Ухвала суду № 106811603, 18.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/3074

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16984/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України

про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (надалі - відповідач), адреса: 04053 м. Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що така заява не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів.

Так, з позовної заяви судом було встановлено, що позивачем всупереч вимогам встановленим чинним законодавством у позовній заяві не було зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача.

Тобто, виходячи з встановлених обставин, суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити інформацію щодо позивача у даній справі, а саме вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та засоби зв`язку із позивачем, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у позовній заяві в якості відповідача зазначає Головне управління Пенсійного фонду України, проте суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2012 року № 28-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Отже, на підставі вищевикладеного, можна дійти висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України може бути відповідне управління розташоване на окремій територіальній одиниці, як наприклад Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Також, з позовної заяви судом було встановлено, що позивачем всупереч вимогам встановленим чинним законодавством у позовній заяві не було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Тобто, виходячи з встановлених обставин, суд зазначає, що позивачу необхідно уточнити інформацію щодо відповідача у даній справі, а саме вказати належного відповідача, а також ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України належного відповідача.

Суд, також, звертає увагу, що у відповідності до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Отже, адміністративний суд, отримавши позовну заяву, повинен встановити наявність факту порушення права та застосувати конкретний спосіб захисту порушеного права, що залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Натомість, суд звертає увагу позивача на те, що з вказаного позивачем формулювання позовних вимог, а саме: «визнати протиправними дії відповідача», суд позбавлений можливості встановити, в чому саме полягає протиправність дій відповідача, та як наслідок таке формулювання позовних вимог не визначає належного способу захисту прав та інтересів позивача, які передбачені статтями 5 та 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказане позивачем формулювання позовних вимог позбавляє суд можливості відкрити провадження у цій справі.

Крім того, нормами частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Натомість, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не було подано до суду разом із цим позовом жодних документальних доказів, які підтверджують неправомірність дій чи бездіяльності відповідача. При цьому, пояснення про причини відсутності у позивача цих документів у тексті позовної заяви ним також не наведені.

У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не надано докази сплати судового збору.

У преамбулі Закону України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлена у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481,00 гривень.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить - 992,40 грн (2 481,00 грн х 0,4).

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що за кожну додаткову вимогу немайнового характеру позивачу потрібно буде сплатити ще 992,40 грн.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 992,40 грн, за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Також, суд звертає увагу, що з аналізу поданої до суду позовної заяви судом було встановлено, що позивачем в якості "місця проживання чи перебування" було вказано: АДРЕСА_1 .

При цьому, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, вимога щодо обов`язкового зазначення в позовній заяві місця проживання/перебування для фізичних осіб передбачає обов`язок вказати адресу проживання фізичної особи позивача виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 статті 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV.

Згідно ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні":

- місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає;

- документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи є - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру".

Так, відповідно до пунктів 3, 4 Правил реєстрації місця проживання реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (надалі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

Пунктом 9 Правил визначено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Згідно пункту 12 Правил встановлено, що особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.

Системний аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок про те, що місце проживання та місце перебування фізичної особи - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання/перебування підтверджується вичерпним переліком документів.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла велика кількість позовних заяв від різних позивачів із зазначенням однакової адреси, а саме АДРЕСА_1 , що викликає у суду сумніви щодо реальної належності вказаної адреси місця проживання чи перебування ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви, з уточненими позовними вимогами, у якій вказати інформацію щодо позивача у даній справі, а саме вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та засоби зв`язку із позивачем, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача, належне місця проживання чи перебування позивача, а також вказати інформацію щодо відповідача у даній справі, а саме вказати код ЄДРПОУ та зазначити належного відповідача, з урахуванням висновків суду;

- документальних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- оригіналу документу про сплату судового збору на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру, в сумі, яка залежить від позовних вимог, які позивач зазначить в уточненому адміністративному позові (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Керуючись статтями 160-162, 169, 171, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова