об`єднання «Укргідроенергобуд», в межах яких позивачем надавались послуги з виконання будівельних робіт із завершення будівництва першої черги Дністровської ГАЕС філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» та виконання будівельних робіт з будівництва другої черги Дністровської ГАЕС у складі гідроагрегату № 4 для філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПрАТ «Укргідроенерго».

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено податкові накладні № 1 від 10.11.2021 та № 2 від 10.11.2021.

За результатами опрацювання згаданих документів, контролюючим органом направлено квитанції від 17.11.2021, у яких зазначено про зупинення реєстрації, оскільки платник податків відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та документи.

На виконання даної пропозиції, ТОВ «ІНЛАЙН» направило листи з поясненнями та первинними документами, які підтверджують придбання товарів/послуг з метою надання вищезгаданих послуг із будівництва.

Між тим, 15.11.2021 відповідачем 1 прийнято рішення № 136037 про відповідність ТОВ «Інлайн» п. 8 критеріїв ризиковості, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює придбання товарів/послуг у суб`єкта господарювання, який здійснює ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Глобал Логістик Сістем».

Рішенням № 150883 від 20.12.2021, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів № 1 від 10.12.2021, визнано відповідність ТОВ «Інлайн» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, оскільки використовуючи бази даних ДПС України та надані документи встановлено, що податковий кредит для реєстрації податкових накладних отримано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ «Глобал Логістик Сістем», ТОВ «ДІПІ Інжинірінг», ТОВ «Архбудконсалтінг».

Рішенням № 153254 від 29.12.2021, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів № 2 від 21.12.2021 визнано відповідність ТОВ «Інлайн» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, оскільки використовуючи бази даних ДПС України та надані документи встановлено, що податковий кредит для реєстрації податкових накладних отримано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ «Глобал Логістик Сістем», ТОВ «ДІПІ Інжинірінг», ТОВ «Архбудконсалтінг», ТОВ «БК Лотус», ТОВ «Євроінвіт», ТОВ «Неонік-груп», ТОВ «Вега-пік».

Рішенням № 5415 від 18.01.2022, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів № 1 від 12.01.2022 визнано відповідність ТОВ «Інлайн» п. 8 критеріїв ризиковості платника податку, оскільки використовуючи бази даних ДПС України та надані документи встановлено, що податковий кредит для реєстрації податкових накладних отримано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ «Глобал Логістик Сістем», ТОВ «ДІПІ Інжинірінг», ТОВ «Архбудконсалтінг», ТОВ «БК Лотус», ТОВ «Євроінвіт», ТОВ «Неонік-груп», ТОВ «Вега-пік».

Як зазначають відповідачі, що також заявлено у позові, згаданими рішеннями відмовлено у реєстрації податкових накладних № 1 від 10.11.2021 та № 2 від 10.11.2021.

Позивач не погодився із наведеними рішеннями та звернувся із позовом до суду. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (Порядок № 1165), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. п. 6, 7, 10, Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Таким чином, надіслана за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК квитанція є підтвердженням зупинення реєстрації такої ПН/РК.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165).

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 2- 4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

У той же час, відповідачем 1 у квитанції від 17.11.2021 використано загальне формулювання щодо пропозиції надання пояснень та документів, що є необхідними для реєстрації поданої податкової накладної. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до зупинення ПН/РК.

За таких обставин, контролюючий орган, констатуючи недостатність поданих документів для встановлення необхідної інформації, не надає платнику податків можливість зрозуміти, які саме документи та інформація потребується для реалізації права останнього на формування податкового кредиту.

За висновком суду, наведене також істотно ускладнює виконання платником податків покладеного на нього обов`язку реєструвати ПН/РК.

Порушення принципів обґрунтованості та правової визначеності у даному випадку перешкоджає дотриманню умов справедливості в цілому, оскільки діяльність суб`єкта владних повноважень, на який покладено завдання, зокрема адмініструвати та контролювати справляння податків, що полягає у відмові сприяти, навіть за умови дотримання платником податку належної поведінки, не співвідноситься із засадами податкового законодавства.

При цьому, більш детальна інформація щодо документів, у розрізі контрагентів позивача, наведена лише у рішеннях № 136037 від 15.11.2021, № 150883 від 20.12.2021, № 153254 від 29.12.2021, № 5415 від 18.01.2022, при цьому, згадані рішення не визначали, які саме документи або відомості стали підставою для включення позивача до переліку ризикових платників та відмови в реєстрації податкових накладних.

Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 8 додатку 1 до Порядку № 1165, одним з критеріїв ризиковості визначено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наведеним вище регламентовано умову, підстави, порядок прийняття відповідного рішення та документи, що є джерелом податкової інформації з метою розгляду такого питання.

Підпунктом 14.1.171 ПК України податкову інформація застосовується у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Слід сформувати висновок про те, що застосовувана контролюючим органом інформація отримується, поміж іншого, з первинних документів платника(ів) податків, після чого узагальнюється для службового застосування.

Частинами 1, 2 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За висновком суду, податкова інформація, отримана на підставі первинних документів та їх аналізу не є доказом в адміністративному судочинстві, натомість, підтверджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень слід доказами, які містять первинну інформацію.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах даної справи відповідач жодним чином не надає пояснення стосовно підстав прийняття оскаржуваних рішень, зокрема, первинних документів, або посилань на такі, що містять застосовану інформацію.

За даних обставин, суд констатує невиконання відповідачем обов`язку доведення правомірності власного рішення.

Таким чином, висновок про відповідність платника критеріям ризиковості обмежується короткою рецензією на наявну податкову інформацію, без зазначення джерел її отримання, що безумовно суперечить принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень та є самостійною підставою для їх скасування.

З іншої сторони, оскаржувані акти мають всі ознаки рішення за результатом здійснення податкового контролю, проте прийняте поза межами такого.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Отже, інформаційно-аналітичне забезпечення хоч і є способом здійснення податкового контролю, проте передбачає лише опрацювання та використання зібраної інформації, без прийняття рішень, які мають вплив на права та обов`язки платника податків.

Главою 8 Розділу ІІ ПК України регламентований інший спосіб здійснення податкового контролю - перевірки, за результатами яким може бути складений акт перевірки (п. 86.1 ст. 86 ПК України), в якому зазначаються обставини, висновки та причинно-наслідковий зв`язок між ними.

Зі змісту Порядку № 1165 убачається, що віднесення платника податків до критеріїв ризикових платників здійснюється в межах інформаційно-аналітичного забезпечення, натомість, не передбачає проведення перевірки для з`ясування всіх істотних обставин та прийняття рішення вцілому.

Таким чином, оскільки рішення про віднесення платника податків до переліку ризикових впливає на права та обов`язки останнього, зокрема, під час реалізації права на формування податкового кредиту, його постановлення без проведення перевірки правомірності формування такого кредиту суперечить меті інформаційно-аналітичного забезпечення, здійснення податкового контролю та не має спільного із належним обґрунтуванням рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки містить лише презюмовану (недоведену) інформацію.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 у справі № 2540/3009/18 зазначив, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

За даних обставин, слід констатувати відсутність юридичного змісту у рішеннях № 136037 від 15.11.2021, № 150883 від 20.12.2021, № 153254 від 29.12.2021, № 5415 від 18.01.2022, що позбавляє їх мотивів прийняття та свідчить про відсутність обов`язкової ознаки рішення суб`єкта владних повноважень - обґрунтованості.

У разі скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, комісія регіонального рівня зобов`язана виключити такого платника з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Наведене також знаходить нормативне закріплення у п. 6 Порядку № 1165.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, позивач просить суд вважати податкові накладні № 1 від 10.11.2021 та № 2 від 10.11.2021 прийнятими та зареєстрованими датою надходження.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 1201 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, враховуючи згадані наслідки для платника податків у разі порушення строку реєстрації податкової накладної, керуючись приписами п. 20 Порядку № 1246, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 1 від 10.11.2021 та № 2 від 10.11.2021 датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За змістом квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, датою їх надходження є 17.11.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, за відсутності належного обґрунтування прийнятих відповідачем 1 рішень щодо зупинення реєстрації податкових накладних та включення ТОВ «ІНЛАЙН» до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, встановивши з доданих до позову документів обставини, що мають значення, суд убачає підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 8 ст. 139 КАС України).

За висновком суду, виключно дії ГУ ДПС у м. Києві призвели до виникнення спору, що розглядається. Оскільки такі дії визнаються судом протиправними, всі судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок ГУ ДПС у м. Києві.

Разом із позовною заявою надано докази сплати судового збору у розмірі 12 405,00 грн та 4962,00 грн, що відповідає сумі за 7 вимог немайнового характеру, проте позивачем заявлено 6 вимог.

Таким чином, розподілу підлягає лише 14 886,00 грн, натомість, решта- 2481,00 грн є надміру сплаченою та підлягає поверненню у встановлений законом спосіб на підставі заяви позивача.

Керуючись статтями 72- 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 136037 від 15.11.2021.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 150883 від 20.12.2021.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 153254 від 29.12.2021.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 5415 від 18.01.2022.

6. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» податкову накладну № 1 від 10.11.2021 датою її фактичного подання - 17.11.2021

8. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» податкову накладну № 2 від 10.11.2021 датою її фактичного подання - 17.11.2021.

9. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 12 405,00 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛАЙН» (вул. Бориспільська, 7, м. Київ, код ЄДРПОУ: 30722199).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ: 44116011).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 43005393).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко