Ухвала суду № 106811677, 18.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

18 жовтня 2022 року м. Київ № 640/12445/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши клопотання відповідача в адміністративній справі

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті у 2022 році позивачу разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язати відповідача виплатити суму недоплаченої допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідач вважає, що під час розгляду підлягають дослідженню велика кількість обставин та фактів, що мають значення для справи.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина четверта цієї статті визначає вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вказані положення також кореспондуються з правилами частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд також звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права учасників справи на подання доказів та доведення їх переконливості перед судом. Зокрема, позивач може надавати заперечення, пояснення, міркування, аргументи щодо суті позову та процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, наявність вагомого значення справи для сторін та велика кількість доказів є підставою для розгляду справи у порядку загального провадження лише у сукупності критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві також подано клопотання про заміну його на належного відповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки з метою захисту, в умовах воєнного стану, персональних даних про одержувачів грошової допомоги Кабінет Міністрів України у Постанові № 540 надав повноваження органам Пенсійного фонду України одноразово здійснити виплату грошової допомоги у розмірі, визначеному цією постановою. Пунктом 8 Порядку № 540 встановлено, що отримувачі, яким не виплачено грошову допомогу станом на 1 липня, мають право звернутися щодо її виплати до місцевого органу соціального захисту населення за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання та отримати її до 30 вересня поточного року. Відповідач вважає, що враховуючи разовий характер повноважень, які покладені Постановою № 540 на органи Пенсійного фонду України, позовні вимоги про захист права на соціальний захист заявлені до неналежного відповідача.

Предметом розгляду цієї справи є протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в належному розмірі.

За змістом частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Отже, відповідно до вказаної норми заміна неналежного відповідача на належного можлива у разі, якщо судом буде встановлено, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, і позивач не згоден на заміну первісного позивача (відповідача).

Так, відповідно до положень статті 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Дійсно, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань":

- головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики;

- розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, серед іншого, є Пенсійний фонд України;

- оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги проводиться організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання.

Згідно з вимогами Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 423 від 17.06.2015, одним з основних завдань Мінсоцполітики є організація виплати до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Тобто, Міністерство соціальної політики України забезпечує загальну організацію процесу виплати досліджуваної допомоги і перерахунок коштів органами Пенсійного фонду України, а останні в свою чергу - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.

Відповідачем не спростовується факт виплати в 2022 році позивачу одноразової допомоги до 5 травня, розмір якої і є предметом спору у цій справі.

Відтак, саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є відповідальним органом, який в 2022 році зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є належним відповідачем у цій справі, який має відповідати за позовними вимогами.

Суд вважає, що у відповідача є достатньо повноважень і можливостей за допомогою правомірних інструментів ініціювати перед Міністерством соціальної політики України питання для забезпечення вирішення порушеного публічно-правового спору у цій справі, а тому клопотання про заміну відповідача на належного задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 48, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну неналежного відповідача - відмовити.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов