Рішення № 106807146, 18.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/3542/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в врахування довідок про заробітну плату № 03/01-27-1 та 03/01-27-2 від 08.12.2014 року для обчислення розміру пенсійних виплат; 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок пенсії згідно довідок про заробітну плату №03/01-27-1, 03/01-27-2 від 08.12.2014 року та включити їх до обрахування та подальшого обчислення і нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані довідки про заробітну плату зарахувати з дня звернення до відповідача, а саме з 12.08.2022 року; 3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області (Код СДРПОУ 20453063) документально підтверджені судові витрати у розмірі 992,40 грн; 4. Справу прошу слухати без моєї участі. На позовних вимогах наполягаю.".

26 вересня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що ГУ ПФУ у Закарпатській області протиправно не врахувало довідки № 03/01-27-1, 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року про заробітну плату за період з 1988 року до 2000 року, з підстав неможливості здійснити перевірку достовірності її видачі, оскільки така відмова суперечить Конституції України, порушує його право на соціальний захист, та не може бути підставою для зменшення пенсійного забезпечення позивача.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву згідно якого, відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що у зв`язку з дією Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та зважаючи на активні бойові дії на всій території Донецької області повернутись до питання перевірки довідок про заробітну плату буде можливо лише після закінчення воєнного стану. Врахування довідок про заробітну плату до 30 червня 2000 року № 03/01-27-1 та 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року буде доцільно після їх підтвердження актом перевірки або первинними документами.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується учасники справ, що на підставі поданої заяви позивачеві з 10 липня 2022 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон України № 1058-ІV).

12 серпня 2022 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Закарпатській області із письмовою заявою, за змістом якої просила зробити перерахунок її пенсії з урахуванням довідок № 03/01-27-1, № 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року про заробітну плату за період з 1988 року по 2000 року.

Листом від 22 серпня 2022 року № 2885-3257/К-02/8-0200/22 ГУ ПФУ у Закарпатській відмовило позивачеві у врахуванні заробітної плати за період з 1988 року по 2000 року у зв`язку з неможливістю здійснення перевірки, оскільки у зв`язку з дією Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та зважаючи на активні бойові дії на всій території Донецької області повернутись до питання перевірки довідок про заробітну плату буде можливо лише після закінчення воєнного стану. Врахування довідок про заробітну плату до 30 червня 2000 року № 03/01-27-1 та 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року буде доцільно після їх підтвердження актом перевірки або первинними документами (а.с.а.с. 26, 27).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із статтею 8 частиною 1 пунктом 1 Закону України № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Водночас, статті 9 частиною 1 Закону України № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, в тому числі, пенсія за віком.

На підставі статті 26 частини 1 Закону України № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно із статтею 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, згідно якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Поряд із цим згідно із статтею 40 частиною 1 Закону України № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, за бажанням пенсіонера, у разі доцільності, пенсія може обчислюватися в тому числі з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року.

При цьому, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.

Таким чином, вищезазначена норма є диспозитивною і надає пенсіонерам право вибору різних періодів нарахування заробітної плати для обчислення пенсії на умовах, визначених чинним законодавством.

Згідно із статтею 44 частиною 1 Закону України № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Більш детально питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058-IV врегульовано Порядком №22-1).

Пунктом 2.1 підпунктом 3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

На підставі пункту 2.10 цього ж Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Із аналізу зазначених положень діючого законодавства слідує, що підставою для проведення розрахунку пенсії відповідно до статті 40 частини 1 Закону України № 1058-IV на основі довідки про заробітну плату, є підтвердження відомостей про таку заробітну плату додатковою інформацією - первинними чи іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату тим підприємством, де працював заявник.

Повертаючись до фактичних обставин у справі, суд зазначає, що підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідок № 03/01-27-1, № 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року про заробітну плату за період з 1988 року по 2000 року, що видані Українським державним науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи (а.с.а.с. 24, 25), стала неможливість здійснення перевірки, оскільки, у зв`язку з дією Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та зважаючи на активні бойові дії на всій території Донецької області повернутись до питання перевірки довідок про заробітну плату буде можливо лише після закінчення воєнного стану.

Надаючи оцінку таким діям відповідача, суд зазначає, що відповідно до статті 44 частини 3 Закону України № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

На підставі пункту 4.2 № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.

Проте, суд зауважує, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку архівних документів, які залишились на окупованій території, не може бути підставою для позбавлення права позивача на перерахунок пенсії. Крім того, вищезазначені обставинами виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2019 року у справі № 233/1181/17 (79558094), висловив правову позицію згідно з якою у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Те, що архівні документи залишились на окупованій території в даному випадку, та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення пенсії.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку: "Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Суд звертає увагу, що у спірній довідці чітко відображений період роботи, розмір отриманих заробітних плат, особовий рахунок та відомості про нарахування страхових внесків до пенсійного органу. Крім того, про місцезнаходження та адресу підприємства, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідок, відповідач обізнаний.

Як вбачається із трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 12 вересня 1979 року, за записом від 15 вересня 1988 року позивач була прийнята на посаду старшого інженера у лабораторію маркшейдерських досліджень відповідно до наказу № 145/к від 15 вересня 1988 року. Та згідно запису від 30 травня 2000 року була звільнена за власним бажанням згідно наказу № 56-к-а від 22 травня 2000 року (а.с.а.с. 10-17).

Також зазначена довідки не скасовані, а відомості, зазначені в ній, не визнавались недостовірними. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що підприємство на час видання довідок було переміщене або не здійснювало свою діяльність.

З огляду на викладене, позивач не може бути позбавлена права на перерахунок та виплату пенсії на підставі спірних довідок з підстави того, активних бойових дії на всій території Донецької області, тобто, у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача.

Суд зазначає, що визнання спірних довідок відповідачем необхідне для захисту гарантованого пенсійним законодавством права позивача на перерахунок пенсії, яка на даний час позбавлений у будь-який інший спосіб можливості отримати таку довідку від належної установи.

Суд також враховує те, що щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus V. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96).

Отже, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Суд дійшов висновку про можливість застосування означених загальних принципів (Намібійські винятки), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих підприємствами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 04 березня 2020 року у справі № 235/2008/17 та від 08 квітня 2020 року у справі № 242/1568/17.

Отже суд вважає, що відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на встановлення розміру пенсії на підставі довідок про заробітну плату з підстави відсутності можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що відповідачем протиправно відмовлено в прийнятті спірної довідки для перерахунку пенсії, а тому такі дії відповідача суд визнає протиправними.

Що стосується вимог позивача зобов`язального характеру, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 245 частини 2 пункту 3 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, згідно із статтею 245 частиною 2 пунктом 10 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до статті 45 частини 1 пункту 1 Закону України №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У пункті 1.8 розділу І Порядку №22-1 зазначено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно з пунктом 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Суд бере до уваги, що при зверненні 12 серпня 2022 року із заявою про призначення пенсії позивачем надавались довідки № 03/01-27-1, № 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року про заробітну плату за період з 1988 року по 2000 року, що видані Українським державним науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи про заробітну плату, які не були врахована пенсійним органом під час призначення пенсії. Відтак, права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивача, з урахуванням вказаних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, та провести виплату перерахованої пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням довідки № 03/01-27-1 від 08 грудня 2014 року та довідки № 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року за період з 1988 року по 2000 року, що видані Українським державним науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням довідки № 03/01-27-1 від 08 грудня 2014 року та довідки № 03/01-27-2 від 08 грудня 2014 року за період з 1988 року по 2000 року для обчислення пенсії, що видана Українським державним науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки та маркшейдерської справи, та провести виплату перерахованої пенсії з 12 серпня 2022 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко