Рішення № 106811550, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/10565/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (відповідач, Офіс), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу щодо забезпечення своєчасного надання правової інформації, запитуваної у зверненні від 01.04.2020;

- зобов`язати Офіс надати у письмовому вигляді вичерпну відповідь на порушені ОСОБА_1 , у зверненні до Офісу від 01.04.2020 питання, які стосуються інформації про права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Офісу із запитом на правову інформацію від 01.04.2020, проте не отримав жодної відповіді.

У відзиві відповідач зазначив про відсутність зареєстрованого звернення від позивача із заявленим змістом та датою, з огляду на що, відсутні підстави для задоволення позову.

Позивачем надано відповідь на відзив, зміст якого зосереджений на кваліфікації дій відповідача, як правового нігілізму, оскільки з дати отримання копії позову та запиту від 01.04.2020, останнім не вчинено жодних дій щодо надання відповіді на заявлені питання.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 склав запит на правову інформацію від 01.04.2020 до Офісу Генерального прокурора, який містить три питання, які стосуються кримінального провадження № 42020000000000588.

Як зазначає позивач, згаданий запит направлено на адресу відповідача цінним листом, про що додано поштову накладну та опис вкладення до цінного листа, за змістом якого, на АДРЕСА_1 на ім`я Офісу Генерального прокурора направлено запит на правову допомогу на двох аркушах.

Не отримавши у встановлений Законом України «Про звернення громадян» строк відповіді на згаданий запит, ОСОБА_1 звернувся із позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано спірні правовідносини, є Закон України «Про звернення громадян».

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).

Не зважаючи на те, що позивач назвав долучений до матеріалів справи документ запитом, його зміст відповідає вищевикладеному визначенню заяви, що входить до збірного поняття «звернення» у розумінні згаданого Закону.

За змістом ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Таким чином, звернення, зокрема, заяви громадян, приймаються до розгляду, у разі їх відповідності формальним вимогам Закону та потребують відповіді у визначений законом строк, який, за загальним правилом, становить місяць, проте, може бути скороченим до 15 днів, або продовжений до 45 днів.

Із наданих відповідачем пояснень убачається, що поштове відправлення АТ «Укрпошта» за № 0222208157828, до якого долучено опис вкладеного із зазначенням запиту від 01.04.2020, Офіс Генерального прокурора не отримував, згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України», звернення позивача від 01.04.2020 зареєстрованим не значиться.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про звернення громадян» діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 14.04.1997 затверджено Інструкцію з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об`єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (Інструкція № 348).

За змістом п. 2 Інструкції № 348 усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп`ютерами (додаток № 1), або в журналах (додаток № 2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах (додаток № 3) або за допомогою електронно-обчислювальної техніки. За відсутності в організації системи електронного документообігу письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв`язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері.

Письмові та усні пропозиції, заяви і скарги, подані на особистому прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп`ютерами, або в журналах (додатки № 1 і 2).

З урахуванням викладеного, реєстрація звернень громадян здійснюється в обов`язковому порядку відповідною посадовою особою, або відділом, уповноваженим на ведення документообігу.

Таким чином, у разі надходження до Офісу Генерального прокурора звернення громадянина, зокрема, ОСОБА_1 , воно мало б бути зареєстроване в інформаційній системі останнього, натомість, за відсутності такої інформації, докази отримання у відповідача відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

За загальним правилом, тягар доведення в справах адміністративного судочинства покладається на суб`єкта владних повноважень. При цьому, у разі виникнення спору щодо допущення протиправної бездіяльності, специфіка полягає в тому, що на позивача покладається обов`язок довести наявність такої бездіяльності, яка, з урахуванням заявлених сторонами пояснень та доказів, кваліфікується судом як правомірна або протиправна.

Іншими словами, суб`єкт владних повноважень не повинен доводити відсутність бездіяльності, натомість, у разі її визнання, або доведення достатніми доказами, обов`язок суб`єкта владних повноважень полягає у доведенні правомірності такої бездіяльності.

При цьому, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Із наданих позивачем документів убачається та достовірно можливо встановити, що (1) ним складено запит від 01.04.2020, (2) 01.04.2020 ним здійснено поштове відправлення на ім`я та адресу відповідача із № 0222208157828 із зазначенням про вкладення в ньому запиту на правову інформацію.

При цьому, встановити дійсний зміст поштового відправлення або причини неотримання його відповідачем, надані сторонами докази не дозволяють.

При цьому, лише позивач мав можливість отримувати документи (повідомлення про вручення або невручення) про статус поштового відправлення, або відстежити його за № 0222208157828.

Оскільки станом на дату дослідження доказів у даній справі, відстеження за згаданим номером неможливе, а документи про статус доставки поштового відправлення позивачем не надані, суд позбавлений можливості встановити факт допущення Офісом Генерального прокурора бездіяльності, натомість, її кваліфікація як правомірна або протиправна - неможлива, що позбавляє спір його предмету.

Резюмуючи викладене, позивач, на якого покладений тягар доведення факту бездіяльності відповідача, не надав достатніх доказів на її підтвердження, натомість, підстави для визнання недоведеної бездіяльності протиправною, у будь-якому випадку відсутні.

Слід також звернути увагу, що ОСОБА_1 , не отримавши відповіді на звернення від 01.04.2020, направив до Офісу Генерального прокурора скаргу від 06.05.2020, на яку надано відповідь, що таке звернення не значиться.

Відповідачем також надано копії інших звернень позивача та відповіді на них, що свідчить про відсутність умислу посадових осіб Офісу ухилятись від виконання вимог Закону України «Про звернення громадян».

Суд також враховує невід`ємне право позивача, з метою отримання відповіді на питання, які становлять для нього інтерес, звернутись із повторним запитом усно, письмово, включаючи електронну форму.

Тобто, реалізація права позивача на доступ до інформації не потребує втручання суду, а за умови відсутності доведеної бездіяльності відповідача, підстави для такого втручання відсутні.

За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Підстави для розподілу судовий витрат відсутні.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, код ЄДРПОУ: 00034051).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко