Ухвала суду № 106811350, 17.10.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2918/22-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренича І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Релігійної громади парафії на честь святителя Николая Чернівецько - Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області про зобов`язання укласти охоронний договір,-

в с т а н о в и в:

Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук Олександр Іванович в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- зобов`язати Релігійну громаду парафія на честь святителя Николая Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької (код ЄДРПОУ 36753327) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури Чернівецької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ37240220) охоронний договір на об`єкт культурної спадщина - пам`ятку культури місцевого значення "Миколаївська церква (мур.) 1902 р. с. Коритне, Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької (області на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів У країни від 28.12.2001 року).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Після відкриття провадження суд дослідивши зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає положенням статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Як передбачено частинами третьою - четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 12 Закону № 1697-VII у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників. У структурі окружної прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 КАС України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування у позовній заяві підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу. При цьому, відсутність у позовній заяві належного обґрунтування прокурором підстав для звернення до суду вказує на її невідповідність вимогам ч. 7 ст. 160 КАС України.

Щодо змісту такого обґрунтування, то слід звернути увагу, що згідно з ч. 3 ст. 23 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що чинним процесуальним законом (ст. 53, ч. 7 ст. 160 КАС України) до позовної заяви прокурора встановлені окрім загальних, ще й спеціальні вимоги. Такі вимоги стосуються обґрунтування передбачених ст. 23 Закону від 14.10. 2014 № 1697-VII підстав для представництва інтересів держави у суді.

Отже, обставинами, які зумовлюють виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави в порядку, передбаченому вказаною нормою, є не здійснення або неналежним чином здійснення суб`єктом владних повноважень відповідних повноважень або відсутність такого органу.

У позовній заяві, вказавши орган, в інтересах якого подана ця позовна заява - Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації, керівник Вижницької окружної прокуратури не зазначив підстави звернення до суду з позовом в інтересах зазначеного органу та причини невиконання Управлінням культури Чернівецької обласної військової адміністрації функцій та завдань, задля вирішення яких прокурором поданий позов.

Таким чином, прокурором не дотримано вимог ст. 53, ч. 7 ст. 160 КАС України щодо обґрунтування законних підстав для звернення до суду в інтересах держави. Водночас це має наслідком застосування судом положень, визначених статтею 169 КАС України.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом окрім іншого уточнення відповідачів по справі.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Управління культури Чернівецької обласної військової адміністрації до Релігійної громади парафії на честь святителя Николая Чернівецько - Буковинської єпархії Української православної церкви села Коритне Вижницького району Чернівецької області про зобов`язання укласти охоронний договір залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.В. Маренич