Рішення № 106806350, 20.09.2022, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/849/21

Провадження № 2/669/82/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Бабоян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір`я цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Вільний селянин» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права постійного користування земельною ділянкою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Білогірська селищна рада Хмельницької області,

В С Т А Н О В И В :

08.09.2021 року Фермерське господарство «Вільний селянин» (надалі Позивач/ ФГ «Вільний селянин») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі Відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі Відповідач 2), в якому просить визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 36,8784 га., кадастровий номер 6820355000:08:004:0021, яка знаходиться на території Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області.

В обґрунтування позову вказано, що рішенням дев`ятнадцятої сесії Білогірської районної ради народних депутатів 21 скликання від 10 вересня 1993 року «Про виділення земельної ділянки для організації селянського/фермерського господарства» надано ОСОБА_3 із земель запасу Білогірської селищної ради 50га. земель для організації селянського (фермерського) господарства.

10.09.1993 року ОСОБА_3 створено і у встановленому порядку зареєстровано ФГ «Вільний селянин», а згодом включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Оскільки заповіту останній не залишив, то спадкування його майна, майнових прав та обов`язків має відбуватися за законом, в порядку черговості. А саме, в даному випадку, спадкоємцями померлого виступають ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , відповідачі по справі.

Однак, вважає, що право постійного користування спірною земельною ділянкою не може бути успадковане спадкоємцями ОСОБА_3 як фізичними особами виходячи із наступного. Так, відмічено, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_3 на праві постійного користування для ведення селянського фермерського господарства вона була надана не як громадянину України, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства. І з дати реєстрації ФГ «Вільний селянин» та набуття ним статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснювало саме це фермерське господарство, а не громадянин ОСОБА_3 . Юридично право постійного користування земельною ділянкою, наданою фізичній особі для ведення селянського (фермерського) господарства може бути об`єктом спадкування фізичними особами спадкоємцями лише якщо спадкодавець до смерті не зміг створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства. Тому, право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства після його створення належить цьому господарству, а відтак не може входити до складу спадщини.

Оскільки смерть засновника фермерського господарства не є підставою для припинення діяльності такого фермерського господарства, тому вважає, що право постійного користування земельною ділянкою ФГ «Вільний селянин» не припинилося. А тому, вважає, що оскільки ФГ «Вільний селянин» на момент звернення до суду як юридична особа та суб`єкт господарювання свою діяльність не припинило, відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику ( ОСОБА_3 ) саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що ФГ «Вільний селянин» має право здійснювати постійне користування спірною земельною ділянкою і після смерті засновника ( ОСОБА_3 ), оскільки діяльність ФГ «Вільний селянин» не припинялася від початку його створення і будь-які законні підстави вилучення земельної ділянки із користування відсутні.

Ухвалою суду від 10 червня 2022 року Білогірську селищну раду Хмельницької області залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В ході розгляду справи представник позивача, адвокат Прядун Р.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Судові витрати просив покласти на позивача. В судове засідання 20 вересня 2022 року не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідачка 1 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. В поданих до суду клопотаннях позовні вимоги ФГ «Вільний селянин» визнала, просила розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач 2 ОСОБА_2 , про дату, час та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином, в судові засідання не з`являвся, заперечень проти позову не подав.

Представник третьої особи, Білогірської селищної ради Хмельницької області, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у розгляді справи поклався на розсуд суду.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, надавши оцінку доказам в їх сукупності, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Вільний селянин» з огляду на наступне.

Так, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним Кодексом України у відповідних редакціях (1990 року та 2001 року), Законом України Про селянське (фермерське) господарство, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно із ч. 1 ст. 51 ЗК України (у редакції від 15.01.1993 року, яка діяла на момент створення ФГ «Вільний селянин») громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства. В ч.5 ст.2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (у редакції, чинній на дату створення позивача) закріплено, що на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право постійного користування землею. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ст. 47 ЗК України 1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_3 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення ФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у п.41 постанови від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

З цього часу обов`язки землекористувача здійснювало селянське (фермерське) господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства, оскільки з моменту створення СФГ, в даному випадку ФГ «Вільний селянин», відбувалася фактична зміна постійного землекористувача і обов`язки останнього перейшли до СФГ з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює даний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно, як суб`єкт підприємницької діяльності, могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним землекористувачем.

Тобто, на час надання ОСОБА_3 земельної ділянки та реєстрації ним ФГ «Вільний селянин» земельна ділянка була йому надана на праві постійного користування для створення/ведення селянського (фермерського) господарства не як громадянину України, фізичній особі, а як спеціальному суб`єкту - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2009-XII Про селянське (фермерське) господарство (у редакції станом на момент створення ФГ Вільний селянин; втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України від 19.06.2003 №973-IV Про фермерське господарство) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Отже, згідно приписів законодавства, чинного на момент створення ФГ Вільний селянин, для створення ФГ необхідною передумовою державної реєстрації та набуття ФГ правосуб`єктності як юридичної особи було одержання земельної ділянки. Після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ.

Судом встановлено, що 10 вересня 1993 року Білогірською районною Радою народних депутатів Хмельницької області прийнято рішення № 1 «Про виділення земельної ділянки для організації селянського (фермерського) господарства», згідно якого надано ОСОБА_3 із земель запасу Білогірської селищної Ради народних депутатів 50га. земель, з них орних 40га. (поле №10 за молоко пунктом), 10га. випасів для організації селянського (фермерського) господарства (т. 1 а.с. 9).

04 жовтня 1993 року на підставі вищезазначеного рішення видано Державний акт на право постійного користування землею, яким ОСОБА_3 надано у постійне користування земельна ділянка площею 50 га. в межах згідно плану, яка розташована на території Білогірської селищної Ради для організації селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3 (т. 1 а.с. а.с.13-14).

Фермерське господарство «Вільний селянин» зареєстроване розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації №11 від 10.09.1993 року, та було включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 11 лютого 1997 року за ідентифікаційним кодом 21316486. Вказані обставини підтверджуються даними Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №399, виданої 11.02.1997 року Хмельницьким обласним управлінням статистики (т.1 а.с. 17) та даними повідомлення Головного управління статистики у Хмельницькій області №14.2-08/954-21 від 05.08.2021 року (т.1 а.с.16). Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Серії А00 №552198, 01.07.1998 року Білогірською районною державною адміністрацією Хмельницької області проведено державну реєстрацію юридичної особи - ФГ «Вільний селянин» за ідентифікаційним кодом 21316486 та місцезнаходженням: 30200, Хмельницька область, Білогірський район, смт Білогір`я, вул.Миру,3А (т1 а.с.18).

В 2015 році була виготовлена та затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ФГ «Вільний селянин» для ведення фермерського господарства (т. 1 а.с. а.с.20-50), згідно якої земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6820355000:08:004:0021 та встановлено загальну її площу в розмірі 39,8825га., що підтверджується даними вказаної Технічної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_4 .

У 2004 році ОСОБА_3 вирішив скористатись правом на отриманням у власність частини земельної ділянки переданої в 1993 році в постійне користування фермерському господарству та на підставі рішення Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області №81/2004-р від 31.03.2004 року отримав у власність земельну ділянку площею 3,0041га., кадастровий номер 6820355000:08:004:0001, для ведення фермерського господарства (Державний акт ХМ №057069 від 07.05.2004 року). Вказані обставини підтверджуються даними Витягу з Державного земльного кастру про земельну ділянку №НВ-6810693122020, виданого 21.01.2020 року Відділом у Білогірському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, (т.1 а.с. 195-198) та даними повідомлення Відділу №2 Управління у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.19-1/34-21 від 05.08.2021 року.

За зверненням ОСОБА_3 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ФГ «Вільний селянин», розробником якої є ФОП ОСОБА_4 , 21.01.2020 року Державним кадастровим реєстратором було внесено зміни до земельної ділянки (кадастровий номер 6820355000:08:004:0021) з урахуванням згаданого державного акта, в результаті чого площа земельної ділянки зменшилася до 36,8784га. Право постійного користування не припинялося після витребування власником частки. Дані обставини підтверджуються даними повідомлення Відділу №2 Управління у Шепетівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.19-1/34-21 від 05.08.2021 року (т.1 а.с.101).

Отже, з 07.05.2004 року року частина земельної ділянки, площею 3,0041 га. перейшла у приватну власність ОСОБА_3 , а інша частина площею 36,8784 га. так і залишилась в постійному користуванні ФГ Вільний селянин».

Разом з тим, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, ща підтверджується даними свідоцтва про його смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 17 листопада 2020 року Білогірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (т.1 а.с.205).

З оглянутої спадкової справи 9-2021 (№67314109), заведеної 09.03.2021 року приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Разумей Л.О., після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачі по справі, є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3

ФГ «Вільний селянин» є діючим суб`єктом господарювання, здійснює господарську діяльність з 1993 року, подає до державних органів відповідну звітність, сплачує всі обов`язкові платежі та використовує надані земельні ділянки за цільовим призначенням, що підтверджується матріалами справи. На даний час ФГ Вільний селянин продовжує користуватися земельною ділянкою виданою для його створення, проте виникла ситуація за якої у ФГ Вільний селянин відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував право ФГ Вільний селянин, як юридичної особи після смерті засновника ОСОБА_3 користуватися зазначеною вище земельною ділянкою, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

На момент смерті ОСОБА_3 право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено (ст.92 ЗК України).

Поряд з цим, суд зазначає, що зі смертю ОСОБА_3 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею, таке право не є таким, що припинилось. З моменту передачі земельної ділянки до створеного фермером фермерського господарства, як юридичної особи, відбулась лише заміна землекористувача у відносинах, щодо яких виник спір, а саме, фізична особа фермер/засновник вибув зі спірних правовідносин землекористування, натомість його місце у спірних правовідносин землекористування в силу наведених вище вимог Закону України Про селянське (фермерське) господарство зайняло створене фермером фермерське господарство, як землекористувач, а ніяк не припинення права користування спірною земельною ділянкою.

Пунктом 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року, встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Проте, Конституційний Суд України Рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. А отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

У постанові від 23.06.2020 року у справі №922/989/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі №615/2197/15-ц звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві. У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Статтею 141 Земельним Кодексом України (у редакції станом на момент смерті ОСОБА_3 встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство. У земельному законодавстві (ст. 27 ЗК України у редакції від 15.01.1993 року, чинному на момент створення ФГ Вільний селянин) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

У п.67 постанови від 23.06.2020 року у справі №922/989/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства. Беручи до уваги, що правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними, а одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ, і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі №908/2063/18. Отже, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 не погодилась з правовими висновками, викладеними в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 року у справі № 922/3312/17, до якої судова колегія зупиняла розгляд справи вперше у зв`язку з чим відступила від них та зазначила, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

Отже, у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством, до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Таким чином, ФГ Вільний селянин у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації набуло права та обов`язки землекористувача, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18, від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 13.06.2018 у справі № 474/100/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/26/17-ц , від 13.02.2019 у справі №666/1188/16-ц.

Крім того, на виконання вимог ст.263 ЦПК України на виконання даних норм суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17.

За змістом висновку до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України (стаття 19 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»). Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки. За змістом системного тлумачення статей 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 7, 27, 38, 50 і 51 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, статей 31, 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 року після отримання у постійне користування земельної ділянки, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства, та проведення державної реєстрації такого господарства постійним користувачем цієї ділянки є відповідне господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. …

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець (п.61).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою не міститься у переліку прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини, однак у даному випадку саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або голова даного господарства. Тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після його створення належить цьому господарству, а не засновнику, і відтак, не входить до складу спадщини засновника.

Тому, право на постійне користування такою земельною ділянкою зберігається за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства.

При цьому, смерть засновника фермерського господарства не входить до переліку підстав для припинення права постійного користування, визначених статтею 141 ЗК України.

Таким чином, за юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 21316486 з назвою ФГ «Вільний селянин» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6820355000:08:004:0021 має зберігатися, оскільки жодної з підстав, визначених ст. 171 ЗК України для припинення права користування земельною ділянкою, не настало.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 92, 141 ЗК України, ст.ст. 7, 22, 23 ЗК України (ред. 1990 р.), ст.ст. 2, 4, 5, 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», ст.ст. 1, 4, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст. 247,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Фермерського господарства «Вільний селянин» задовольнити.

Визнати за Фермерським господарством «Вільний селянин» (код ЄДРПОУ 21316486) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,8784 га., кадастровий номер 6820355000:08:004:0021, яка знаходиться на території Білогірської селищної ради Шепетівського (колишнього Білогірського) району Хмельницької області.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29 вересня 2022 року.

Повне найменування сторін:

позивач Фермерське господарство «Вільний селянин», місцезнаходження: вулиця Миру,3А смт Білогір`я Шепетівський район Хмельницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21316486.

відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

третя особа - Білогірська селищна рада Шепетівського району Хмельницької області, місцезнаходження: 30200, вулиця Шевченка, 44 смт Білогір`я Шепетівський район Хмельницька область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04403143.

Суддя Н. С. Бараболя