Рішення № 106811622, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/33826/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7, код ЄДРПОУ 3741694), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7, код ЄДРПОУ 22886300)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправними (неправомірними) дії Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають у невиплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (8 845,00 грн.), з урахуванням раніше виплачених коштів (1 491,00 грн.);

- стягнути з Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 37441694 на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7 354,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виплачена відповідачем в 2021 році щорічна разова грошова допомога до 5 травня не відповідає розміру визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме - п`яти мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21 лютого 2022 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до якого долучено клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Відзив на позовну заяву від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , що відповідачем не спростовувалося.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня.

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, позивачу у 2021 році нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті грошової допомоги до 05 травня за 2021 р. у розмірі визначеному ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №3551).

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону №3551 (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України від 25.12.1998 року №367-XIV "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI.

Статтею 17-1 Закону №3551 передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28.12.2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01.01.2015 року, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325, згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривень.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином з 27.02.2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та приписи статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції пункту 20 Розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Позаяк з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку визначеному у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.

Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8 845,00 грн. (1 769,00 грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7354 грн.

Отже, виплата позивачу у 2021 році разової грошової допомоги не відповідає розмірам, визначеним статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність співвідповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Враховуючи викладене, з метою забезпечення належного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку зобов`язати спввідповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Розглядаючи спір, суд враховує висновки рішення Верховного Суду від 29.09.2020 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у справі № 440/2722/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/94377739, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня згідно зі статей 12, 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має однотипне регулювання які підлягають до застосування також і до правовідносин за 2021 року з огляду на загальний висновок рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18).

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з підстав відсутності у останнього, як структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким, згідно з Положення про Департамент, затвердженого розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.02.2013 року №175 (у редакції від 04.06.2020 року №805), лише забезпечується організація виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на недоведеність співвідповідачем правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи не надано, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які полягають у невиплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів..

3. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська